УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №283/1913/12-к Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В.В.
Категорія ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК Україгт Доповідач Михайловський В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2013 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Михайловського В.І.,
суддів: Широкопояса Ю.В., Слісарчука Я.А.,
з участю прокурора Селюченко І.І.,
захисника ОСОБА_1,
в інтересах підзахисного ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора прокуратури Малинського району Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 04 березня 2013 року щодо ОСОБА_2, в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України,
в с т а н о в и в :
Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України, направлена прокурору Малинського району Житомирської області для додаткового розслідування .
Запобіжний захід щодо підсудного ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою.
Згідно змісту постанови суду та матеріалів справи, органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 02 квітня 2012 року близько 19-ї години на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_3 у ході телефонної розмови виник словесний конфлікт, в ході якого він домовився з останнім про зустріч близько 20 години 30 хвилин на території колишнього аеродрому в районі вул. Романенка в м. Малині, щоб з'ясувати стосунки.
Усвідомлюючи можливість запрошення ОСОБА_3 на зустріч інших осіб, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
З цією метою він близько 20-ї години того ж вечора в лісосмузі поблизу залізничної колії сполучення Київ - Коростень зі схову взяв гладко ствольну вогнепальну зброю невстановленого зразка, яку знайшов раніше, зберігаючи там та з нею пішов на зустріч з ОСОБА_3
Близько 21-ї години 02.04.2012 року, знаходячись на території колишнього аеродрому в м. Малині із зарядженою гладко ствольною вогнепальною зброєю ОСОБА_2 помітив силуети трьох осіб, які вийшли з автомобіля і стали наближатись до нього.
При цьому, він умисно навівши зброю у напрямку цих осіб, здійснив один постріл у ОСОБА_4, влучивши йому у місце розташування життєво важливих органів - в область грудної клітини і таким чином виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілому було своєчасно надано медичну допомогу.
Діями підсудного, ОСОБА_4 умисно були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя у вигляді проникаючого вогнепального поранення черевної порожнини з множинними пошкодженнями тонкої кишки та брижі тонкої кишки, множинних вогнепальних поранень лівого плеча з пошкодженням лівої плечової артерії.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявила клопотання, підтримане підсудним про повернення справи на досудове розслідування з підстав неповноти досудового слідства.
Суд першої інстанції, визнаючи за необхідне повернути справу на додаткове розслідування, послався на вимоги ст. 281 КПК України, вважаючи, що неповнота чи неправильності досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
На думку суду першої інстанції з обвинувачення вбачається, що у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на вбивство будь - якої іншої особи, яка прибуде на його зустріч з ОСОБА_3 - на ґрунті особистих неприязних стосунків з останнім.
Даний факт заперечує підсудний, якій в протоколі явки з повинною детально власноруч виклав в ньому обставини стосунків, які склалися між ним та ОСОБА_3 до подій 02.04.2012 року на аеродромі, під час додаткових допитів в якості обвинуваченого ( т. 1 а.с. 120-123, т. 2 а.с. 144-146) вказував, що рушниця була не в робочому стані та в судовому засіданні пояснив, що не мав наміру когось застрелити. Посилався на те, що ОСОБА_3 неодноразово вимагав у нього «давати наркоту на зону» та були наявні погрози йому з боку кримінальних авторитетів.
На думку суду, поза увагою слідства лишились неодноразові послідовні пояснення підсудного щодо існуючої між ним з одного боку та ОСОБА_3 і його знайомими критичної ситуації, що і передувало вчиненню злочину, включаючи не тільки поведінку винного але й останніх, не перевірялись належним чином і покази свідка ОСОБА_3 щодо характеру стосунків між ним та обвинуваченим до зазначених подій та з якою метою вони зустрічались на аеродромі, не допитано осіб з числа медичного персоналу лікарні та інші медичні працівники (лікарі, медсестри), не з'ясовано, які предмети вилучались з тіла потерпілого, їх опис та кількість, а також їх подальша доля.
Крім того, суд вважає, що судово-медична експертиза № 158 від 14.05.2012 року ( т.1 а.с. 170-171), виконана неповно та експертом не дані відповіді на всі питання.
Під час судового розгляду, з метою перевірки і уточнення певних фактичних даних, судом в порядку ст. 315? КПК України надавалось доручення слідчому на проведення певних слідчих дій.
На думку суду, судове доручення виконано неповно та неналежно, внаслідок чого ряд важливих для справи обставин так і лишились не встановленими, а саме: відстані пострілу ( впритул, з близької відстані, з неблизької відстані, відсутній процесуальний документ, факту виявлення та вилучення бити, не визначено та не встановлено відстань вчинення пострілу, не конкретизовано вид гладко ствольної вогнепальної зброї як знаряддя злочину ( рушниця, гвинтівка, її калібр), з якої вчинявся постріл.
З посиланням на те, що зазначена неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність направлення кримінальної справи прокурору для додаткового розслідування.
В апеляції прокурор, просить постанову суду про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України для додаткового розслідування скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що дана постанова є незаконною, не ґрунтується на матеріалах справи і підлягає скасуванню.
Обґрунтовуючи апеляцію прокурор посилається на те, що у справі відсутні передбачені законом підстави для повернення її на додаткове розслідування.
