КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
10.10.08 р. № 9/380-08
|
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: |
|
Головуючий суддя |
Чорногуз М.Г. (доповідач по справі), |
|
Судді |
Разіна Т.І. |
|
|
Фаловська І.М. |
секретар судового засідання Єрмак Л.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1ОСОБА_2. довіреність від 25.07.2008 р.
від відповідача: Ваховська М.В. довіреність № 2562 від 7 жовтня 2008 року
третя особаОСОБА_3
розглянувши апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_3
на ухвалу господарського суду Київської області від 18.07.2008 року
у справі № 9/380-08 (суддя Євграфова Є.П.)
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Комунального підприємства Київської обласної ради “Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації”,
третя особа:ОСОБА_3
про визнання права власності на нежитлові будівлі, -
ВСТАНОВИВ:
14 липня 2008 року ППОСОБА_1. звернувся до господарського суду Київської області з позовом про визнання права власності на не житлові будівлі. Ухвалою господарського суду Київської області від 14 липня 2008 року, було порушено провадження у справі.
18 липня 2008 позивач звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони КП “Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації” здійснювати реєстрацію права власності на не житлові будівлі (а.с. 22-23). Ухвалою господарського суду Київської області від 18 липня 2008 року по справі № 9/380-08 заяву про забезпечення позову ППОСОБА_1. задоволено.
Ухвалою від 5 серпня 2008 року, господарським судом Київської області, до участі в розгляді справи було залучено в якості третьої сторони на відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ОСОБА_3 (а.с. 172-173).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду третя особа ОСОБА_3 звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відновити строк подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 18.07.2008 року по справі №9/380-08.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд Київської області при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми матеріального та процесуального права, посилаючись на відсутність у позивача права на звернення з позовом.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12 вересня 2008 року прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Київської області від 18 липня 2008 року та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 18 липня 2008 по справі №9/380-08.
Приватний підприємецьОСОБА_1. та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просять ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача пояснив, що позивачем не додано до заяви про реєстрацію прав власності оригінали правовстановлюючих документів, про що позивача було повідомлено листом від 8 липня 2008 року.
В судовому засіданні 7 жовтня 2008 року, оголошувалась перерва до 10 жовтня 2008 року, для виготовлення повного тексту постанови.
10 жовтня 2008 року апелянт - ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився, проте звернувся з клопотанням про поновлення розгляду справи по суті т.я. є додаткові документи та пояснення по даній справі, а саме постанова про порушення кримінальної справи по факту підробки документів.
Представник позивача заперечує проти клопотання третьої особи, посилаючись на те що в матеріалах справи наявна інформація про проведення перевірки Білоцерківським РВ ГУМВС України в Київській області, та звернувся з клопотанням про оголошення вступної та резолютивної частини постанови.
Колегія суддів виходить з того, що відповідно до відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно з частиною 2 статті 34 цього Кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Постанова про порушення кримінальної справи по факту підробки документів як не підтверджує так і не спростовує юридичних фактів і тому не може бути належним доказом у господарському процесі. Для господарського суду при вирішенні питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені є обов'язковим вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили. Оскільки в даному процесі розглядається питання щодо забезпечення позову, а не проводиться розгляд справи по суті апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявним у справі матеріалами.
Враховуючи, що час розгляду апеляційної скарги закінчується, представник апелянта був присутній у судовому засіданні 7 жовтня 2008 року, та мав можливість надати додаткові докази апеляційний суд виходить з того, що апеляційну скаргу можливо розглянути без участі у судовому засіданні 10 жовтня 2008 року, ОСОБА_3
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач звернувся з позовом про визнання права власності на не житлові будівлі. Згідно з частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Зі змісту статті 392 Цивільного кодексу України вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Місцевий господарський суд розглядаючи справу про визнання права, прийняв ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони КП «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»здійснювати реєстрацію права власності на не житлові будівлі.
Процесуальні підстави для застосування заходів до забезпечення позову визначає стаття 66 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може унеможливити або утруднити виконання рішення по суті позовних вимог.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також Інших учасників судового процесу.
Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови "Про судове рішення" від 29 грудня 1976 року N 11 роз'яснив, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення суду, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову
Вимога позивача про забезпечення позову підтверджена відповідним документальними доказами (про наявність спору, прав на не житлові приміщення, договором купівлі-продажу, і т.п.)
У інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 N 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Місцевий господарський суд при прийнятті ухвали про застосування заходів забезпечення позову, вибрав адекватний захід забезпечення позову, при цьому чітко врахував викладене у п. 8 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 N 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", в якому зокрема зазначено, що приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
Судом обґрунтовано наявність безпосереднього зв'язку між заявою про забезпечення та предметом позову в цій справі, їх співвідношення, а також необхідність вжиття забезпечувальних заходів відповідно до їх мети, та визначено, що невжиття в даному випадку визначених позивачем заходів про забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за заявленими позовними вимогами.
З огляду на вищевикладене колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд приймаючи ухвалу від 18 липня 2008 року про забезпечення позову, виконав всі вимоги процесуального закону. Апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Ухвала господарського суду Київської області від 18 липня 2008 року по справі № 9/380-08 підлягає залишенню без змін.
З огляду на зазначене, керуючись ст. ст. 99, 101 -106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Київської області від 18 липня 2008 року по справі № 9/380-08 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 18 липня 2008 року по справі № 9/380-08 про забезпечення позову залишити без змін.
3. Справу № 9/380-08 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова апеляційного господарського суду, набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом одного місяця з дати її прийняття до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
|
Головуючий суддя |
М.Г. Чорногуз |
|
Судді |
Т.І. Разіна |
|
|
І.М. Фаловська |
Дата відправки 15.10.08