Справа № 121/3084/13-ц

2/121/1297/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Зималєві В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми попередньої оплати,

в с т а н о в и в:

          Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь суму попередньої оплати за товар в розмірі 1700 гривень. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ним та відповідачем 02 липня 2012 року у мебельному магазині «Левша» був укладений публічний договір, згідно якого він сплачує грошові кошти, а відповідач повинен замовити крісло-ліжко, вартістю 1725 гривень з датою поставки 02 серпня 2012 року. Ним 02 липня 2013 року була внесена сума передоплати в розмірі 700 гривень, та 09 липня 2012 року – в розмірі 1000 гривень. Однак, до теперішнього часу з боку відповідача зобов’язання не виконано. Йому також стало відомо, що магазин зачинений, а весь товар вивезений власником магазину, в зв’язку з чим з цього приводу він 07 серпня 2012 звернувся з заявою про проведення перевірки до Масандрівського відділу Ялтинського МУ ГУ МВС України в АРК. 14 серпня 2012 року винесена постанова про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. При таких обставинах, йому заподіяно збитки на суму передоплати за товар в розмірі 1700 гривень.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

          Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що він не має ніякого відношення до укладеної з позивачем угоди, оскільки він тоді був усунутий від участі у справах, в магазині тільки використовувалась його печатка. Крім того, згідно договору про співпрацю від 10 травня 2012 року, укладеного між ним та ОСОБА_3, він організовує виготовлення замовлень та несе відповідальність тільки за якість виготовленої продукції.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та відповідачем 02 липня 2012 року у мебельному магазині «Левша», який розташований за адресою: м. Ялта, вул. Дзержинського, 5, був укладений публічний договір, згідно якого позивач сплачує передоплату, а відповідач повинен замовити крісло-ліжко, вартістю 1725 гривень з датою поставки 02 серпня 2012 року (а.с. 8).

Позивачем у виконання вимог договору 02 липня 2013 року була внесена сума передоплати в розмірі 700 гривень, та 09 липня 2012 року – в розмірі 1000 гривень, що підтверджується наданими суду квитанціями, на яких є відбиток печатки ФОП ОСОБА_2 та підпис касира (а.с. 6, 7).

Після спливу встановленого договором строку позивач приїхав до мебельного магазину, який був зачинений. З цього приводу він звернувся до правоохоронних органів та постановою начальника Масандрівського відділу Ялтинського МУ ГУ МВС України в АРК від 14 серпня 2012 року була порушена кримінальна справа за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (а.с. 9).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір – усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформлюється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 5 ст. 653 ЦК України Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

При таких обставинах, враховуючи вищевикладені вимоги закону, того факту, що відповідачем до теперішнього часу умови договору купівлі-продажу, укладеного з позивачем, не виконані, то позивачу завдано збитків на суму передоплати за товар в розмірі 1700 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо і об’єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з’ясувавши усі обставини справи, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, які є законними і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується доводів відповідача, що він не має ніякого відношення до укладеного договору, то вони не підтверджені належними і допустимими доказами та спростовуються встановленими судом обставинами. Сам відповідач не звертався до правоохоронних органів з приводу викрадення чи незаконних дій, пов’язаних з його печаткою, що він не заперечував в судовому засіданні. Що стосується посилань відповідача на договір про співпрацю від 10 травня 2012 року, то з його змісту вбачається, що матеріальні цінності після укладення договору є сумісною власністю партнерів у рівних частках, в зв’язку з чим судом не приймається до уваги довід відповідача про те, що він не має ніякого відношення до грошових зобов’язань.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в силу ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, ст. ст. 526, 653, 655, 662, 663, 665, 693 Цивільного кодексу України, Законом України «Про захист прав споживачів»,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму попередньої оплати за товар в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев’ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у порядку та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя