4 липня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що перебуває із відповідачем у шлюбі, мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і вона не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, але ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги їй та дитині, хоча має таку можливість. Позивачка просила стягнути аліменти у твердій грошовій сумі на утримання дитини - 800 грн. та на своє утримання в сумі         500 грн.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду від 30 березня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 6 червня                 2006 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи із 28 лютого 2006 року і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи із 28 лютого 2006 року і до досягнення дитиною трирічного віку; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів на дитину та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення аліментів на користь позивачки, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи частково позов, суд виходив із передбаченого нормами Сімейного кодексу України обов'язку відповідача утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а також дружину в період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; розмір аліментів судом визначено в твердій грошовій сумі відповідно до обставин справи.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваного рішення також не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом          ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін