ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13жовтня 2008 року. м. Шепетівка.
Шепетівський міськрайсуд Хмельницької області в складі судді Борисова О.А. при секретарі Каправчук Г.В. з участю прокурора Вознюка Р.П., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, освіта середня, не одружений, працює по найму, судимий:17.08.1998 року Шепетівським міським судом за ст.ст. 140 ч.2, 17,140 ч.2, 208 КК України на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку строком 1 рік 6 місяців; 09.02.1999 року Шепетівським міським судом за ст.ст.215-3 ч.2, 140 ч.2, 145 ч.1 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі; 01.03.2001 року Шепетівським міським судом за ст.ст. 215-3 ч.2, 140 ч.2, 145 ч.1 КК України на шість років позбавлення волі. Звільнений 09.10.2003 року умовно-достроково на 1 рік 26 днів, за ст.ст.190 ч.3, 15 ч.2,190 ч.2, 186 ч.2,357 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_2, переслідуючи корисливі мотиви, з метою викрадення чужого майна, та придбання права на майно, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3, посилаючись на відсутність власного паспорта, обіцяючи винагороду за надану послугу, вмовив останнього отримати йому споживчий кредит, гарантуючи повертати позику із всіма відсотками. З метою підтвердження платоспроможності позичальника, ОСОБА_2 переконав ОСОБА_3 вказати при оформленні кредиту окрім достовірних особистих паспортних даних, ще й неправдиві дані про фінансово-майновий стан, зокрема, місце роботи, розмір заробітної плати, номера телефонів.
7 березня 2007 року, ОСОБА_3, будучи введеним в оману ОСОБА_2, оформив кредитний договір від 07.03.2007 року з ЗАТ КБ «Приватбанк» і в магазині «Дружба» по вул К.Маркса,33 м. Шепетівка отримав кредит в сумі 3033 грн 60 коп, на наступні цілі: в сумі2528 грн на придбання позичальником холодильника, вартістю 2828 грн; в сумі 505 грн 60 коп єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором, який ОСОБА_2 зобов'язувався сплачувати разом з відсотками., щомісяця на протязі 18 місяців, по 08.09.2008 року.
Згідно кредитного договору, оплата придбаного позичальником майна у Продавця здійснювалась шляхом негайної часткової оплати майна за рахунок власних коштів позичальника, а решта вартості підлягала оплаті за рахунок наданого кредиту.
ОСОБА_2, демонструючи бажання виконувати умови кредитного договору, відразу сплатив в касу ПП «ОСОБА_4» 300 грн як часткову оплату майна за рахунок власних коштів.
Після цього,ОСОБА_3 отримав в продавця у відділі «Технолюкс» магазину «Дружба» придбаний в кредит товар, яким розпорядився на свій розсуд ОСОБА_2, заплативши ОСОБА_3 за послуги з надання кредиту 100 гривень.
Аналогічним способом, шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_2 отримав споживчі товари за кредитними договорами, укладеними:
11.03.2007 року ОСОБА_5 з ЗАТ КБ «ПриватБанк» -3573 грн 60 коп;
15.03.2007 року ОСОБА_6 з ЗАТ КБ «ПриватБанк» -3652 грн 80 коп;
20.03.2007 року ОСОБА_5 з ВАТ КБ «Надра» -2972 грн;
21.03.2007 року ОСОБА_3 з АКБ «Правекс-Банк» -3520 грн;
14.04.2007 року ОСОБА_6 з ВАТ КБ «Надра» -2666 грн 67 коп;
18.04.2007 року ОСОБА_7 з ВАТ КБ «Надра» -2978 грн 67 коп;
01.05.2007 року ОСОБА_8 з ВАТ КБ «Надра» -2273 грн 53 коп;
11.09.2007 року ОСОБА_9 з ВАТ КБ «Надра» -7673 грн 53 коп;
14.09.2007 року ОСОБА_9 з ТОВ «Банк Русский Стандарт» -1160 грн 32 коп;
19.09.2007 року ОСОБА_9 з ЗАТ «Агробанк» -4127 грн 76 коп;
13.11.2007 року ОСОБА_10 з ВАТ КБ «Надра» -6638 грн 24 коп.
Всього ОСОБА_2 шляхом шахрайства заволодів споживчими кредитами на загальну суму 37843 грн 64 коп.
27 вересня 2007 року, біля 11 години, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_11, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, використовуючи завідомо підроблений паспорт громадянина України НОМЕР_1, виданий Рожищенським РВ УМВС України у Волинській області на ім'я ОСОБА_12 та картку фізичної особи-платника податків з ідентифікаційним номером ОСОБА_12, із переклеєною фотокарткою, заміненою на фото ОСОБА_11, пред'явив в точку продажу кредитних продуктів ТОВ КБ «Дельта Банк», що в магазині «Алло» по проспекту Миру, 32 м. Шепетівка, з метою заволодіння шляхом обману та зловживання довірою кредитора споживчого кредиту на суму 1298 грн на придбання мобільного телефону марки «Нокія». При цьому, ОСОБА_11, діючи згідно домовленості з ОСОБА_2, повідомив працівнику кредитної установи неправдиві анкетні дані, видаючи себе за іншу особу, яка вказана в підробленому документі, але споживчий кредит не отримав у зв'язку з відмовою комп'ютера у проведенні такої операції.
30 вересня 2007 року, біля 15 години, брати ОСОБА_2 та ОСОБА_11, за попередньою змовою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення чужого майна та придбання права на майно, використали завідомо підроблений паспорт ОСОБА_12 із переклеєною фотокарткою, заміненою на фото ОСОБА_11 з неправдивими відомостями про реєстрацію місця проживання. Паспорт з ідентифікаційним номером платника податків на ім'я ОСОБА_12 був пред'явлений в точку продажу кредитних продуктів ТзОВ «УніКредитБанку», що в магазині «Орбіта» по проспекту Миру,10 м. Шепетівка, з метою заволодіння шляхом обману та зловживання довірою кредитора споживчого кредиту на суму 2470 грн на придбання пральної машини «Арістон», але з невідомих причин комп'ютер відмовив в проведенні такої операції.
28 листопада 2007 року, біля 15 год 30 хвилин, ОСОБА_13 будучи введеним в оману ОСОБА_2, оформив кредитний договір №25\17480000\1291\02 від 28.11 2007 року з ВАТ КБ «Надра» при співпраці з ЗАТ «Догмат Україна» і в точці продажу кредитних продуктів, що розташована в магазині «Вікотек» «Світ електроніки» по проспекту Миру,14 м. Шепетівка, отримав кредит в сумі 4776 грн 67 коп на придбання газової плити, телевізора, праски, оплативши кредитору 368 грн 28 коп за поставку кредиту. ОСОБА_13 та ОСОБА_2 завантажили в мікроавтобус отриманий в магазині, придбаний в кредит товар. ОСОБА_2 не допустив ОСОБА_13 до володіння і перевезення власного майна та з метою викрадення чужого майна, відкрито, повторно викрав з руки ОСОБА_13 кредитні документи та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, умисно штовхнув ОСОБА_13 рукою в плече, відштовхнувши від автомобіля, в який були завантажені товари отримані по кредитному договору, чим вчинив фізичне насильство й відкрито викрав придбані ОСОБА_13 в кредит газову плиту марки «АРДО», телевізор марки «Самсунг», праску марки «ФІЛІПС», загальною вартістю 4777 грн, які відразу продав, не маючи наміру повернути власнику, а отримані кошти використав на власні потреби.
Влітку 2007 року, на території Шепетівської ЦРЛ, ОСОБА_2 пригостив ОСОБА_14 спиртним і привівши останнього до свого тимчасового помешкання по вул. Толстого,14 в м. Шепетівка, таємно викрав паспорт належний ОСОБА_14 НОМЕР_2, виданий 19.05.2006 року Шепетівським МВ УМВС України, два талони зняття з реєстраційного обліку та картку фізичної особи-платника податків з ідентифікаційним номером.
4 вересня 2007 року, ввечері, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в магазині «Ілона», що поряд Шепетівської ЦРЛ, ОСОБА_2 пригостив ОСОБА_15 спиртним. Переконавши ОСОБА_15 в необхідності сплати карточного боргу, ОСОБА_2 та ОСОБА_15 приїхали на таксі до гуртожитку АДРЕСА_2 і скориставшись тим, що ОСОБА_15 пішов по гроші, ОСОБА_2 повторно таємно викрав з кишені його піджака паспорт НОМЕР_3, виданий ОСОБА_15 та свідоцтво про загальнообов'язкове соціальне страхування НОМЕР_4, видане ОСОБА_15
Влітку, 2007 року, ОСОБА_2, з метою готування до злочину -заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, замовив невстановленій особі на ім'я «ОСОБА_16» підробку паспорта на ім'я ОСОБА_14, в результаті чого у вказаному паспорті був зроблений відтиск штампу «Шепетівський міськрайвідділ внутрішніх справ УМВС України в Хмельницькій області», а місце реєстрації проживання було виконано способом малювання та не відповідало дійсності.
В вересні 2007 року, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_11, повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, замовив у невстановленої особи на ім'я «ОСОБА_16», з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, підробку паспорта ОСОБА_12.
При цьому, ОСОБА_2, діючи в змові з ОСОБА_11, який надав своє фото, знаходячись на літній площадці бару «777», що по вул. Островського в м. Шепетівка, передав вказаний паспорт, фото свого брата ОСОБА_11 та оплату в сумі 250 грн невстановленій особі на ім'я «ОСОБА_16», з метою вчинення підробки. Невстановлена особа на ім'я «ОСОБА_16» внесла неправдиві відомості в паспорт шляхом переклеювання фото ОСОБА_11 та підроблення відтиску штампу «Шепетівський міськрайвідділ внутрішніх справ УМВС України в Хмельницькій області». Підроблення були також внесені в відомості про реєстрацію місця проживання АДРЕСА_3 та підроблено підпис працівника ГІРФО Шепетівського М.В.
Підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні шахрайства у великих розмірах, що передбачено відповідальність за ст. 190 ч.3 КК України, визнав фактичні обставини справи, не погодившись з кваліфікацією його дій та пояснив, що мав борги перед своїми знайомими і щоб розрахуватись з боргами, вирішив отримати в банках споживчий кредит, а придбані в такий спосіб товари -продавати. На себе оформити кредитні договора не міг, із-за відсутності паспорта, який би посвідчував його особу. При отриманні перших кредитів, ОСОБА_2 працював в дискобарі «Юність» і тому мав надію розраховуватись за отримані в кредит товари, частиною заробітної плати, а також на те, що при оформленні та отриманні споживчих товарів по кредитним договорам, проводились акції по зменшенню відсотків за користування кредитними коштами та застосовувались інші пільги для заохочення укладення кредитних договорів. Із-за відсутності власного паспорта, ОСОБА_2 жодного із кредитних договорів не уклав від свого імені. Із потерпілими по справі домовлявся про надання ними послуг по укладенню кредитних договорів, за що потерпілим виплачував обумовлену суму за надані послуги та сплачував перший внесок по кредитним договорам. Потерпілих запевняв, що їм не доведеться виплачувати борг по кредитним договорам і тому потерпілі, які як правило, не працювали та не мали доходів, без зайвих запитань погоджувались на укладення кредитних договорів та за надані послуги отримували від ОСОБА_2 обумовлені суми. Потерпілі, впевнені, що їм не доведеться виплачувати кошти за кредитними договорами, добровільно віддавали ОСОБА_2 документи за укладеними кредитними договорами.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні шахрайських дій, доведена показами потерпілих, матеріалами справи.
