04.06.2013
Справа №721/430/13-к
Провадження 1-КП/721/30/2013
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
Головуючого - судді: Проскурняка С.П.
при секретарі: Помазан М.В.
та прокурорі: Климу В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Путила кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Дихтинець Путильського району Чернівецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ПП «Гео-Карпати», раніше не судимого
в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
В період з листопада по грудень 2006 року ОСОБА_1, обіймаючи посаду директора ПП «Гео-карпати», тобто будучи службовою особою юридичної особи приватного права, зловживаючи своїми повноваженнями і використовуючи своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди третім особам та всупереч інтересам ПП «Гео-карпати» незаконно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій розробив проект відведення земельної ділянки у власність площею 0,50га., для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2. При цьому достовірно знаючи, що вказана земельна ділянка згідно ст. 55 Земельного кодексу України належить до земель лісогосподарського призначення та перебуває в державній власності у користуванні ДП «Путильське лісове господарство» вніс завідомо неправдиві відомості до викопіровки з індексно-кадастрового плану про те, що дана земельна ділянка знаходиться в межах зазначеного населеного пункту. Внаслідок чого ОСОБА_2 згідно рішення Селятинської сільської ради за № 16-06/07 від 18.01.2007 року вказану земельну ділянку було надано у власність, що завдало шкоду охоронюваним законом інтересам держави, яка виразилася у відчуженні земель лісового фонду у розмірі 50450 грн.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України, а саме зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки.
Крім того, в період з листопада по грудень 2006 року гр.-нин ОСОБА_1, обіймаючи посаду директора ПП «Гео-карпати» тобто будучи службовою особою юридичної особи приватного права вніс до офіційних документів, а саме до викопіровки з індексно-кадастрового плану щодо місця розташування земельної ділянки площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 завідомо неправдиві відомості, в частині межування даної земельної ділянки з землями сільської ради та держлісгоспу, проте фактично вона знаходиться в лісовому масиві ДП «Путильське лісове господарство». Також, крім цього в порушення вимог висновку державної експертизи землевпорядної документації від 23.11.2006 року за № 2506 склав та виготовив неправдивий проект відведення земельної ділянки без проведення польових вимірів, які необхідно було провести згідно вимог п. 10 вказаного висновку.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.366 КК України службове підроблення, а саме складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.
20.05.2013 року між прокурором Путильського району Чернівецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості, яку учасники процесу під час проведення підготовчого судового засідання просили затвердити.
Згідно вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Крім цього, згідно вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_1 погодився понести покарання за вчинене ним кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, а саме за ч. 2 ст. 364 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік, за ч. 2 ст. 366 КК України у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю зазначених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, сторони погоджуються на призначення остаточного покарання ОСОБА_1 - п'ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік
На підставі ст. 75 КК України сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік. На підставі ст. 76 КК України сторони погоджуються на те, щоб зобов'язати ОСОБА_1: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України щодо яких він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 вказував на те, що угода про визнання винуватості укладена між ним та прокурором добровільно, без застосування будь - якого насильства, примусу чи погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Заслухавши думку учасників процесу з приводу затвердження угоди, дослідивши матеріали кримінального провадження, переконавшись у добровільності укладення угоди з боку обвинуваченого ОСОБА_1, перевіривши угоду на відповідність вимогам ст.ст.472-473 КПК України та нормам КК України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відмови у її затвердженні.
Так, згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до вимог п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
При цьому, як передбачено ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, дані злочини, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості. Санкція ч.2 ст.364 КК України передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, санкція ч.2 ст.366 КК України передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Судом також з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи те, що взяті на себе зобов'язання обвинуваченим ОСОБА_1 можуть бути реально виконані, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, постановивши відносно ОСОБА_1 обвинувальний вирок та призначивши йому узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.368-371,374,473-476 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 травня 2013 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013270130000059 від 18.03.2013 року, яка укладена між прокурором Путильського району Чернівецької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1.
Визнати винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України і за їх вчинення призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.364 КК України, у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік.
- за ч.2 ст.366 КК України у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю зазначених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 - у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 1 рік
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області через Путильський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: С.П. Проскурняк