СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
05 липня 2006 року | Справа № 2-17/5165-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Плута В.М.,
суддів Борисової Ю.В.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
позивача: Ващинена Сергія Володимировича (довіреність № б/н від 09.03.06);
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Жайворонок" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 27.04.2006 у справі № 2-17/5165-2006
за позовом приватного підприємства "Жайворонок" (вул. Більшовицька, 33,Ялта,98637); (вул. Батуріна, 26, кв. 1, м. Ялта, 98655)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор" (вул. Монтажна, 2,Сімферополь,95000); (м. Сімферополь, с. Каменка, проїзд Саєвський, 35)
про стягнення 807,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду від 27.04.2006 у справі № 2-17/5165-2006 (суддя Гайворонський В.І.) позов приватного підприємства "Жайворонок" до товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор" про стягнення 807,50 грн. залишено без задоволення.
В основу рішення покладено головний висновок суду про те, що між діями відповідача і наслідками матеріального характеру, що наступили для позивача, не має безпосереднього причинного зв’язку.
Також, судом першої інстанції зазначено, що позивач не був позбавлений права, і більш того, законом прямо передбачено, право позивача звернутися з відповідною заявою в орган податкової служби і, таким чином, своєчасно подана заява є підставою для включення у податковий кредит суми податку на додану вартість, сплачену у зв’язку з отриманням товарів (відповідно до положень п. п. 7.2.6 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР).
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що законодавством України не передбачений обов’язок покупця перевіряти виписані податкові накладні на предмет правильності заповнення, достовірності даних та інше. Крім того, приватне підприємство „Жайворонок” посилається на факт порушення саме товариством з обмеженою відповідальністю „Луксор” вимог п. п. 7.2.1 п. 7.2 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР, щодо належного зазначення реквізитів у податковій накладній, що, у свою чергу, на його думку, повинно тягнути за собою відповідальність згідно з пунктом 1 статті 224 Господарського кодексу України (учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено).
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу без участі відповідача за наявними документами в матеріалах справи.
За клопотанням позивача, судочинство здійснювалося російською мовою.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга приватного підприємства „Жайворонок” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно акту № 27 від 22.07.2004 (а.с. 4-9) про результати проведеної документальної перевірки по дотриманню податкового законодавства України по відшкодуванню податку на додану вартість, в ході перевірки приватного підприємства „Жайворонок” встановлено, що до складу податкового кредиту платником віднесена сума податку на додану вартість по податкових накладних, одержаних від товариства з обмеженою відповідальністю „Луксор” на суму 3228,00 грн., зокрема податок на додану вартість на суму 538,33 грн.
В акті вказується, що відповідно до п. п. 7.2.1 і п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписки податкової накладної, опис (номенклатуру) товарів (робіт, слуг) і їх кількість (об'єм, номер) і т.д. На момент перевірки в податковій накладній відсутні вище перечисленні реквізити. Податковий кредит завищений на 538,33 грн. і підлягає зменшенню.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції міста Ялти від 26.07.2004 № 0004642301/0 (а.с. 10) та на підставі вказаного акту документальної перевірки, вбачається, що підлягає сплаті основний платіж та штрафні санкції.
Оскільки спір сторін фактично стосується наявності або відсутності вини відповідача та причинного зв’язку його дій з понесеними витратами (неотриманими коштами) приватного підприємства "Жайворонок", судова колегія вважає, що у даному випадку, місцевий суд обґрунтовано послався на пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", згідно з яким шкода підлягає відшкодуванню за умови, що дії особини були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Так, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що між діями відповідача і наслідками матеріального характеру, що наступили для приватного підприємства "Жайворонок", не має безпосереднього причинного зв'язку.
Судова колегія зазначає, що саме за використання приватним підприємством "Жайворонок" в своїй податковій звітності неналежного документу (податковій накладній) Державна податкова інспекція міста Ялти винесла податкове повідомлення-рішення від 26.07.2004 про застосування штрафних санкцій.
Тобто, має факт недотримання відповідачем положень п. п. 7.2.1 п. 7.2 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР, але актом від 22.07.2004 № 27 виявлені порушення, з наступним застосуванням штрафних санкцій, саме приватним підприємством "Жайворонок".
Крім того, як вірно зазначено місцевим судом, законом прямо передбачено, що позивач має право звернутися в даному випадку з відповідною заявою в орган податкової служби і своєчасно подана заява є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту (пункт 7.2.6 Закону України „Про податок на додану вартість”).
З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що, оскільки приватне підприємство „Жайворонок” мало можливість самостійно усунути наслідки недоліків наданих товариством з обмеженою відповідальністю „Луксор” накладних, а фактично належним чином виконати свої зобов’язання по складанню податковій звітності, то, таким чином, не має саме безпосередності причинного зв’язку, на підставі якого відповідач повинен би був нести відповідальність відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України.
Апеляційною інстанцією не можуть бути прийняти до уваги доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі з посиланням на лист Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про податки” від 23.11.2001 № 01-8/1271, стосовно втрати права позивача на відшкодування податку на додану вартість, тому що це право позивач втратив не негайно після отримання від товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор" накладних, а тільки після самостійних дій – включенню до податкового кредиту сум по накладним відповідача, що є виною саме приватного підприємства "Жайворонок". Цей висновок суду також побічно підтверджується тим фактом, що штрафні санкції, за вказане порушення, застосовуються Державно податковою інспекцією саме до того суб’єкта господарювання, який склав податкову звітність.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Жайворонок" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2006 у справі № 2-17/5165-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя В.М. Плут
Судді Ю.В. Борисова
Г.К. Прокопанич