Так, потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що познайомився з ОСОБА_2 через швагра останнього. При зустрічі з ОСОБА_3, ОСОБА_2 повідомив, що йому необхідно оформити кредит, а в нього відсутній паспорт. ОСОБА_2 пообіцяв ОСОБА_3 при оформленні кредитного договору, сплачувати по ньому необхідні платежі, а також оплатити послуги по укладенню кредитного договору. ОСОБА_3 погодився на запропоновані умови, уклавши перший кредитний договір в універмазі «Дружба», другий кредитний договір з «Правекс Банком». На вимогу ОСОБА_2, ОСОБА_3 віддав йому документи по оформленню двох кредитних договорів, а ОСОБА_2 за надані послуги по укладенню кредитних договорів, в першому випадку оплатив ОСОБА_3-100 грн, в другому випадку дав йому мобільний телефон.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що використовуючи дружні родинні стосунки, посилаючись на відсутність власного паспорта, ОСОБА_2 підмовив його отримати споживчий кредит для ОСОБА_2, гарантуючи повертати позику із всіма відсотками. ОСОБА_5 в універмазі «Дружба» в м. Шепетівці оформив два кредитних договори, споживчі товари по яких забрав ОСОБА_2 Перші внески по кредитним договорам, оплатив ОСОБА_2 Із споживчих товарів отриманих за кредитними договорами, ОСОБА_5 забрав собі тільки телевізор.
Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що ОСОБА_2, посилаючись на відсутність власного паспорта, підмовив її отримати для нього споживчий кредит, гарантуючи повертати позику із всіма відсотками. З метою підтвердження платоспроможності позичальника, ОСОБА_2 переконав ОСОБА_6 вказати при отриманні кредиту окрім достовірних особистих паспортних даних, ще й неправдиві дані про фінансово-майновий стан, зокрема місце роботи, розмір зарплати, номера телефонів.
ОСОБА_6 двічі уклала кредитні договори по вказівці ОСОБА_2, із: ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ВАТ КБ «Надра Банк». За надані послуги по укладенню кредитних договорів, ОСОБА_2 дав ОСОБА_6 500 грн та 600 грн, оплативши таким чином надані послуги. Документи по кредитних договорах, ОСОБА_6 віддала ОСОБА_2, який мав проводити оплату за кредитними договорами.
Потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду, що уклав кредитний договір по просьбі ОСОБА_2, в той час, коли знаходився в нетверезому стані. ОСОБА_2 обіцяв ОСОБА_7, що він особисто буде вносити плату за кредитним договором. За надану послугу по укладенню кредитного договору, ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_7 750 гривень.
Стосовно епізоду шахрайства відносно ОСОБА_8, який уклав кредитний договір з ЗАТ «Догмат Україна» на суму 2273 грн 53 коп, підсудний ОСОБА_2 пояснив суду, що за послугу по укладенню кредитного договору, оплатив грошима ОСОБА_8, нікому і нічого не обіцяючи, що підтвердив потерпілий ОСОБА_8, який відмовився від повернення йому коштів за кредитним договором, за яким ОСОБА_8 добровільно розрахувався з Банком.
Потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що ОСОБА_2 попросив його укласти три кредитних договори, по яким отримати споживчі товари, якими розпорядиться ОСОБА_2, який буде виплачувати за кредитними договорами заборгованість з відсотками за користування кредитними коштами. За укладення трьох кредитних договорів, ОСОБА_2 оплатив ОСОБА_9 150 грн.
Стосовно епізоду шахрайства відносно ОСОБА_10, підсудний ОСОБА_2 підтвердив, що кредитний договір укладав ОСОБА_10 і отримавши по ньому споживчий кредит - товари продали, а виручені гроші за проданий товар поділили між собою.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що разом з ОСОБА_18 працював продавцем відділу «Техномаркет» магазину «Дружба», який належить приватному підприємцю ОСОБА_4 В 2007 році відділ співпрацював з «ПриватБанк» та іншими банками. Вказані кредитні установи надавали громадянам споживчі кредити на придбання товарів. Отримання товару покупець посвідчував своїм підписом у видатковій накладній. Оформлення кредиту і видача товарів проводились в один день.
Аналогічні покази дав суду свідок ОСОБА_18.
Свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що працює в точці продажу кредитних товарів ЗАТ «Догмат Україна» в магазині «Дружба». В 2007 році оформляла кредит ОСОБА_7 на придбання холодильника та телевізора. ОСОБА_7 посвідчив своїм підписом кредитні документи і отримав примірник кредитного договору. Через кілька днів, ОСОБА_19 викликала ОСОБА_7, щоб отримати ксерокопію паспорта. В паспортному відділі в паспорт ОСОБА_7 було вклеєне фото по досягненню 25 років і ОСОБА_19 зробила ксерокопію паспорта. По кредитному договору, ОСОБА_7 кошти не сплачувались.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснила, що працює касиром магазину «Вікотек». В 2007 році відділ магазину співпрацював з ЗАТ «Догмат Україна», який надавав громадянам споживчі кредити на придбання товарів. Отримання товару покупець посвідчував своїм підписом у видатковій накладній. Їхнім магазином продано товар ОСОБА_13 і він отримав видаткову накладну.
Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_11 її рідні брати. ОСОБА_2 вмовив її чоловіка ОСОБА_5 отримати для нього кредит, обіцяючи сплачувати кошти за кредитним договором. Брат запевняв, що в нього відсутній паспорт і він не може оформити кредит на себе. В березні 2007 року чоловік ОСОБА_21 в «ПриватБанку» оформив кредит на суму біля 3400 грн на купівлю в магазині «Дружба» телевізора та холодильника. Через тиждень, чоловік знову оформив кредит по просьбі брата ОСОБА_2 через Банк «Надра» на суму біля 3000 грн. Брат ОСОБА_2 забрав товари і запевнив, що кошти за кредитним договором поверне. Згодом, Банк пред'явив претензії до чоловіка щодо несплати кредитів. ОСОБА_2 написав ОСОБА_21 розписки, в яких зобов'язався сплачувати кредитні кошти. Оскільки брат ОСОБА_2 за кредитними договорами кошти не сплатив, ОСОБА_21 звернулась в міліцію із заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за вчинене шахрайство. Про вчинене братом ОСОБА_2, ОСОБА_21 розповіла матері і остання показала три паспорта на прізвище ОСОБА_15, ОСОБА_14 та ОСОБА_12, які брат ОСОБА_2 зберігав за місцем проживання у матері. Восени 2007 року ОСОБА_2 розповідав, що його знайомий на ім'я ОСОБА_16 робить паспорти для нього і ОСОБА_11.
Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що в квітні 2007 року, в зв'язку з хворобою та смертю батька, її син був в запоях. Син приходив додому з ОСОБА_2, щоб взяти паспорт. ОСОБА_22 та її син по кредитних договорах ніяких товарів не отримували і коли стали надходити листи з Банку про повернення коштів за кредитним договором, син сказав, що його обманули.
Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що проживає із сином ОСОБА_9. В вересні 2007 року, до них додому двічі приходив ОСОБА_2 і вони з сином кудись ходили. Одного разу зустріла ОСОБА_2 біля магазину «Акцент» і він їй повідомив, що дав її сину за роботу 150 грн. Згодом на ім'я сина стали надходити банківські претензії з вимогами сплатити банківські кредити. Син розповів, що на прохання ОСОБА_2 оформив йому три споживчі кредити на побутову техніку, так як ОСОБА_2 не мав свого паспорта. Товари за кредитними договорами забрав ОСОБА_2 і запевнив, що погасить кредити.
Свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що в 2007 році до її дочки ОСОБА_6 приходив ОСОБА_2 і вони вели мову за позику. Згодом, на адресу дочки почали надходити письмові претензії з Банку про сплату отриманого кредиту. Дочка розповіла, що на прохання ОСОБА_2 отримала для нього два споживчих кредити. ОСОБА_2 вмовив дочку отримати для нього споживчі кредити, мотивуючи тим, що в нього відсутній паспорт, обіцяючи при цьому особисто сплатити суму отриманих товарів за кредитними договорами. Товар отриманий за кредитними договорами забрав ОСОБА_2 і розпорядився ним на свій розсуд, не виплативши борги за кредитними договорами.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні шахрайства підтверджується також дослідженими в судовому засіданні кредитними справами, в які входять: кредитно-заставні договори, товарні чеки, накладні, рахунки на товари, копії паспортів та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера відносно потерпілих: ОСОБА_3 (т.2 а.с.34-42); ОСОБА_5 (т.2 а.с.133-139, 159,160; т.1 а.с81); ОСОБА_6 (т.3 а.с.26-33, 60-63); ОСОБА_5 (т.2 а.с.191-202,162-173; т.1 а.с.23-25); ОСОБА_3 (т.2 а.с.68-82); ОСОБА_6 (т.3 а.с.75-90); ОСОБА_7 (т.3а.с.140-150); ОСОБА_8 (т.3 а.с.196-209); ОСОБА_9 (т.5 а.с.142-159); ОСОБА_9 (т.5 а.с.200-221); ОСОБА_9 (т.5 а.с.244-272); ОСОБА_10 (т.6 а.с.29-38).
Дослідивши та оцінивши докази в сукупності в частині обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 190 ч.3 КК України, суд рахує, що досудовим і судовим слідством не доведена вина ОСОБА_2 в заволодінні ним чужим майном шляхом обману по підробленому паспорту ОСОБА_14, по якому 25.08.2007 року в точці продажу кредитних продуктів АКБ «Правекс-Банк», що розташована в магазині «Фокстрот» по вул. Проскурівській, м. Хмельницького, було отримано за кредитним договором 3919 грн20 коп.
Судовим слідством не доведена також вина ОСОБА_2 в заволодінні чужим майном шляхом обману із використанням паспорта ОСОБА_15, на підставі якого було укладено кредитний договір, по якому 08.09.2007 року, в точці продажу кредитних продуктів АКБ «Правекс-Банк», що розташована в магазині «Фокстрот» по вул. Проскурівська в м. Хмельницькому, було отримано кредит на суму 4615 грн 10 коп.
Не знайшло свого підтвердження при розгляді справи обвинувачення ОСОБА_2 в частині того, що ним 12.09.2007 року шляхом обману та зловживання довірою по паспорту ОСОБА_9 було укладено кредитний договір, по якому в точці продажу кредитних продуктів АКБ «Правекс-Банк», що розташована в магазині «Фокстрот» по вул. Проскурівська м. Хмельницький, ним було отримано кредит в сумі 4611 грн 44 коп.
За висновком судово-почеркознавчої експертизи, підпис в графі «отримав» у видаткових накладних №ХП-10548 від 25.08.2007 року, №ХП-1096 від 08.09.2007 року, №ХП-1121 від 12.09.2007 року, виконано не ОСОБА_14, не ОСОБА_15, не ОСОБА_9, а іншою особою. Дати відповідь чи ОСОБА_2 виконані підписи у видаткових накладних, не виявилось можливим. (т.5а.с.5,6)
Підсудний ОСОБА_2 заперечив укладення ним кредитних договорів та отримання по ним коштів по паспортах ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_9 в м. Хмельницькому. Потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_9 також заперечили укладення ними кредитних договорів та отримання по ним коштів в м. Хмельницькому, і тому вищезгадані епізоди укладення кредитних договорів та отримання по ним коштів в м. Хмельницькому, слід виключити з обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 190 ч.3 КК України., із-за недоведення обвинувачення в цій частині.
Судовим слідством доведена вина ОСОБА_2 в заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно, стосовно потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, в розмірі 37843 грн 64 коп і його дії в цій частині кваліфіковані за ст. 190 ч.3 КК України, за кваліфікуючими ознаками «вчинення злочину повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах».
30.06.2005 року набув чинності Закон України від 02.06.2005 року №2635-1У «Про внесення змін до КУпап, яким здійснена часткова декриміналізація злочинів, передбачених ст. 190 КК України. Відповідно до п.22.5 ст. 22 Закону України від 22.05. 2003 року №889-1У «Про податок з доходів фізичних осіб», який набрав чинності 01.01.2004 року, для кваліфікації злочинів, сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги визначеної підпунктом 6.1.1. пункту 6.1 ст. 6 цього Закону, для відповідного року з урахуванням положень п. 2.2.4. ст. 22 Закону. В 2007 році податкова соціальна пільга становила 210 грн.
Відповідно до п.3 Примітки до ст. 185 КК України, у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, в розумінні податкової соціальної пільги. ОСОБА_2 шляхом обману заволодів майном на суму 37843 грн 64 коп, що становить:37843 грн 64 коп: 210 грн = 180,2 податкових пільги, в зв'язку з чим за даною кваліфікуючою ознакою дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати на ст. 190 ч.2 КК України, за кваліфікуючою ознакою -завдання значної шкоди потерпілим, вчинення злочину повторно.
Досудовим слідством вказана також кваліфікуюча ознака ст. 190 КК України - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. За загальним правилом, співучасть у злочині характеризується прямим умислом, коли спільна злочинна діяльність співучасників об'єднана єдиним умислом, спрямованим на досягнення єдиного для всіх них злочинного результату. Судовим слідством не доведено, що ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ст. 190 ч.2 КК України, за попередньою змовою групою осіб, оскільки заволодіння чужим майном сталось внаслідок обману потерпілих, що виключає співучасть у вчиненні вказаного злочину. На думку суду, при укладенні кредитних договорів потерпілими, мало місце виконання договорів про надання послуг, що передбачено ст. 901 ЦК України. Підтвердженням цьому служить те, що у всіх випадках потерпілі після надання послуги отримували від ОСОБА_2 обумовлену плату.
Обман в заволодінні чужим майном ОСОБА_2 виражався в тому, що останній, не маючи роботи, значного заробітку, а також особистого майна, в забезпечення оплати кредитних договорів, отримані товари за кредитними договорами збував, а отримані кошти не направляв на погашення кредитних договорів, не проплативши їх жодного разу. Проплата перших внесків за кредитними договорами також являлась елементом обману -впевненості в подальшому виконанні умов кредитних договорів. Перед укладенням кредитних договорів потерпілими, з метою впевненості в їх укладенні, також мав місце обман, що підтверджується вилученим у ОСОБА_6 клаптика паперу із відомостями позичальнику кредиту. (т.3 а.с.111-113).
Підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.15 ч.2, 190 ч.2 КК України, визнав частково та пояснив, що в свій час працював в м. Києві по найму, разом з ОСОБА_12. Закінчивши роботу та повертаючись додому, виявив у своїй сумці паспорт на ім'я ОСОБА_12. Згодом, за пропозицією брата ОСОБА_11, який не мав паспорта та бажав влаштуватись на роботу, погодився підробити паспорт ОСОБА_12. З цією метою, ОСОБА_2 домовився з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_16 про підробку паспорта ОСОБА_12 із вклеєнням в паспорт фото брата ОСОБА_11, з оплатою за послугу 250 грн. В вересні 2007 року, в барі «777», ОСОБА_2 передав невстановленій особі на ім'я ОСОБА_16 паспорт ОСОБА_12 і фото свого брата ОСОБА_11. Через кілька днів, в цьому ж барі, ОСОБА_16 повернув ОСОБА_2 паспорт ОСОБА_12 з вклеєним фото свого брата ОСОБА_11, за що було оплочено ОСОБА_2 особі на ім'я ОСОБА_16 250 грн. ОСОБА_2 паспорт ОСОБА_12, який був підроблений, в кредитні установи не подавав, кредитні кошти по ньому не отримував. Вина ОСОБА_2 у замаху на злочин за підробленим документом на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, повторно, шляхом пред'явлення 27.09.2007 року в точку продажу кредитних продуктів ТОВ КБ «Дельта Банк», що в магазині «Алло» по проспекту Миру,32 в м. Шепетівка та 30.09.2007 року - в точку продажу кредитних продуктів ТзОВ «УніКредитБанку», що в магазині «Орбіта» по проспекту Миру,10 в м. Шепетівка, для відкриття платіжних карток «Споживчий кредит» встановлена вироком Шепетівського міськрайсуду від 28.05.2008 року.(т.1 а.с.283-285) і тому дії ОСОБА_2 в цій частині слід кваліфікувати за ст. 15,ч.2 , 190 ч. 2 КК України., за кваліфікуючими ознаками: за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України -не визнав та пояснив, що ОСОБА_13 отримав споживчий кредит і він допоміг продати йому ці товари. Незалежно від невизнання вини підсудним у відкритому заволодінні чужим майном, його вина у цьому злочині доведена показами потерпілого, свідка, матеріалами справи.
Так, потерпілий ОСОБА_13 суду пояснив, що в листопаді 2007 року познайомився з ОСОБА_2, який під час розмови запропонував отримати вигідний, безвідсотковий кредит на побутову техніку, з чим погодився ОСОБА_13 Наступного дня, зустрівшись біля магазину «Маяк», що по вул. К.Маркса в м. Шепетівці з ОСОБА_13, ОСОБА_2 при оформленні кредиту порадив ОСОБА_13 назвати вигадані дані про місце роботи і номера телефонів, написавши номера телефонів та місце роботи для вивчення. В магазині «Вікотек», що по проспекту Миру,14 в м. Шепетівці, продавець допомогла вибрати газову плиту, телевізор, праску і ОСОБА_13 оформив кредитний договір, вказавши вигадані відомості, запропоновані ОСОБА_2 Забравши кредитний договір, накладну на товари з гарантійними талонами, повантаживши товари в автомобіль, ОСОБА_13 сказав ОСОБА_2, що товари необхідно відвезти до нього додому, АДРЕСА_4. ОСОБА_13 хотів сісти в автомобіль поруч ОСОБА_2, але ОСОБА_2 сказав, що немає місця. ОСОБА_2, стоячи біля дверей автомобіля, вихватив з руки ОСОБА_13 документи по кредиту і лівою рукою відштовхнув від автомобіля, не даючи змоги сісти в автомобіль, після чого, автомобіль по команді ОСОБА_2 поїхав.
Свідок ОСОБА_26 суду пояснив, що наприкінці листопада 2007 року, його син ОСОБА_13 повідомив, що отримав в магазині «Вікотек» споживчий кредит за допомогою ОСОБА_2. Товар повантажили в автомобіль і ОСОБА_2 поїхав, відкрито викравши товар та документи по оформленню кредитного договору, відштовхнувши ОСОБА_13 від автомобіля, щоб останній не заволодів товаром. У відділі міліції ОСОБА_2 зізнався, що викрав товар належний моєму сину і продав. ОСОБА_2 обіцяв повернути товар і гроші та написав розписку, зобов'язавшись відшкодувати збитки. ОСОБА_2 також приходив до них додому і просив відстрочити повернення боргу.
Протоколом виїмки в ЗАТ «Догмат Україна» «Єврокредит» кредитної справи ОСОБА_13, встановлено, що за кредитним договором, ОСОБА_13 отримав газову плиту, телевізор, праску(т.6 а.с.95-108).
Аркуш паперу ОСОБА_2 із фіктивними відомостями позичальнику кредиту, співпадають із даними ОСОБА_13 вказаними ним при отриманні кредиту.
Розпискою від 13.12.2007 року, ОСОБА_2 зобов'язався повернути ОСОБА_13 викрадені товари.(т.6 а.с.110-118).
Дослідивши та оцінивши докази в цій частині, суд рахує доведеною вину ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому повторно і тому дії ОСОБА_2 в цій частині обвинувачення, слід кваліфікувати за ст. 186 ч.2 КК України.
Підсудний ОСОБА_2, вину у вчиненні злочину передбаченого ст.357 ч.3 КК України, не визнав та пояснив, що паспорта у ОСОБА_12 він не викрадав, а виявив його в сумці, коли повертався із заробітків із м. Києва., де працювали та проживали разом із ОСОБА_12 ОСОБА_14 свого паспорта ОСОБА_2 не залишав, а віддав паспорт за борг 200 грн. ОСОБА_15 програв в карти 80 грн і його паспорт забрав таксист.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_2 у незаконному заволодінні будь-яким способом паспортами ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, його вина в цьому доведена матеріалами справи, показами потерпілих. Так, за вироком Шепетівського міськрайсуду від 27.05.2008 року, яким засуджено ОСОБА_11, потерпілий ОСОБА_12 суду пояснив, що належний йому паспорт було викрадено ввечері 11.03.2006 року в барі «Оболонь» м. Луцьк, невідомою особою.
Потерпілий ОСОБА_15 суду пояснив, що 4 вересня 2007 року, біля 19 години, їхав з ОСОБА_2 в таксі, до себе в гуртожиток, щоб взяти гроші та розрахуватись з ОСОБА_2 за програш в карти. ОСОБА_2 залишався в таксі, де знаходився піджак ОСОБА_15, в якому був паспорт з ідентифікаційним номером та свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Свої документи нікому не давав і виявив пропажу паспорта 11 вересня 2007 року.
Потерпілий ОСОБА_14 на досудовому слідстві (т.4 а.с.97,98) пояснив, що влітку 2007 року, ОСОБА_2, скориставшись станом сп'яніння ОСОБА_14, викрав в нього паспорт з ідентифікаційним номером. Протоколом огляду місця події встановлено, що місцем зберігання паспортів ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_15, є помешкання ОСОБА_2 АДРЕСА_1. (т.1 а.с.29, 44-53, 243).
Дослідивши та оцінивши докази в цій частині обвинувачення, суд рахує доведеною вину ОСОБА_2 в незаконному заволодінні будь-яким способом паспортами та іншими важливими особистими документами ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_14 і тому дії ОСОБА_2 в цій частині слід кваліфікувати за ст. 357 ч.3 КК України.
Підсудний ОСОБА_2, вину в сприянні в підробленні паспортів ОСОБА_14 та ОСОБА_12, що досудовим слідством кваліфіковано за ст. 358 ч.2 КК України, визнав та пояснив, що з ОСОБА_12 працював в м. Києві. Повертаючись додому, в своїй сумці виявив паспорт ОСОБА_12. Брат ОСОБА_11 попросив підробити паспорт ОСОБА_12 із вклеєним своїм фото, щоб влаштуватись на роботу. Чоловік на ім'я ОСОБА_16 підробив паспорт ОСОБА_12, за що йому було оплочено 250 грн. ОСОБА_2 визнав також, що володів також паспортами ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які зберігав в будинку батьків, в серванті.
Крім визнання вини підсуднім, його вина у сприянні підробленні паспортів ОСОБА_14 та ОСОБА_12 доведена матеріалами справи.
Так, за висновком судово-технічної експертизи, в паспорті виданому ОСОБА_12, є підробка у вигляді переклеювання фотокартки та підробка відтиску штампу «Шепетівський міськрайвідділ внутрішніх справ УМВС України в Хмельницькій області «.за реєстрований»,, що нанесений не за допомогою кліше штампу, а виконаний способом малювання.(т.1 а.с.86-97, 175-180, 214-216).
За висновком судово-технічної експертизи, в паспорті виданому ОСОБА_14 є підробка відтиску штампу «Шепетівський міськрайвідділ внутрішніх справ УМВС України в Хмельницькій області.Зареєстрований», що нанесений не за допомогою кліше штампу, а виконаний способом малювання. (т.1 а.с.222-225).
При відтворенні обстановки та обставин події, ОСОБА_2 розповів і показав, як він замовив у невідомого чоловіка підробку паспорта і де в будинку батьків АДРЕСА_1, на серванті, залишив підроблений паспорт. (т.1 а.с.140).
Оцінивши вищенаведені докази в цій частині, суд рахує, що досудовим слідством не доведена вина ОСОБА_2 в підробленні ним документів, а лише доведена його вина в замовленні підроблення паспортів ОСОБА_12 та ОСОБА_14, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману і тому дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати із ст. 358 ч.2 на ст. 14ч.1, 190 ч.2 КК України., що передбачає кримінальну відповідальність за готування до заволодіння чужим майном, шляхом обману чи зловживання довірою, вчиненому повторно.
Підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 358 ч.3 КК України, не визнав та пояснив, що він за попередньою змовою з ОСОБА_11 не пред'являв підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_12, 27.09.2007 року в точку продажу кредитних продуктів ТОВ КБ «Дельта Банк», що в магазині «Алло» по проспекту Миру,32 м. Шепетівка для оформлення кредитної справи і отримання споживчого кредиту та 30.09.2007 року в точку продажу кредитних продуктів ТзОВ «УніКредитБанку», що в магазині «Орбіта» по проспекту Миру,10 м. Шепетівка для оформлення кредитної справи і отримання споживчого кредиту в сумі 2470 грн на придбання пральної машини.
Незважаючи на невизнання вини підсудним у використанні завідомо підробленого документа, його вина доведена матеріалами справи.
Оглядом зошита точки продажу кредитних продуктів «Дельта Банку», що в магазині «Алло», в якому вказано, що 27.09.2007 року ОСОБА_12 намагався отримати споживчий кредит на суму 1298 грн, проте йому було відмовлено. (т.1 а.с.127,128). За інформацією «Дельта Банку», 27.09.2007 року ОСОБА_12 намагався отримати споживчий кредит в точці продажу кредитних продуктів в магазині «Орбіта», але йому було відмовлено в наданні кредиту. (т.1 а.с.130-135). За інформацією ТзОВ «УніКредитБанку», 30.09.2007 року ОСОБА_12 намагався отримати споживчий кредит в точці продажу кредитних продуктів в магазині «Орбіта», але через непереконливість джерела отримання прибутку і плутанині у відповідях на запитання, йому було відмовлено в наданні кредиту.
Дослідивши та оцінивши докази в цій частині, суд рахує доведеною вину ОСОБА_2 в використанні завідомо підробленого документа і тому його дії слід кваліфікувати за ст. 358ч.3 КК України.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується негативно. Обставинами, які обтяжують покарання підсудного, являється рецидив злочинів, вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Враховує суд і те, що ОСОБА_2 фактично визнав вину у вчиненні шахрайства, в готуванні до шахрайства, при тому, що досудовим та судовим слідством не встановлені особи та транспорт, які перевозили споживчі товари, отримані за кредитними договорами, кому товари були продані, за якою ціною, при тому, що кредитні договори укладались потерпілими, що суд рахує за обставину, яка пом'якшує покарання, з погляду сприяння розкриттю злочинів. Враховує суд і те, що після відкритого викрадення чужого майна, ОСОБА_2 зізнався у вчиненому, щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину, з'явився в помешкання потерпілого, написав розписку про відшкодування шкоди і тому враховуючи вказані обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд з урахуванням особи винного, рахує за можливе перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин. Враховує суд і те, що підсудним не відшкодовані завдані збитки потерпілим. Заявлені цивільні позови потерпілими, підлягають до задоволення, за винятком позову ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, який відмовився від заявленого позову і тому вказаний позов підлягає залишенню без розгляду. В зв'язку з тим, що потерпілий ОСОБА_5 за кредитним договором отримав телевізор, заявлений ним позов зменшується на суму вартості телевізора.
При вирішенні питання про відшкодування завданої шкоди по заявлених цивільних позовах,, суд виходить із слідуючого:
Потерпілими та цивільними позивачами по справі заявлені позови до ОСОБА_2 про відшкодування:
ОСОБА_3- на суму 6033 грн 60 коп та 5970 грн (т.2 а.с.57,125);
ОСОБА_5 -6573 грн 60 коп та 4972 грн (т.2 а.с.153,207);
ОСОБА_6 -6652 грн та 5333 грн 34 коп (т.3 а.с.53,110);
ОСОБА_7 -4978 грн 67 коп (т.3 а.с.162);
ОСОБА_9 -10673 грн 53 коп, 2160 грн 32 коп, 4600 грн (т.5 а.с.189,231,290);
ОСОБА_10-9028 грн (т.6 а.с.55);
ОСОБА_13 -9554 грн (т.6 а.с.137).
Вищеперераховані позови підлягають до задоволення в заявлених сумах, за винятком позову ОСОБА_5 на суму 4972 грн, по якому він отримав за кредитним договором телевізор вартістю 979 грн і тому сума відшкодування за цим позовом буде складати 3993 грн. При цьому, суд враховує ту обставину, що завдана шкода по заявлених позовах заподіяна внаслідок вчинення злочину і тому підлягає відшкодуванню в повному об'ємі.
АКБ «Правекс Банком» заявлено позов до ОСОБА_2 на суму 29115 грн, в зв'язку з отриманням ним кредитів на вказану суму, зокрема: 21 березня 2007 року, за кредитним договором укладеним з ОСОБА_3 на суму 3520 грн; 25.08.2007 року, за кредитним договором, укладеним на ім'я ОСОБА_14 в магазині «Фокстрот» по вул. Проскурівська,1 в м. Хмельницькому, на суму 3406 грн 10 коп; 08.09.2007 року, за кредитним договором, укладеним на ім'я ОСОБА_15, в магазині «Фокстрот» в м. Хмельницькому, на суму 3470 грн; 12.09.2007 року, за кредитним договором, укладеним на ім'я ОСОБА_9 в магазині «Фокстрот» в м. Хмельницькому, на суму 4611 грн44 коп.
Судовим слідством не доведена вина ОСОБА_2 в заволодінні чужим майном шляхом обману 25.08.2007 року,08.09.2007 року,12.09.2007 року в магазині «Фокстрот» по вул. Проскурівська,1 в м. Хмельницькому. ОСОБА_3 заявлений цивільний позов до ОСОБА_2 по факту отримання ним кредитних коштів 21.03.2007 року, в магазині «Дружба» в м. Шепетівка і тому в задоволенні позову АКБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, слід відмовити.
ЗАТ ХК Банк, що є правонаступником ЗАТ «Агробанк», звернувся до суду з позовом та просить стягнути з винної особи на свою користь 3388 грн 89 коп., які ОСОБА_9 отримав по кредитному договору 19.09 2007 року. По даному епізоду завдання шкоди до суду з позовом звернувся ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про відшкодування завданої шкоди і тому в задоволенні позову ЗАТ ХК Банк до винної особи про відшкодування шкоди, слід відмовити. Судові витрати по справі, підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.190 ч.2, 15ч.2,190 ч.2, 186 ч. 2, 357 ч.3, 14ч1,190 ч.2, 358 ч.3 КК України, та призначити покарання:
За ст. 190 ч.2 КК України - три роки обмеження волі;
За ст. 15 ч.2,190 ч.2 КК України -два роки обмеження волі;
За ст. 186 ч.2 КК України, із застосуванням ст.69 КК України -чотири роки обмеження волі;
За ст.357 ч.3 КК України -два роки обмеження волі;
За ст.14 ч.1,190 ч.2 КК України - один рік обмеження волі;
За ст.358 ч.3 КК України -два роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, ОСОБА_2, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання в вигляді чотирьох років обмеження волі. До вступу вироку в законну силу, міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити попередню - тримання під вартою.
На підставі ст. 72 п.1.1.»б» КК України ОСОБА_2 зарахувати в строк відбуття покарання утримання, під вартою з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, починаючи з 28.03.2008 року.
Стягнути з ОСОБА_2 завдану шкоду, на користь:
ОСОБА_3 -12003 грн 60 коп;
ОСОБА_5-10566 грн 60 коп;
ОСОБА_6 -11986 грн14 коп;
ОСОБА_7 -4978 грн 67 коп;
ОСОБА_9 -17433 грн 85 коп;
ОСОБА_10 -9028 грн;
ОСОБА_13 -9554 грн, відмовивши в задоволенні решти заявлених позовів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області р\р35228001000040 МФО 815013 код №25575309 «за дослідження» -2000 грн 78 коп - судові витрати по справі.
Речові докази:Телевізор та дівіді-повернути ОСОБА_5; мобільний телефон, коробку картонну від нього, інструкцію користувача, гарантійний талон -повернути ОСОБА_3, інші речові докази, вказані в п.47 довідки про рух кримінальної справи, залишити при справі.
Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення, а засудженому, який знаходиться під вартою-в той же строк, з дня отримання копії вироку.
Суддя Шепетівського міськрайсуду А.Борисов.
КОПІЯ ВІРНА:
Суддя Шепетівського міськрайсуду А.Борисов.
- Номер:
- Опис: інформація щодо виплати суддям вихідної допомоги при виході у відставку, ДСА України
- Тип справи: Запит на інформацію
- Номер справи:
- Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
- Суддя: Борисов О.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.06.2019
- Дата етапу: 27.06.2019
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: З інших судів
- Номер справи:
- Суд: Господарський суд Одеської області
- Суддя: Борисов О.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.01.2023
- Дата етапу: 01.01.2023
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: З інших судів
- Номер справи:
- Суд: Господарський суд Одеської області
- Суддя: Борисов О.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.01.2023
- Дата етапу: 01.01.2023
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: З інших судів
- Номер справи:
- Суд: Господарський суд Одеської області
- Суддя: Борисов О.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.01.2023
- Дата етапу: 01.01.2023
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: З інших судів
- Номер справи:
- Суд: Господарський суд Одеської області
- Суддя: Борисов О.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.01.2023
- Дата етапу: 01.01.2023
- Номер:
- Опис: про визнання договору недійсним
- Тип справи: З інших судів
- Номер справи:
- Суд: Господарський суд Одеської області
- Суддя: Борисов О.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.01.2023
- Дата етапу: 01.01.2023
- Номер:
- Опис: про визнання договору недійсним
- Тип справи: З інших судів
- Номер справи:
- Суд: Господарський суд Одеської області
- Суддя: Борисов О.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 01.01.2023
- Дата етапу: 01.01.2023
- Номер:
- Опис: зустрічний позов
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи:
- Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
- Суддя: Борисов О.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.09.2002
- Дата етапу: 10.09.2002