АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 605/77/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О.
Провадження № 11-кп/789/19/13 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.2,3 ст15, ч.2,3 ст 185 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 червня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Галіян Л.Є.
Суддів - Іващенка О. Ю., Кунця І.М.
при секретарі - Бріль В.Л.
з участю:
прокурора - Хрипливий Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою старшого прокурора прокуратури Підгаєцького району Бай А.О. на ухвалу Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 08 квітня 2013 року,-
в с т а н о в и л а :
Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
Ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 08 квітня 2013 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013210160000009 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Рішення суду мотивовано тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а саме в порушення п.2 ч.2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не вказані анкетні відомості обвинуваченого, крім того порушено вимоги п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, не міститься відомості про правову кваліфікацію кримінального правопорушення, а також порушено вимоги п.9 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки обвинувальний акт не містить повного місця його складання.
В апеляційній скарзі старший прокурор прокуратури просить ухвалу Підгаєцького районного суду від 08 квітня 2013 року про повернення прокурору обвинувального акта стосовно ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального процесуального законодавства України.
На обґрунтування своїх доводів, прокурор вказує, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити, провівши судові дебати, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Так, згідно п.2 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити: анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме: у поясненнях ОСОБА_3 (а.п.21, 51) адреса останнього вказана м.Підгайці, далі у протоколах допиту обвинуваченого ( а.с.57, 73) його адреса вказана с.Завалів Підгаєцього району.
При цьому, згідно характеристики ОСОБА_3, виданої Завалівською сільською радою Підгаєцького району Тернопільської області №236 від 31.08.2012 року (а.п.83), яка долучена до матеріалів кримінального провадження органом досудового розслідування, ОСОБА_3 після розірвання шлюбу виїхав з території сільської ради, але не знявся з реєстрації.
Не зважаючи на те, що у органу досудового слідства були відомості про те, що за адресою с.Завалів Підгаєцького району ОСОБА_3 не проживає, однак в обвинувальному акті місце проживання останнього зазначено саме с.Завалів Підгаєцького району.
Як вбачається з матеріалів справи, на неодноразові судові виклики у підготовче судове засідання обвинувачений не з'являвся, а судові повістки, повертались до суду з відміткою установи поштового зв'язку - "за закінченням терміну зберігання".
Також, при розгляді справи в апеляційному провадженні не видалось можливим викликати обвинуваченого, оскільки судові повістки поверталися до суду з поштовою відміткою про те, що за вказаною адресою останній не проживає, що також свідчить про те, що органом досудового розслідування неналежно встановлено особу обвинуваченого ОСОБА_4, а саме: місце проживання останнього.
Тому, посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що місце проживання ОСОБА_3 встановлено належним чином, а останній не з'являвся до суду, маючи на меті уникнути відповідальності, спростовуються вищевикладеним.
Також, відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції вірно зазначив, що всупереч вказаній нормі закону, обвинувальний акт містить не чітку, неконкретизовану правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
Так, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст.15, ч.З ст.185 КК України, тобто у закінчених та незакінчених замахах на таємне викрадення чужого майна, пов'язаних із незаконним проникненням.
Разом з тим у обвинувальному акті не зазначено ні способу, ні місця проникнення.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що формулювання обвинувачення кримінального правопорушення є не чітким та неконкретизованим і таким, що не відповідає викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, оскільки в обвинувальному акті зазначено лише, що ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив злочини, передбачені ч.ч.2, З ст.15, ч.З ст.185 КК України, тобто закінчений та незакінчений замахи на таємне викрадення чужого майна, пов'язаних із незаконним проникненням.
Крім того, відповідно до ст.59 КПК України якщо потерпілим є неповнолітня особа або особа, визнана в установленому порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом з нею залучається її законний представник.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 23.01.2013 року органом досудового розслідування було залучено до участі в досудовому розслідуванні як законного представника ПрАТ «Загаєцьке» його директора - ОСОБА_5, що вбачається з постанови про залучення законного представника потерпілого (а.п.127).
В даному випадку юридична особа, законним представником якої залучено ОСОБА_5 не підпадає під перелік осіб, яким законом надано право мати законного представника.
Більше того, в обвинувальному акті ОСОБА_5 зазначений, як законний представник кримінального правопорушення.
Однак, така процесуальна особа кримінальним процесуальним законом взагалі не передбачена.
Визначення процесуального статусу особи відповідно до вимог КПК України є необхідним для суду, оскільки відповідно до цього чи є та чи інша особа учасником судового провадження, вирішується питання про її виклик і участь у підготовчому судовому засіданні (ч.2 ст.314 КПК України) та судовому розгляді (ч.2 ст.318 КПК України).
Тому, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, а твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що статус особи ОСОБА_5 є опискою, не заслуговують на увагу.
Також, як вбачається з реєстру досудових розслідувань, під час досудового розслідування, а саме 10.10.2012 року була винесена постанова про призначення судово-медичної експертизи, однак в матеріалах кримінального провадження висновок такої експертизи відсутній, а в обвинувальному акті зазначено, що експертизи не проводились
Що ж стосується посилань прокурора в апеляційній скарзі на те, що судом необґрунтовано зазначено в ухвалі про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.9 ч.2 ст.291 КПК України, а саме не вказано місця його складання, а також те, що безпідставно долучено до матеріалів кримінального провадження ряд документів, датованих вереснем 2012 року, то такі заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Так, суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт прокурору, в ухвалі зазначив, що в порушення вимог п.9 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт не містить повного місця його складення, а лише зазначено: м. Підгайці.
Колегія суддів із таким висновком не погоджується, оскільки, відповідно до вимог п.9 ч.2 ст.291 КПК України точної адреси місця розташування органу не вимагається.
Також, відповідно до п.8 розділу ХІ перехідних положень КПК України допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності.
Тому, посилання суду на те, що органом досудового розслідування до матеріалів кримінального провадження було незаконно долучено ряд процесуальних документів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом та внесення їх до Єдиного реєстру досудових розслідувань є необґрунтованим.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, прокурору підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Підгаєцького району Бай А.О. задовольнити частково.
Ухвалу Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 08 квітня 2013 року, якою обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України повернуто прокурору для проведення його у відповідність до вимог КПК - змінити.
Виключити з ухвали Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 08 квітня 2013 року вказівку на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.9 ч.2 ст.291 КПК України, а саме не вказано місця його складання та про безпідставність долучення до матеріалів кримінального провадження ряду документів, датованих вереснем 2012 року.
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Судді :
Л.Є.Галіян-підпис І.М.Кунець-підпис О.Ю.Іващенко-підпис
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Є. Галіян