РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" липня 2006 р. | Справа № 4/164-2610 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м.Тернопіль, 46000 в особі Збаразького району електричних мереж, вул. Залізнична, 13, м.Збараж, Збаразький район, Тернопільська область, 47300.
до Державного підприємства "Збаразький завод продтоварів", 47302, м. Збараж, вул. Шолом-Алейхема,1.
про стягнення 5266 грн. 65 коп.
За участю представників сторін:
позивача: Юрисконсульт Боднар І.В., довіреність № 6787/24 від 30.12.05 р.
відповідача: Конечний Л.Р., доручення № 53 від 04.07.06 р.
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України, роз’яснено.
Відкрите акціонерне товариство „Тернопільобленерго”, м. Тернопіль, в особі Збаразького району електричних мереж, м. Збараж звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовною заявою про стягнення з відповідача - Державного підприємства "Збаразький завод продтоварів", м. Збараж 5266 грн. 65 коп., з яких 5058 грн. 99 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 87 грн. 14 коп. боргу за реактивну електроенергію та 120 грн. 52 коп. пені.
Відповідач у відзиві на позов №52 від 04.07.2006р. та його повноважний представник (доручення № 53 від 04.07.06 р.) в судовому засіданні проти позову не заперечував та пояснив, що наявну заборгованість перед позивачем підприємство погасить «при першому поступленні інвестиційних коштів».
Технічна фіксація судового процессу, у відповідності до ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, пояснення та доводи представника відповідача, господарський суд встановив слідуюче:
- 18 червня 2003р. між Відкритим акціонерним товариством „Тернопільобленерго” в особі начальника Збаразького району електричних мереж п. Підлубного П.І. (Постачальник електричної енергії) та Державним підприємством "Збаразький завод продтоварів", м. Збараж в особі директора п. Пришляка Б.Я. (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії за №50, згідно з умовами якого позивач зобов’язався постачати відповідачу електроенергію, а останній, в свою чергу, зобов’язувався своєчасно проводити оплату вартості спожитої електроенергії;
- згідно додатку №2 до договору №50 від 18.06.2003р. “Порядок розрахунків” сторони передбачили, що відповідач (Споживач по договору) повинен здійснювати оплату за тарифом після закінчення розрахункового періоду, яким вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.2 додатку), на підставі отриманого рахунку на оплату вартості спожитої електроенергії. У відповідності до п.11 цього додатку, остаточний розрахунок за електроенергію, спожиту в розрахунковому періоді, здійснюється споживачем протягом 5 днів після закінчення розрахункового періоду.
- крім цього, згідно п.2.2.4 вказаного договору, відповідач зобов’язався здійснювати оплату за послуги компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатком № 6 до договору №50 від 18.06.2003р. «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії», шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника електричної енергії протягом 5 днів після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого та в силу ст. 714 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як слідує із поданих позивачем доказів , а саме: рахунків за активну енергію за лютий-березень 2006р., рапортів за грудень 2005р. та лютий-березень 2006р., відповідач за період з лютого 2006р. по травень 2006р. споживав поставлену позивачем електроенергію і за станом на 01.06.2006р. його заборгованість за спожиту активну електроенергію становить 5058 грн. 99 коп. та 87 грн. 14 коп. за реактивну електроенергію;
- згідно п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, а відповідачем строки, передбачені додатками №2 та №6 до договору порушено, у зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами того ж договору (п.4.2.1) та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, що згідно розрахунку позивача за період з 01.03.2006р. по 06.06.2006р. та 01.04.2006р. по 06.04.2006р. складає 120 грн. 52 коп.;
В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заборгованості чи заперечень з приводу заявленого позову, більше того, відповідач у відзиві №52 від 04.07.2006р. її (заборгованість) визнав повністю, а відтак позовні вимоги про стягнення 5058 грн. 99 коп. боргу за спожиту активну електроенергію, 87 грн. 14 коп. за реактивну електроенергію та 120 грн. 52 коп. пені підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем належними і допустимими доказами, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України, і неоспорені відповідачем.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України ”Про державне мито”, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Збаразький завод продтоварів", 47302, м. Збараж, вул. Шолом-Алейхема,1, ідентифікаційний код 00379850:
- на користь Відкритого акціонерного товариства “Тернопільобленерго” в особі його структурного підрозділу Збаразького району електричних мереж, м. Збараж, вул. Залізнична, 13 на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Збаразького РЕМ №26035333682698 в Тернопільському центральному відділенні Промінвестбанку, м. Тернопіль, МФО 338426, код 215781984 - 5058 (п’ять тисяч п’ятдесят вісім) грн. 99 коп. боргу за активну електроенергію, 87( вісімдесят сім) грн. 14 коп. боргу за реактивну електроенергію та 120 (сто двадцять) грн. 52 коп. пені, 102 (сто дві) грн.. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _10.07.___2006 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.М. Бурда