АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11а-1100 Головуючий в 1 інстанції' Бутенко Т.І.
Категорія cm. 286 ч.3 КК Доповідач Калініченко І. С
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі
головуючого судді Калініченко І.С. ,
суддів Гемма Ю.М. , Ришкової Н.М. ,
з участю прокурора Литвиненко О.О.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, на вирок місцевого Нововоронцовського районного суду від 9 червня 2005 року.
Цим вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, гр. України, не судимого, засуджено за ч.3 ст. 286 КК України на 7 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, з поміщенням до кримінально - виконавчої установи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Запорізький річковий порт» 24 961, 71 грн. - матеріальні збитки.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому що він, 07 лютого 2002 року, близько 22.30. год. у темний час доби, керуючи трактором «ЮМЗ - 6» державний номер НОМЕР_1 з причепом ПТС - 45, не обладнаному освітлювальними та світлоповертаючими приладами, рухаючись з боку с Золота Балка у бік смт. Нововоронцовка, по автошляху «Мар»янське - Берислав» на 19 км. + 200 м. при здійсненні зупинки не придбав транспортний засіб за межі проїжджої частини, і не позначив його належним чином чим порушив вимоги п. 19. 1, 31. 6, 19. З, 9. 10, 9. 11 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталося зіткнення автомобіля «Шкода» державний номер НОМЕР_2, що рухався у попутному напрямку, під керуванням ОСОБА_23 тракторним причепом. В результаті дорожньо - транспортної пригоди пасажирам автомобіля «Шкода» ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було заподіяно тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілих.
У своїй апеляції засуджений ОСОБА_1, посилаючись на упереджене ставлення щодо нього з боку органів досудового слідства, поверхове дослідження доказів по справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, вважаючи що ДТП сталося внаслідок неуважності водія ОСОБА_2, ставить питання про скасування вироку, і направлення справи на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до слідуючого.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України органи досудового слідства зобов'язані вжити всіх передбачених заходів для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини що викривають, так і ті що виправдовують обвинуваченого.
Як вбачається з матеріалів справи, органи досудового слідства ці вимоги закону належним чином не виконали, не з"ясували з достатньою повнотою обставини, що мають важливе значення для справи.
На досудовому слідстві і в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину не визнавав, стверджував що дорожньо - транспортна пригода сталася внаслідок порушень правил дорожнього руху, та неуважності з боку водія ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, неодноразово заявляв клопотання про проведення повторного відтворення
обстановки і обставин події, з урахуванням також і його показань щодо обставин ДТП, однак органами досудового слідства, це клопотання, як і решта відхилено. Між тим, мотиви, з яких слідчий відхилив ці клопотання, є непереконливими.
Твердження ОСОБА_1, про обставини за яких сталося ДТП, під час розслідування справи до уваги не бралися, вихідні дані для експерта надані лише за показаннями водія ОСОБА_2, які не є послідовними.
Так, з показань свідка ОСОБА_3, випливає, що він супроводжував автомашину під керуванням ОСОБА_2 до с. Дудчани, де вони зупинялися на вечерю. Затим він поїхав попереду, на дальньому світлі фар зі швидкістю біля 100 км. год., і по дорозі об'їхав тракторний причеп, не помітивши, чи стояв той на узбіччі чи рухався. Коли прибув додому, через годину йому зателефонував ОСОБА_4, і повідомив, що ОСОБА_2 потрапив у аварію.
За показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_5 на своєму автомобілі «Москвич», супроводжував позаду трактор з причепом під керуванням ОСОБА_1. Через технічні причини, він відстав від трактора, а потім доганяв, рухаючись зі швидкістю 90 км. год., у цей час їх на великій швидкості «аж машину гойднуло», обігнали два автомобіля. Приблизно через дві хвилини, під час руху побачили перешкоду на дорозі, та загальмували. В причіп, задню ліву його частину, трактора ОСОБА_1, врізалася іномарка, трактор стояв на узбіччі попереду причепа приблизно на відстані 25 метрів. Освітлювальні прилади іномарки та трактора були вимкнені.
Таким чином, матеріалами справи безперечно доведено, що свідки, які рухалися на транспортних засобах, виявили перешкоду на шляху руху, і вжили заходів для уникнення зіткнення, у першому випадку шляхом об'їзду перешкоди, у другому випадку шляхом гальмування та зупинення транспортного засобу.
Органами досудового слідства показання зазначених осіб належним чином не досліджені, не порівняні з іншими фактичними даними по справі, слідство проведено однобічно, на порушення вимог ст. 22 КПК України, і на ці обставини не звернув уваги суд першої інстанції.
За таких обставин, доводи засудженого про те що, по справі щодо нього досудове слідство проведене з обвинувальним ухилом не позбавлені підстав.
Як видно з матеріалів справи, слідчий надав експерту однобічні вихідні дані, які побудовані лише на суперечливих твердженнях водія «Шкоди» ОСОБА_2, і явно відрізняються за змістом від показань вище згаданих свідків, а також самого засудженого. Так, твердження останнього, що він рухався зі швидкістю 90 км. год., не викликали будь яких сумнівів у слідчих органів, і ніяк не перевірялися, хоча експертним шляхом це очевидно встановити можливо, оскільки четверо свідків стверджували, що після зіткнення трактор відірвало від причепа, і він опинився на 25 метрів попереду причепа, який розвернуло поперек дороги.
Твердження засудженого про те, що на кабіні його трактора знаходилася фара, якою підсвічувався причеп, підтверджуються й показаннями допитаного в суді в якості свідка слідчого ОСОБА_11, який пояснив що складав протокол огляду місця події під світлом фари, що знаходилась на кабіні трактора.
Між тим, при розслідуванні справи, цей же слідчий, цю обставину цілком ігнорував.
Що ж стосується тверджень ОСОБА_2, про те що причеп трактора стояв на тому ж місці де сталося зіткнення, суперечать показанням свідка ОСОБА_3, протоколу огляду місця події, згідно якого, від удару було зламано причіпний пристрій, і трактор відкинуто від причепа на відстань 29, 90 м. (а. с. 9-11).
Отже, органам досудового слідства необхідно було більш ретельно перевірити показання обвинуваченого, та свідків, співставити їх з іншими даними у справі, належним чином з'ясувати дійсні обставини дорожньо - транспортної пригоди, і дати відповідну правову оцінку діям учасників ДТП, послатись на докази що стверджують винність обвинуваченого, а також обґрунтувати у відповідних процесуальних документах кваліфікацію його дій, з посиланням на перевірені з додержанням вимог кримінально - процесуального закону докази.
Оскільки вказані недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а для перевірки всіх обставин по справі необхідне проведення певних слідчих дій, вирок щодо ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 374 КПК України підлягає скасуванню, а справа поверненню на додаткове розслідування, в ході якого необхідно більш ретельно перевірити всі фактичні обставини справи, а також доводи викладені у клопотаннях ОСОБА_1 та його адвоката, й у апеляції засудженого, у разі необхідності витребувати документи або інші дані, і прийняти законне рішення по справі.
З урахуванням наведеного, і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила :
апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Нововоронцовського районного суду від 09 червня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування прокурору Херсонської області.
Запобіжним заходом ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.