Справа №2-3642 /07
РІШЕННЯ /заочне/ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2007 р. Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого
судді Назарової М.В.
при секретарі Зятьковій О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Антрацит цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до арбітражного керуючого ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, заборгованості по авансовим платежам, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. перебував у трудових відносинах з державним підприємством «Іванівська друкарня», працюючи в останнього з вересня 1977 року до вересня 2002 року у якості директора. Звільнено згідно Наказу міністерства палива та енергетики № 871-к від 19.09.02 р. за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.
Позивач звернувся до суду з заявою, у якій просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості із заробітної плати за січень 1997 року - вересень 2002 року у сумі 5164 гри. 66 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку у сумі 14160 грн. 24 коп., а також кредиторську заборгованість перед ним за авансовими звітами у сумі 860 грн. 66 коп.
У судовому засіданні позивач підтримує свої позовні вимоги. Відповідач у судове засідання не з"явився, судом сповіщався про час та місце судового розгляду належним чином, тому суд розглядає справу згідно зі ст. 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти цього не заперечує позивач.
07.12.07 р. постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши інші докази у справі, вважає вимоги ОСОБА_1. як такі, що підлягають частковому задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що дійсно позивач перебував у трудових правовідносинах з відповідачем, працюючи у нього з вересня 1977 року до вересня 2002 року у якості директора /а. с. 5-12/. Звільнено згідно Наказу міністерства палива та енергетики № 871-к від 19.09.02 р. за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України /а.с. З/.
Відповідно до наданої суду копії постанови Господарського суду Луганської обл. від 19 січня 2007 року Державне підприємство «Іванівська друкарня» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру /а.с. 31/ та ухвалою того ж суду від 24 липня 2007 року призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого ОСОБА_2/а.с. 35/.
Щодо строків розрахунку при звільненні, то відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх належних йому сум, проводиться в день
2
звільнення, а якщо працівника в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Суду з приводу заборгованості із заробітної плати ДП «Іванівська друкарня» перед ОСОБА_2 самим позивачем надано лише відомості про нараховану йому та іншим працівникам зазначеного ДП заробітну плату, які ніяким чином не завірено /а.с. 13-28/, та довідку № 8 від ЗО квітня 2002 року, видану Іванівською друкарнею, що станом на 01.05.03 року перед ним існує заборгованість по заробітній платі в ДП «Іванівська друкарня» у розмірі 4320 грн. 05 коп. /а.с. 104/.
Відповідно до ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а згідно ч. З ст. 10 - кожна сторонами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд вважає, що належними доказами по справі підтверджено лише розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем станом на 01 травня 2002 року, яка становить 4320 грн. 05 коп., і тому суд вважає його вимоги у цій частині як такі, що належить часткового задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок коштів ДП «Іванівська друкарня» саме цю суму.
Що стосується позову ОСОБА_1. у частині стягнення на його користь заборгованості по авансовим звітам, то суд доходить до висновку про його обгрунтованість, оскільки позовні вимоги підтверджено належним чином /а.с. /, тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1. 860 грн. 66 коп.
Крім того, відповідно до ст. 117 ч. 1 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, відповідач повинен виплатити йому його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Проте у цій частині суд вважає, що у позові необхідно відмовити за необґрунтованістю, оскільки з довідки про заборгованість не можна зробити висновок про середньоденний заробіток позивача і, таким чином, не можна розрахувати середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а інших доказів, як пояснив сам позивач, у нього немає взагалі.
Щодо розподілу судових витрат, то на підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір, від сплати якого було звільнено позивача під час подачі позов пропорційно задоволеній сумі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 224-226 ЦПК України, ст. 116 КЗпП України, Постановою КМУ від 21.02.01 р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до арбітражного керуючого ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, заборгованості по авансовим платежам задовольнити частково.
Стягнути з арбітражного керуючого ОСОБА_2 за рахунок коштів державного підприємства «Іванівська друкарня» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітні платі - 4320 грн. 05 коп., заборгованість по авансовим звітам у сумі 860 грн. 66 коп., у решті позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з арбітражного керуючого ОСОБА_2 за рахунок коштів ДП «Іванівська друкарня» на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. 81 коп.
3
Копію заочного рішення надіслати відповідачу ОСОБА_2. не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів після проголошення рішення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення через Антрацитівський міськрайонний суд до апеляційного суду Луганської області.
Рішення надруковано у нарадчій кімнаті.