У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Парінова І.К., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та нерухомим майном і стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником торгового кіоску, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, а також користувачем земельної ділянки площею 411 кв.м., яка призначена для обслуговування і функціонування вищевказаного кіоску. Сусідньою земельною ділянкою користується відповідачка ОСОБА_3 На вказаній земельній ділянці знаходиться кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». В першій половині 2012 року відповідачка на території земельної ділянки, яка належить позивачу, самовільно викопала дві вигрібні ями для встановлення туалетів, без згоди позивача. Позивач позбавлений можливості належним чином користуватися своїм нерухомим майном та земельною ділянкою. Крім того, неправомірні дії відповідачки призвели до душевних страждань позивача, так як вже тривалий час позивач вимушений терпіти неприємні запахи від туалетів. Це принижує його честь, гідність та ділову репутацію, вважає, що йому завдана моральна шкода. На підставі зазначеного позивач просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та стягнути моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення районного та апеляційного судів та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Оскільки доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження заслуговують на увагу, то цей строк підлягає поновленню.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, дійшов вірного висновку про недоведеність позовних вимог.

Із матеріалів касаційної скарги й оскаржуваних судових рішень вбачається, що вони відповідають вимогам матеріального й процесуального права, а викладені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, у зв'язку з цим у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_2 задовольнити. Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 28 лютого 2013 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 23 квітня 2013 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та нерухомим майном і стягнення моральної шкоди.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ І.К. Парінова