КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.10.2008 № 18/170
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Студенця В.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Заболотний О.М. (дов. від 19.08.2008р.);
від відповідача -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
на рішення господарського суду м.Києва від 20.08.2008
у справі № 18/170
за позовом комунального підприємства "Паркування та ринок" Чернігівської міськоїради
до суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
третя особа позивача
третя особа відповідача
про усунення перешкод у користуванні майном
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 в якому просило суд зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні комунальним підприємством “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради бутиками № 11 та № 17 на ринку “Бойова” у м. Чернігові шляхом звільнення цих бутиків від майна відповідача та повернення їх позивачеві у стані, в якому вони знаходилися на момент передачі.
Рішенням господарського суду Чернігівської області у справі № 18/170 від 20.08.2008р. повністю задоволено позовні вимоги комунального підприємства “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради, зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1усунути перешкоди у користуванні комунальним підприємством “Пакування та ринок” Чернігівської міської ради бутиками № 11 та № 17 на ринку “Бойова” у місті Чернігові шляхом звільнення від майна та повернення вказаних бутиків комунальному підприємству “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради у стані, в якому вони знаходилися на момент передачі в користування з урахуванням нормального зносу.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в договорах оренди бутиків (кіосків) № 025/07 від 02.01.2007р. та № 170/07 від 01.02.2007р. відсутні такі істотні умови, необхідні для договорів оренди комунального майна, як порядок використання амортизаційних відрахувань, порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди та страхування орендарем взятого ним в оренду майна. Крім того, зазначені договори в частині істотних умов не відповідають типовому договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова, затвердженого рішенням ХІІІ сесії Чернігівської міської ради ІV скликання від 28.09.2004р. “Про затвердження типових договорів оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Чернігова”. Також місцевий господарський суд зазначає, що оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договорів оренди бутиків (кіосків) № 025/07 від 02.01.2007р. та № 170/07 від 01.02.2007р., то зазначені договори вважаються неукладеними (такими, що не відбулися), а тому, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особаОСОБА_1 на момент розгляду справи безпідставно користується бутиками № 11 та № 17 на ринку “Бойова” у місті Чернігові.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Чернігівської області по справі № 18/170 від 20.08.2008р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог комунального підприємства “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте при неповному з'ясуванні і дослідженні всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, оскільки господарським судом не надано належної оцінки тому, що сторонами належним чином виконувались умови договорів оренди бутиків (кіосків) № 025/07 від 02.01.2007р. та № 170/07 від 01.02.2007р. Також апелянт вказує на те, що проекти договорів оренди бутиків (кіосків) № 025/07 від 02.01.2007р. та № 170/07 від 01.02.2007р., запропоновані комунальним підприємством “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради підписані суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особоюОСОБА_1 без будь-яких зауважень і на протязі строку дії договорів оренди бутиків (кіосків) № 025/07 від 02.01.2007р. та № 170/07 від 01.02.2007р. комунальне підприємство “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради не пропонувало суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особіОСОБА_1 внести будь-які зміни до вказаних договорів.
Комунальне підприємство “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради надало відзив на апеляційну скаргу в якому проти доводів апелянта заперечує та просить Київський апеляційний господарський суд залишити без змін рішення господарського суду Чернігівської області по справі № 18/170 від 20.08.2008р., а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Ковтуна М.В. - без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:
Комунальне підприємство “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради зареєстроване в якості суб'єкта господарювання рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 07.05.1996р. за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 3-А, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесені відомості за № 1 064 105 0002 000922.
У відповідності до статуту комунального підприємства “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради, власником зазначеного підприємства є територіальна громада міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради. Підприємство створено з метою здійснення господарської діяльності по утриманню ринків, будівництва місць паркування транспортних засобів і забезпечення раціонального використання міських територій та отримання на цій основі прибутків в інтересах власника і трудового колективу. Майно підприємства є власністю територіальної громади міста Чернігова і закріплене за підприємством на правах повного господарського відання.
02.01.2007р. між комунальним підприємством Чернігівської міської ради “Паркування та ринок” (надалі - Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особоюОСОБА_1 (надалі - Орендар) укладено договір оренди бутиків (кіосків) № 025/07, у відповідності до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду бутик № 17 в ряді розміром 2Х1,5 м на ринку “Бойова” для торгівлі з нього.
Пунктом 6.1 даного договору встановлено, що він вступає в дію з 1 січня 2007р. і діє до 31 грудня 2007р., а в частині обов'язків по розрахунках - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків.
01.02.2007р. між комунальним підприємством Чернігівської міської ради “Паркування та ринок” (надалі - Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особоюОСОБА_1 (надалі - Орендар) укладено договір № 170/07 оренди бутиків (кіосків), у відповідності до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду бутик № 11 в ряді розміром 2Х3 м на ринку “Бойова” для торгівлі з нього.
Пунктом 6.1 даного договору встановлено, що він вступає в дію з 1 лютого 2007р. і діє до 31 грудня 2007р., а в частині обов'язків по розрахунках - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків.
У зв'язку з відсутністю заяв сторін про припинення або зміну умов договорів оренди бутиків (кіосків) протягом одного місяця після закінчення строку їх дії, зазначені договори, на підставі ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” були пролонговані на новий строк.
Як вбачається з матеріалів справи комунальним підприємством “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особоюОСОБА_1 умови договорів оренди бутиків (кіосків) виконувались належним чином та у спосіб передбачений вказаними договорами, що повністю визнається сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (квитанції по сплату Орендарем орендних платежів а.с. 42 - 51).
Разом з тим, як стверджує позивач, комунальним підприємством “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради при складанні тексту договорів оренди бутиків (кіосків) № 025/07 від 02.01.2007р., № 170/07 від 01.02.2007р. не було враховано вимоги ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 180, 284 Господарського кодексу України щодо необхідності обов'язкового включення до тексту договорів усіх істотних умов, передбачених законодавством для договору оренди та типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова. А тому, комунальне підприємство “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради вважає, що вказані вище договори є неукладеними, оскільки сторони не досягли згоди з таких істотних умов, як порядок використання амортизаційних відрахувань, порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди та страхування орендарем взятого в оренду майна. Відтак, відповідач без законних правових підстав користується комунальним майном.
З огляду на зазначене, комунальне підприємство “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради просило місцевий господарський суд зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особуОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні комунальним підприємством “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради бутиками № 11 та № 17 на ринку “Бойова” у м. Чернігові шляхом звільнення цих бутиків від майна відповідача та повернення вказаних бутиків позивачеві у стані, в якому вони знаходилися на момент передачі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність факту укладення між сторонами договорів оренди бутиків (кіосків) та безпідставного користування відповідачем орендованим майном.
Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне:
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття та види договору, зокрема, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статті 628 цього кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З вказаною нормою Цивільного кодексу України кореспондуються положення глави 20 Господарського кодексу України.
Так, стаття 180 Господарського кодексу України визначає істотні умови господарського договору. Відповідно до положень цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Місцевим господарським судом правильно встановлено, що в спірних договорах оренди відсутні такі істотні умови як порядок використання амортизаційних відрахувань, порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди, страхування орендарем взятого в оренду майна та не зазначено вартості майна з урахуванням її індексації.
Відносини, пов'язані з передачею в оренду комунального майна, якими є спірні приміщення, врегульовані нормами Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Істотними умовами договору оренди державного та комунального майна відповідно до ст. 10 Закону, є
- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
- термін, на який укладається договір оренди;
- орендна плата з урахуванням її індексації;
- порядок використання амортизаційних відрахувань;
- відновлення орендованого майна та умови його повернення;
- виконання зобов'язань;
- забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;
- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;
- відповідальність сторін;
- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;
- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Частина наведених вказаною нормою умов договору детально регламентується зазначеним Законом.
Зокрема Законом України “Про оренду державного та комунального майна” визначені умови щодо:
- порядку використання амортизаційних відрахувань - п. 3 ст. 23 Закону, відповідно до якого амортизаційні відрахування використовуються на відновлення орендованих основних фондів;
- порядку здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди - ст. 32 Закону, відповідно до якої контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього Закону здійснюють державну політику у сфері оренди. Контроль за використанням іншого окремого індивідуально визначеного майна, переданого в оренду, здійснюють органи, уповноважені управляти підприємством, яке є орендодавцем цього майна.
- страхування орендарем взятого в оренду майна - ст. 24 Закону, відповідно до якої ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди несе орендодавець, якщо інше не встановлено договором оренди; орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди.
Що стосується вартості майна, то остання визначається за балансовою вартістю, або шляхом проведення незалежної оцінки.
Отже, якщо сторони не обумовили у договорі оренди вказані вище умови, діють правила, визначені нормами Закону, а тому колегія суддів вважає, що саме такі умови носять звичайний характер хоча і визначені Законом як істотні, та не потребують спеціального включення до тексту договору, оскільки вважається, що вони є обов'язковими для сторін в силу самого факту укладення договору.
Необхідність узгоджувати при укладенні договору саме всі істотні умови передусім обумовлена юридичною природою договору, як зобов'язання, в силу якого боржник повинен вчинити на користь кредитора певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 175 ГК України). Саме через істотні умови договору сторони конкретизують свої права та обов'язки, оскільки в іншому разі неможливо буде зрозуміти, про що домовились сторони або яким чином досягнута домовленість має бути виконана, саме через це у будь-якому разі сторони повинні погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).
В ході розгляду справи судом встановлено, що сторони в спірних договорах погодили предмет, ціну та строк їх дії, чітко розуміли свої права та обов'язки обумовлені спірними договорами та виконували їх у визначений договорами спосіб.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що не включення до тексту договорів оренди бутиків (кіосків) умов щодо порядку використання амортизаційних відрахувань, порядку здійснення Орендодавцем контролю за станом об'єкту оренди та страхування Орендарем взятого ним в оренду майна, а також не зазначення вартості майна в той час як склад майна був визначений, свідчить про їх неукладеність.
Також слід зазначити, що ні норми Цивільного кодексу України, ні норми Господарського кодексу України стосовно укладення цивільних та господарських договорів прямо не встановлюють неукладеність договору, в якому відсутня певна істотна умова.
Аналізуючи зміст ст. 181 Господарського кодексу України, колегія суддів вважає, що частина 8 вказаної статті визначає неукладеним договір лише тоді, коли сторони при його укладенні, висували певні умови для узгодження (в пропозиції укласти договір, проекті договору, протоколі розбіжностей тощо), проте не досягли згоди з усіх істотних умов, що були предметом обговорення. А оскільки позивач та відповідач, при укладенні спірних договорів, досягли згоди з усіх істотних умов, що були предметом обговорення, умови договору виконують належним чином та у спосіб обумовлений договором, а також продовжують їх на новий строк, колегія суддів вважає, що місцевим судом неправильно застосовано до спірних правовідносин ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що не можна вважати неукладеним договір, в якому відсутня істотна умова, якщо сторони підписали такий договір та вчинили дії, які свідчать про прийняття його до виконання і в якому така умова може бути визначена на підставі змісту актів цивільного законодавства та різних правових актів, відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться до відповідних договорів, або шляхом його тлумачення.
Таким чином, суд вважає, що місцевим господарським судом безпідставно визнано договори оренди бутиків (кіосків) неукладеними, оскільки матеріалами справи встановлено, що укладені між комунальним підприємством “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особоюОСОБА_1 договори оренди бутиків (кіосків) виконуються обома сторонами у спосіб, передбачений умовами зазначених договорів, а відсутні умови в договорах можуть бути визначені на підставі змісту Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 01.10.2002р. у справі № 2/90-921.
Щодо невідповідності спірних договорів оренди бутиків (кіосків) в частині істотних умов типовому договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова, затвердженого рішенням ХІІІ сесії Чернігівської міської ради ІV скликання від 28.09.2004р. “Про затвердження типових договорів оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Чернігова”, то згідно норм чинного законодавства така невідповідність не може бути підставою для визнання договорів оренди бутиків (кіосків) неукладеними. Крім того, як вбачається зі змісту типового договору, останній не встановлює порядку використання амортизаційних відрахувань, укладення договору страхування та здійснення контролю за станом об'єкта оренди, а лише містить відсильні норми до чинного законодавства.
Слід також зазначити, що серед загальних засад цивільного законодавства зокрема є принцип справедливості, добросовісності та розумності (ст.3 ЦК України), учасники цивільних відносин повинні добросовісно користуватися своїми правами та не зловживати ними. Зокрема у сторін є право за домовленістю вносити зміни до договору, або розірвати його.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області по справі № 18/170 від 20.08.2008р. є незаконним, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1на рішення господарського суду Чернігівської області у справі № 18/170 від 20.08.2008р.
2. Скасувати рішення господарського суду Чернігівської області у справі № 18/170 від 20.08.2008р.
3. Відмовити в позові комунального підприємства “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради.
4. Стягнути з комунального підприємства “Паркування та ринок” Чернігівської міської ради (14000, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 3-а, код ЄДРПОУ 22828596, р/р 26000002000944 в КАБ “Демарк”, МФО 353575), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.
5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Чернігівської області.
6. Повернути до господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 18/170.
Головуючий суддя
Судді
23.10.08 (відправлено)