АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

Іменем України

20 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого - судді Бєлан Н.О.

Суддів - Осіпової Л.О.,Боголюбської Л.Б.

за участю:

прокурора Ємця А.А.

засудженого ОСОБА_1

при розгляді в судовому засіданні в м. Києві кримінальної справи за апеляціями прокурора Постемської Ю.Ф., яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком суду за сукупністю вчинених злочинів, передбачених ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України, із застосуванням ст.71 КК України ОСОБА_1 засуджений на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Згідно супровідного листа до апеляційної інстанції справа надійшла з апеляціями прокурора та засудженого, проте яка не може бути розглянута у визначений день через неналежне виконання вимог кримінально-процесуального закону, які стосуються її підготовки до апеляційного розгляду.

Так, як убачається зі справи, засуджений звернувся з апеляційною скаргою в установлений законом строк - 13 лютого 2013 року, притому, що копія йому була вручена 1 лютого 2013 року.

При перевірці її відповідності вимогам ст.350 КПК України (1960 року) головуючим обґрунтовано визнано, що вона містить суттєві недоліки, бо відсутнє прохання апелянта та не наведені обґрунтування останнім своєї позиції з посиланням на відповідні докази, у зв'язку з чим правильно залишена без розгляду, та наданий строк для їх усунення.

22 лютого 2013 року засуджений направив апеляцію з новим змістом, проте яка постановою головуючого від 1 березня 2013 року на підставі частини другої вказаної статті визнана такою, що не підлягає розгляду, оскільки апелянт не усунув недоліки.

Справа № 11/796/1004/2013 Головуючий у першій інстанції - Чаус М.О.

Категорія: ст.185 ч.3 КК України Доповідач - Бєлан Н.О.

Копія цієї постанови направлена засудженому, що утримується в слідчому ізоляторі, 15 березня 2013 року.

20 березня 2013 року засуджений направив до суду апеляцію, в якій зазначав про те, що незгоден з вироком, порушував питання про допит свідків та просив розібратися у неприйнятті раніше поданої ним апеляції.

Згідно до резолюції головуючого, саме ця апеляція направлена до апеляційного суду, проте, за змістом супровідного листа місцевого суду, не зрозуміло, яке судове рішення, чи вирок, чи вказана постанова, яка теж може бути оскаржена, підлягали перевірці апеляційним судом.

У судовому засіданні апеляційної інстанції засуджений зазначив, що він оскаржує вирок, а не постанову, але наполягав на тому, що потребує допомоги захисника, і просив справу розглядати з його участю, який вдруге не з'явився до апеляційної інстанції.

Отже, за таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що головуючим у справі при надходженні повторної апеляції від засудженого вимоги кримінально-процесуального закону щодо перевірки відповідності її змісту вимогам ст.350 КПК України (1960 року) і з'ясуванню предмету оскарження не виконані.

А з урахуванням заяви засудженого в апеляційній інстанції про його наміри оскаржити вирок суду, належить вирішити й питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин справа не може бути розглянута у призначений день і тому підлягає поверненню до суду для виконання вказаних вимог кримінально-процесуального закону, що підтримали у судовому засіданні апеляційної інстанції сторони.

Керуючись ст.359 КПК України (1960 року), колегія суддів

У х в а л и л а:

Кримінальну справу щодо ОСОБА_1 повернути до Дніпровського районного суду м. Києва для виконання вимог ст.ст. 352, 353 КПК України.

Головуючий

Судді