Аналіз зміни викладення ОСОБА_2 обставин вчинення злочину під час досудового слідства, починаючи з власноручно складеної явки з повинною, показань під час допиту та відтворення обстановки та обставин події свідчить, на думку прокурора, що підсудний ОСОБА_2 намагається висвітлити свої дії з кращої сторони, уникнувши кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Досудовим слідством зібрані достатні докази твердження того, що дії підсудного ОСОБА_2 були чітко сплановані та підготовлені, на що вказують обставини ініціювання зустрічі з ОСОБА_3 саме підсудним в темну пору доби на безлюдному місці, неподалік від схову зброї, що дає переваги останньому не бути поміченим при переміщенні зброї до місця вчинення злочину, відсутності свідків злочину.
Обізнаність про вогнепальний характер травм та їх тяжкість у результаті пострілу, можливість їх настання та усвідомлення спорядженого стану зброї і бажання використання її під час зустрічі вказує на цілеспрямованість дій ОСОБА_2
На думку прокурора, поза увагою суду залишилися категоричні твердження свідків ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про відсутність у них зброї та створення будь-якої небезпеки для ОСОБА_2 та проведено балістичну, судово-медичну експертизу висновки яких не взяті до уваги судом, не оцінені в сукупності з урахуванням інших доказів у справі.
Крім того, апелянт посилається на те, що наведені у постанові суду виявлені недоліки досудового слідства, можуть бути усунуті шляхом відкладення розгляду справи для витребування додаткових доказів.
Захисник ОСОБА_1 в інтересах підзахисного ОСОБА_2 подала заперечення на апеляцію прокурора в яких посилається на те, що доводи апеляційної скарги є необ'єктивними, упередженими та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи. Тому, вона не підлягає задоволенню, а постанова Малинського районного суду Житомирської області від 04.03.2013 року є законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідача по справі, прокурора, який підтримав апеляцію з наведених мотивів, думку захисника ОСОБА_1, яка заперечувала проти задоволення апеляції прокурора, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, суд вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 281 КПК України 1960 року, підставою направлення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України 1960 року не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неправильним досудове слідства визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
У цьому зв'язку апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що під час досудового слідства, всупереч вимог ст. 64 КПК України 1960 року, в основу обвинувачення досудовим слідством покладено факт виникнення у ОСОБА_2 злочинного умислу на вбивство будь - якої іншої особи, яка прибуде на його зустріч з ОСОБА_3 - на ґрунті особистих неприязних стосунків з останнім.
Апеляційний суд вважає, що виявлена неповнота та неправильність досудового слідства можуть бути усунуті в судовому засіданні, оскільки судове слідство є самостійною стадією кримінального процесу. А тому, суд першої інстанції має реальну можливість усунути всі виявлені по справі недоліки, в тому числі додатково допитати будь - яких свідків, призначити необхідні експертизи, а також виконати інші передбачені кримінально-процесуальним законом дії під час проведення судового слідства по даній кримінальній справі.
Посилання суду першої інстанції, що висновки судово-медичної експертизи не можуть сприйматися як достовірні та повноцінні є необґрунтованими.
У відповідності з вимогами ст.ст. 310-311 КПК України ( в ред. 1960 р.) суд має можливість вирішити у судовому засіданні всі інші питання, які виникли і які потребують спеціальних знань шляхом призначення додаткових чи повторних експертиз, допиту експерта, витребування документів та здійснити інші передбачені законом процесуальні дії.
Також, суд, у відповідності з вимогами ст. 315-1 КПК України має право доручати органу розслідування провести певні слідчі дії, зокрема допитати як свідків працівників медперсоналу, осіб, які оперували ОСОБА_4 щодо обставин операції, раневих каналів, вилучення дробин, тощо.
У цьому зв'язку, є також необґрунтованими посилання суду першої інстанції на неналежне виконання органами досудового слідства судового доручення, оскільки суд не позбавлений можливості зобов'язати органи досудового слідства виконати таке доручення належним чином.
Крім того, у постанові суду від 04.03.2013 року безпідставно зазначено, що в матеріалах справи відсутні процесуальні документи, які фіксують факт виявлення та вилучення бейсбольної бити. У матеріалах кримінальної справи ( т.1 а.с. 18-19) наявний протокол огляду місця пригоди квартири АДРЕСА_1, яким зафіксовано вилучення у присутності матері - ОСОБА_7 дерев'яної бити, упакування її до спец пакету № 1952035, який у подальшому був наданий на експертизу.
Відсутність продуктів пострілу у відповідності до висновку судової експертизи вибухових речовин від 04.05.2012 р. № 2/280 ( т.1 а.с. 177-184), на що посилається у своїй постанові суд першої інстанції, також не може бути однією з підстав для направлення справи на додаткове розслідування.
Зазначені обставини будь-яким чином не можуть впливати на пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення, передбачене ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.1 КК України,
А тому, приймаючи до уваги вищенаведене, апеляційний суд вважає, що постанова Малинського районного суду Житомирської області від 04 березня 2013 року не може залишатися в силі, підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого суду першої інстанції необхідно повно та всебічно дослідити всі обставини справи та надані органами досудового слідства докази, при необхідності додатково допитати певних свідків, вирішити питання щодо призначення повторної експертизи, виконання доручень, передбачених ст. 315-1 КПК України та, в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України ( ред.1960 року ), апеляційний суд,-
у х в а л и в :
Апеляцію прокурора прокуратури Малинського району Житомирської області задовольнити.
Постанову Малинського районного суду Житомирської області від 04 березня 2013 року, про обвинувачення ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч.2, ст. 115 ч.1 КК України скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.
Судді: