ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2006 р.

Справа № 5/73

за позовом :  Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс",  с.Кричка, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77744

до відповідачів :  1)Сільської громади с.Кричка в особі Кричівської сільської ради,  с.Кричка, Богородчанський район, Івано-Франківська область,77744                           2) Приватного підприємця Червінського Степана Петровича, вул. Хіміків,17/16, м. Івано-Франківськ, 76000

про визнання договору дійсним та визнання права власності

 Cуддя  Цюх Ганна Захарівна   

При секретарі Алєксєєвій Ярославні Юріївні

Представники:

Від позивача:  Микицей Р.П. - представник, (довіреність № 16 від 05.06.06. )

Від відповідача:  Боднар Ю.М. - представник, (довіреність від 12.10.06р. )

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" подало позов про визнання дійсним договір купівлі-продажу від 20.07.05р., укладений між ліквідаційною комісією агрофірми "Прикарпаття" та товариством щодо частини складів-гаражів, які сумісні з приміщенням кафе, розміром 11м довжини та 13,5м ширини, що знаходяться за адресою : с.Кричка Богородчанського району, та частини ремонтної майстерні (металічна споруда) розміром 15м довжини та 19,5м. ширини, яка знаходиться за адресою : вул. Ковпака, 109в, с.Кричка Богородчанського району. Також товариство просить визнати право власності на зазначене майно.

        4 липня 2006 року провадження у справі було зупинено до вирішення справи за позовом ТзОВ "Агросервіс" до виконкому Кричківської сільської ради, Івано-Франківського ОБТІ та третьої особи - Червінського С.П. про визнання недійсним рішення виконкому та скасування реєстрації права власності на приміщення ремонтної майстерні. 9 листопада 2006 року  відповідач - Кричківська сільська рада подала клопотання про поновлення провадження у справі у зв"язку з вирішенням вищезгаданої справи та у зв"язку з набранням законної сили ухвали про закриття провадежння у справі. Ухвалою господарського суду від 10.11.06р. провадження у справі № 5/73 поновлено.

       В судовому засіданні 28.11.06р. позивач заявлені вимоги підтримав, просить визнати дійсним договір  купівлі-продажу реммайстерні та складів-гаражів сумісні з приміщенням кафе від 20.07.05р. та визнання права власності на дане майно.

           Відповідач - сільська громада с. Кричка в особі Кричківської сільської ради проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема, стверджує, що він не є власником реммайстерні і у свою чергу не може ухилятися від виконання умов договору, як про це стверджує позивач.

         Відповідач - приватний підприємець Червінський С.П. в судове засідання 28.11.06р. не з"явився, проте, в попередніх засіданням проти позову заперечував, з тієї підстави, що він як фізична особа є законним власником цієї реммайстерні згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.05.06р. та напідставі рішення виконавчого комітету Кричківської сільської ради від 14.04.06р. № 66.

    Дослідивши матеріали справи, всі додатково представлені документальні докази, вислухавши пояснення представників сторін, суддя

                                                                        в с т а н о в и в

            20 липня 2005 року між Ліквідаційною комісією агрофірми "Прикарпаття" та ТзОВ Агросервіс" було укладено договір купівлі-продажу частини складів-гаражів, які сумісні з приміщенням кафе, розміром 11м довжини та 13,5м ширини що знаходяться за адресою : с. Кричка Богородчанського району, та частини ремонтної майстерні (металічна споруда) розміром 15м довжини та 19,5м. ширини, яка знаходиться за адресою : вул. Ковпака, 109в, с.Кричка, Богородчанського район.

          Згідно умов договору, ліквідаційна комісія агрофірми "Прикарпаття" зобов"язалася передати у власність позивачу вищезгадане майно, а позивач, у свою чергу, зобов"язався прийняти вказані будівлі і сплатити ціну відповідно до умов договору.

               Позивач звернувся до суду з вимогою визнати даний Договір укладеним та визнати за ним право власності на майно, зазначене у договорі, з тієї причини, що у ТзОВ "Агросервіс" виникла необхідність щодо належного оформлення свого права власності на  спірне майно, а орган місцевого самоврядування - Кричківська сільська рада відмовила товариству у цій процедурі.

         З представлених сторонами документів та пояснень представників і запрошених в попередні судові засідання суд прихолить до висновку про неможливість задоволення вимог позивача та визнання договору дійсним з наступних підстав.

            1. Відповідно до поданих оригіналів прибуткоих касових ордерів, позивач сплачував за придбане спірне майно частинами - до і після укладення договору. Хоча, відповідно до п.2.2 Договору, розрахунки за придбані об"єкти здійснюються Покупцем (позивачем) шляхом готівкового розрахунку всієї суми (у зв"язку з тим, що у покупця закриті всі рахунки в установах банку). Крім того, в жодному ордері та інших платіжних докумнетах не вказано, що підставою платежу є саме Договір купівлі-продажу від 20.07.05р. та відсутня чітка дата платежу (не зазначено рік). Таким чином, позивач не подав суду належних доказів здійснення оплати саме за договором купівлі-продажу реммайстерні та складів-гаражів від 20.07.05р.

         Також, суд  важає за необхідне зазначити про те, що не може бути предметом договру купівлі-продажу нерухоме майно, яке не відокремлене і не визначене індивідуальними ознаками ( ст.ст. 184, 190 ЦК України). Немає доказів того, що спірна майстерня та гаражі в натурі поділені, відокремлені від основного приміщення, що на них заведена окрема інвентарна справа та існує технічний паспорт.

           2. Що стосується змісту та форми самого Договору, то слід зазначити наступне. Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, однією з них є : правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

В даному випадку, сторони не дотримали вимоги ст. 657 ЦК України, відповідно до якої договори купівлі-продажу нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

             З п.2 ст. 220 ЦК України випливає, що суд може визнати дійсним договір, укладений з порушенням нотаріальної форми. Така можливість передбачена законом як одна з форм  захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Однак, суд може застосувати норми закону про визнання договору дійсним тільки при одночасній наявності таких умов : - домовленість сторін щодо всіх істотних умов договору, оскільки при відсутності цих умов договір вважається неукладеним;

                     - повне або часткове виконання договору;

                     - ухилення однієї зі сторін від нотаріального посвідчення такого договору.

           Дослідивши зміст Договору від 20.07.05р., суд вважає, що сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, оскільки, згідно норм цивільного законодавства, істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет та ціна. В даному нам Договорі чітко  не вказана ціна і саме за який об"єкт (в розділі "Предмет Договору" зазначена одна сума, в розділі "Порядок розрахунків  за придбані об"єкти" - зовсім інша, і не передбачено за яке майно).

            Позивач не довів суду також факт повного чи часткового виконання Договору, так як в представлених прибуткови касових ордерах на зазначено, що кошти сплачувалися на підставі Договору від 20.07.05р.

        Щодо ухилення однієї зі сторін від нотаріального посвідчення договору, про що стверджує позивач, то слід зауважити, що Ліквідаційна комісія агрофірми "Прикарпаття"(сторона Договору) припинила свою діяльність в кінці липня 2005 року. Запрошені в судове засідання бувші члени комісії пояснюють невиконання вимог щодо нотаріального посвідчення договору відсутністю коштів для здійснення цієї процедури. Даний факт не можна вважати ухиленням від нотаріального посвідчення.

          На підставі наведеного, строни не дотримались необхідних умов для визнання договору дійсним у разі відсутності нотаріального посвідчення.

                     

           3. Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.05.06р., на даний час є законний власник ремонтної майстерні - приватний підприємець Червінський Степан Петрович (відповідач у справі). Рішенням виконавчого комітету Кричківської сільської ради № 66 від 14.04.06р. за Червінським С.П. як за громадянином - фізичною особою визнано право власності на спірне майно.  Ухвалою господарського суду від 26.10.06р. у справі № А-18/256 про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Кричківської сільської ради від 14.04.06р. №66 та скасування реєстрації права власності  провадження у справі закрито.   

          З огляду на вищезазначене, у суду немає підстав для визнання договору купівлі-продажу реммайстерні та складів-гаражів сумісних з приміщенням кафе від 20.07.05р. укладеним, оскільки вимоги позивачем не доведені належним чином і документальними доказами, та беручи до уваги те, що сільська рада не може бути відповідачем у справі, так як договір купівлі-продажу з позивачем не укладала, а ліквідаційна комісія, яка підписувала даний договір - ліквідована.  Тому в задоволенні позову слід відмовити.       

                

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 203, 220, 638, 655-657 ЦК України, ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

 

Суддя                                                            Цюх Ганна Захарівна

          

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

________________ Алєксєєва Ярославна Юріївна