У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2013 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого - суддіПрисяжнюка О.Б.
суддівГлиняного В.П., Бовтрук В.М.
за участю прокурораМінакової Г.О.
захисникаОСОБА_5
засудженогоОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2012 року,
в с т а н о в и л а :
Цим вироком:
ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
27.04.2001 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141 КК України (в редакції 1960 року) на два роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк два роки;
07.10.2002 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 4-х років позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 25.02.2006 року по відбуттю строку покарання;
засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
Також, постановлено задовольнити заявлений по справі цивільний позов та стягнути з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_7 1 490 грн. 00 коп.
По справі вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
Згідно з вироком, ОСОБА_6, будучи неодноразово судимий, маючи непогашену у встановленому законом порядку судимість, 26 жовтня 2011 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, вступили між собою в попередню змову з метою нападу та заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих спонукань, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6, перебуваючи в приміщенні пункту з прийому вторинної сировини за адресою: м. Київ. пров. Биковський, 9, наніс удар ОСОБА_7 порожньою скляною пляшкою по голові. В цей момент до пункту забігла невстановлена особа, яка правою рукою обхватила шию ОСОБА_7 та почала його душити з метою подолання волі до опору. ОСОБА_6, в свою чергу, продовжив наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 14 грудня 2011 року № 2010/Е відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Після цього, ОСОБА_6 та невстановлена слідством особа, заволоділи особистими речами потерпілого та грошима в сумі 800 грн., після чого з місця злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд, завдавши таким чином потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 2 340 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_6, просить вирок суду скасувати, а матеріали справи повернути на новий судовий розгляд. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що прийняте рішення є незаконним і необґрунтованим, а висновки суду з приводу наявності в його діях ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, засуджений зазначає, що по справі не має жодних даних, які б підтверджували те, що злочин було вчинено групою осіб. Проте, суд першої інстанції не повно та не належно дослідив зібрані доказам, в зв'язку з чим допустив однобічність і неповноту. Покази потерпілого, на думку апелянта, не підтверджуються матеріалами справи, а тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
Кріт того, ОСОБА_6 скаржиться на те, що поза увагою суду залишилася його заява з приводу стану його здоров'я, а саме психічні розлади на які він страждає після отриманої травми голови.
Також, не погоджується апелянт з висновками суду про те, що він, вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнає, оскільки з самого початку він не заперечував, що скоїв напад на ОСОБА_7 і пограбував його.
За таких обставин, на думку апелянта вирок суду підлягає скасуванню.
В апеляції захисник ОСОБА_5, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, також просить вирок суду скасувати, а матеріали справи повернути на новий судовий розгляд. Так, на думку захисника, вина його підзахисного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме в частині кваліфікації, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, органами досудового слідства та судом доведена не була, а винесений вирок базується лише на припущеннях та на доказах, які містять істотні суперечності.
Захисник посилається на те, що показання потерпілого не можуть бути доказами по справі, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та протирічать показам засудженого.
За таких обставин, захисник стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому вирок підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_6, який підтримав подану ним апеляцію та апеляцію свого захисника і просив їх задовольнити, захисника ОСОБА_5, який виступив в підтримку своєї апеляції та апеляції свого підзахисного і просив їх задовольнити в повному об'ємі, прокурора, який заперечував проти задоволення поданих апеляцій та просив вирок суду залишити в силі, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженого, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку про те, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Незважаючи на те, що справа була призначена до розгляду після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України, проте відповідно до розділу ХI «Перехідні положення» КПК України, дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Доводи поданих апеляцій з приводу того, що по справі відсутні достатні докази вини засудженого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, є безпідставними та спростовуються матеріалами кримінальної справи.
Так, вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується наступними доказами:
- показаннями свідка ОСОБА_8, з яких вбачається, що 26 жовтня 2011 року до Подільського райвідділу міліції м. Києва надійшла заява від ОСОБА_7, в ході відпрацювання якої було встановлено, що в цей день в пункті прийому вторинної сировини, що розташований в м. Києві за адресою пров. Биковський, 9, на громадянина ОСОБА_7 напали двоє чоловіків які його побили та пограбували. Також під час відпрацювання заяви потерпілого було встановлено, що викрадені у нього мобільні телефони були закладені громадянином ОСОБА_9 у ломбард.
- показаннями свідка ОСОБА_9, з яких вбачається, що 28 жовтня 2011 року він на прохання свого знайомого ОСОБА_6 заклав в ломбард два мобільні телефони.
- показаннями свідка ОСОБА_10, з яких вбачається, що він був на чергуванні коли надійшов виклик про напад. Потерпілий йому пояснив, що на нього напали двоє чоловіків, які спочатку його побили, а потім пограбували.
