Справа № 2-1078/08.

ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 жовтня  2008 року  Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:     

головуючого судді  Байбара Г.А.,

при секретарі           Драгунцевій С.М.,

за участю позивачки,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, «про захист права власності та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю»,  

ВСТАНОВИВ:

            ОСОБА_1  звернулася  в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа - відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, в  якому просить захистити її права власника, усунути перешкоди в користуванні  та розпорядженні належною їй на праві власності , квартирою АДРЕСА_1, шляхом визнання  відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловою площею зазначеної квартири, та зняття його з реєстрації за зазначеною адресою, а також зобов'язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації  за адресою: АДРЕСА_1  ОСОБА_2.

Відповідач  у справі ОСОБА_2, місце проживання (перебування чи роботи) якого позивачці не відоме, викликався в суд через оголошення у пресі, і відповідно ч.9 ст. 74 ЦПК України вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини своєї неявки.

Відповідно ч.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу заочно за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 пояснила, що їй на праві власності на підставі  договору купівлі-продажу, посвідченого  25 січня 1999 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстр №НОМЕР_1, зареєстрованого 02 лютого 1999 року Дніпродзержинським бюро  технічної інвентаризації в реєстровій книзі №НОМЕР_2 за реєстровим номером НОМЕР_3, належить  квартира АДРЕСА_1. Квартира двокімнатна, загальною площею 48,6 кв.м., житловою - 30,4 кв.м.   30.01.2001 року в квартирі, за проханням  її подруги ОСОБА_4, був тимчасово зареєстрований відповідач у справі ОСОБА_2 Він з моменту реєстрації і по теперішній час в її квартирі не проживав, а реєстрація йому була потрібна для отримання паспорта. Вона не чинила  йому ніяких перешкод в користуванні  житловою площею зазначеної квартири. Де проживав відповідач і де він знаходиться тепер їй не відомо.  Зараз вона має намір продати квартиру, але не може цього зробити, оскільки покупці відмовляються купувати квартиру з зареєстрованими особами. Просить її позов задовольнити. 

  Вислухавши  позивачку, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 25 січня 1999 року приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_1 придбала квартиру АДРЕСА_1.  (а.с.5).

Згідно копії особового рахунку в зазначеній квартирі АДРЕСА_1  разом з позивачкою зареєстровані її дочка ОСОБА_5 та відповідач у справі ОСОБА_2 як інша особа (а.с. 6).

Як стверджувала у судовому засіданні позивачка, відповідач в належну їй квартиру не вселявся і ніколи в ній не проживав, а за її згодою був тільки зареєстрований для того щоб мати можливість отримати паспорт. 

Факт не проживання відповідача у вказаній квартирі з 2001 року і по теперішній час підтверджується актом про не проживання від 15.05.2008 року, складеним  комісією за участі техніка дільниці № 2 КП «ДЖО» та сусідів по будинку (а.с.7).

Оскільки відповідач не вселявся в квартиру позивачки як член сім'ї чи як інша особа, не укладав з нею договір найму житла у цій квартирі, то у нього взагалі не виникло право на користування зазначеною квартирою. Тому, на думку суду, немає необхідності взагалі визнавати відповідача таким, що втратив право користування у належній позивачці квартирі, відповідно до норм житлового, чи цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права  власності  іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.   

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник  має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає, що реєстрація відповідача ОСОБА_2 у квартирі позивачки створює певні перешкоди для неї, як власника, в користуванні та розпорядженні своїм майном.

Таким чином, позивачка має право вимагати захисту її прав власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, в тому числі і зняття відповідача з реєстрації в належній їй квартирі.

Відповідач не надав суду жодних заперечень проти позову ОСОБА_1 та доказів на їх підтвердження.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що заявлений ОСОБА_1 позов «про захист права власності та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю» підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 169 ч.4, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,   

          ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, «про захист правв власності та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю».

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні  та розпорядженні належною їй на праві власності квартирою АДРЕСА_1, зобов'язавши відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації за вказаною адресою  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. 

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, тобто заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення  суду подається протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  У цьому випадку  строк, протягом якого розглядалася заява про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Суддя:                                    Г.А. Байбара