СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
4 липня 2006 року |
Справа № 2-25/5449-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Антонової І.В.,
Латиніна О.А.,
секретар судового засідання Лазарева К.С.
без участі представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 17 квітня 2006 року
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 17, Сімферополь, 95001)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про стягнення 850, 00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2006 року у справі №2-25/5449-2006А позов задоволено, стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя заборгованість в сумі 850, 00 грн.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати в зв'язку з тим, що воно було прийнято з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про час і місце слухання справи були повідомленні належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу в відсутність представників сторін за наявними матеріалами справи.
Під час розгляду справи Севастопольський апеляційний господарський суд встановив таке.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за №НОМЕР_1.
Відповідач в порушення пункту 13.10 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України»не надав у встановлений строк в орган Пенсійного фонду по місцезнаходженню платника розрахунок зобов'язання щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за 1, 2, 3, 4 квартали 2002 року і за 1 квартал 2003 року, в якому вказується самостійно обчисленні суми зобов'язань.
Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»і пункт 12 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів до Пенсійного Фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного Фонду України №16-6 від 19 жовтня 2001 року, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 29 листопада 2001 року за 998\6189, до відповідача рішенням № НОМЕР_2 була застосована штрафна санкція у розмірі десяти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян за кожен період непредставлення розрахунку, тобто 850, 00 грн.
Згідно з підписом на рішенні воно одержано відповідачем 19 серпня 2005 року, однак заборгованість відповідачем не була погашена на момент прийняття рішення.
Дане рішення відповідачем не оскаржене, в встановленому законом порядку не визнано недійсним, є належним доказом наявності у відповідача заборгованості в сумі 850, 00 грн.
З урахуванням висловленого, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позов з тих підстав, що позивач обгрунтовано прийняв рішення про застосування штрафних санкцій за не надання розрахунку зобов'язання щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від того, виникло чи ні у звітному періоді зобов'язання у його платника.
Враховуючи на вище викладене, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки воно відповідає чинному законодавству та встановленим обставинам справи.
Керуючись статтями 24, 195, 198 (частина 1 пункт 1), 200, 205 (частина 1 пункт 1), 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2006 року у справі № 2-25/5449-2006 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді І.В. Антонова
О.А.Латинін