- протоколом огляду місця події від 26 жовтня 2011 року та фото таблицями до нього, під час якого було виявлено та вилучено металеву трубу, уламки скла розбитої пляшки, бейсболка;
- зібраними по справі речовими доказами;
- протоколами огляду від 28 жовтня 2011 року та від 31 жовтня 2011 року.
- протоколом огляду місця події від 29 жовтня 2011 року.
- протоколом очної ставки від 29 жовтня 2011 року між свідком ОСОБА_9 та засудженим ОСОБА_6
- протоколом очної ставки від 29 жовтня 2011 року між потерпілим ОСОБА_7 та засудженим ОСОБА_6
- протоколом допиту ОСОБА_6 в якості обвинуваченого, в якому останній зазначив, що він вину у скоєнні інкримінованого йому злочині визнає повністю, а також зазначив, що після того, як він наніс потерпілому удар пляшкою по голові, другий нападник, почав душити ОСОБА_7(а.с. 144-145);
- висновком дактилоскопічної експертизи від 15 грудня 2011 року № 722;
- показаннями потерпілого ОСОБА_7, з яких вбачається, що 26 жовтня 2011 року близько о 15 годині 30 хвилин до пункту прийому вторинної сировини, де він працює, зайшов раніше не знайомий йому молодий чоловік, яким, як потім з'ясувалося в ході досудового слідства, виявився ОСОБА_6, та почав цікавитися ціною на мідь. Потім, несподівано для потерпілого, ОСОБА_6 вдарив його порожньою пляшкою по голові, яку до цього тримав у руках, після чого почав наносити удари руками. В цей момент потерпілий почув, що до пункту забіг чоловік, якого він не бачив бо стояв до нього спиною, цей чоловік обхватив його рукою за шию та почав душити, а ОСОБА_6 продовжував наносити йому удари рукою. Пізніше другий нападник дістав з кишені його куртки гроші в сумі 800 грн., а ОСОБА_6 в цей час витягнув з кишені його джинсів два мобільні телефони. Також потерпілий зазначив, що у нього на ремені висів мп-3 плеєр, але хто з нападників його забрав не пам'ятає.
Враховуючи покази потерпілого про сумісні і погоджені між собою дії ОСОБА_6 та невстановленої слідством особи, а також інші докази по справі, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про скоєння засудженим розбійного нападу за попередньою змовою групою осіб.
Крім того, показання потерпілого узгоджуються і з висновком судово-медичної експертизи від 14 грудня 2011 року № 2010/Е, згідно якого у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у виді забійної рани у лівій надбрівній ділянці з переходом на ліву скроневу ділянку та синці у потиличній ділянці з права, лівій боковій поверхні шиї в середній третині. Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим предметом, забійна рана була нанесена, не виключено внаслідок удару металевою трубою, синець в ділянці шиї - не виключено в наслідок здавлення її пальцями рук, інший синець - не виключено в наслідок удару руками чи ногами, та могли утворитися 26 жовтня 2011 року.
Дані докази суд першої інстанції дослідив у відповідності з вимогами кримінально-процесуального законодавства та надав їм належну оцінку, на підставі чого прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_6 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, дії яких між собою були узгодженими, послідовними та ціленаправленими.
Доводи засудженого про те, що він страждає на психічні розлади здоров'я, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки під час проведення досудового слідства ОСОБА_6 заявляв, що на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, травм голови, які б потягли за собою психічні розлади здоров'я, не було, психічно почуває себе добре. Також в матеріалах справи є довідка від лікаря психіатра, згідно якої засуджений на обліку у останнього не перебуває ( т. 1 а.с. 157).
Посилання ОСОБА_6 на те, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в ньому зазначено, що він не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочині, тоді як насправді він повністю зізнався у скоєному, спростовуються матеріалами кримінальної справи.
Так, ОСОБА_6 було пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК України, а саме вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб. Проте, засуджений в суді першої інстанції стверджував, що вчинив злочин самостійно, без попередньої домовленості з будь-якою особою, про що заявляв і в судових дебатах. За таких обставин висновки суду першої інстанції з приводу того, що ОСОБА_6 не визнає себе винним у вчиненні інкримінованому йому злочині, є обґрунтованими.
Також судом першої інстанції було дотримано вимоги ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим та таким, що постановлений з дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства, а відтак не вбачає підстав для його скасування.
За таких обставин, апеляції засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 колегія суддів залишає без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України 1960 року та розділом ХI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 07 червня 2012 року, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_5, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, - без задоволення.
С у д д і :
ПрисяжнюкО.Б. Глиняний В.П. Бовтрук В.М.