Справа № 0124/9378/2012
2/121/121/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Зималєві В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Сімеїзська селищна рада, Ялтинське міське управління земельних ресурсів про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить суд:
- усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: земельна ділянка № 11 смт. Голуба затока, смт. Сімеїз, АРК, шляхом зобов’язання відповідачів відновити дорогу, яка прямує від його воріт до вул. Ароматної у смт. Голуба затока, смт. Сімеїз, АРК;
- заборонити відповідачам зведення будь-яких огорож, парканів чи заборів, які б перешкоджали пересуванню з вул. Ароматної до воріт належної позивачу земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що він є власником земельної ділянки № 11, розташованої в смт. Голуба затока, смт. Сімеїз, АРК, яка була відведена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель. Власником суміжної земельної ділянки на сьогоднішній день є ОСОБА_4. В лютому 2012 року відповідачем ОСОБА_3 за домовленістю з попереднім власником земельної ділянки на дорозі перед воротами вирив канаву, яка унеможливлює заїзд на його земельну ділянку № 11 та тим самим суттєво порушує його права як власника. Вважає також, що відповідач ОСОБА_3 без узгодження з ним проведення будівельних робіт і за відсутності дозволу на будівельні роботи, використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначивши, що під’їзд до земельної ділянки ОСОБА_1 згідно його проектної документації можливий з іншого боку. Огородження побудоване в межах земельної ділянки, належної ОСОБА_4, та дорога розташована поза її межами. Крім того, ОСОБА_4, як власник земельної ділянки, від імені якого на підставі довіреності діє ОСОБА_3, має право самостійно на ній господарювати.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, про місце, день та час розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, раніше від представника Сімеїзської селищної ради до суду надходила заява про розгляд справи в його відсутність, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду (т. 1 а.с. 57).
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка № 11 площею 0,0478 га, розташована в смт. Голуба затока, яка була відведена для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель, на підставі договору купівлі-продажу від 13 лютого 2002 року, що підтверджується державним актом серії КМ № 060452 (т. 1 а.с. 5).
Власником суміжної земельної ділянки № 18 площею 0,0400 га, розташованої за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Голуба Затока, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 494555 був ОСОБА_5, який помер 12 січня 2012 року (т. 1 а.с. 55).
Після смерті ОСОБА_5 свідоцтво про право на спадщину за законом 19 липня 2012 року було видано Першою Ялтинською державною нотаріальною конторою ОСОБА_2, яка, в свою чергу, 07 вересня 2012 року продала вищевказану земельну ділянку ОСОБА_4, від імені якого діяв ОСОБА_3, зі зберіганням цільового призначення – для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки реєстровий номер 2289 (т. 1 а.с. 189-192).
Заявивши позовні вимоги з підстав ст. 152 ЗК України, зазначаючи про дотримання правил добросусідства, позивач наполягав, що відповідачі, виривши канаву на дорозі перед його воротами, унеможливлюють заїзд на належну йому земельну ділянку по дорозі, якою він користувався тривалий час.
Як вбачається з проектів землеустрою з відводу у власність земельних ділянок, які зараз належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 81-133, 212-252), зокрема схеми генплану та ситуаційного плану, проїзд до земельних ділянок № 11 і № 18 існує по ґрунтовій дорозі місцевого значення. При цьому, проїзд до земельної ділянки ОСОБА_1 можливий по цій ґрунтовій дорозі і з іншого боку, а не лише з боку розташування земельної ділянки ОСОБА_4 з вул. Ароматної в смт. Голуба затока, тобто не є єдиним можливим під’їздом. Крім того, при відведенні земельної ділянки проектується під’їзд до самої ділянки, а не до місця розташування яких-небудь споруд, в тому числі воріт.
Доводи позивача про те, що відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була влаштована огорожа земельної ділянки, межі якої накладаються на дорогу, чим перешкоджає в проїзді до належної позивачу земельної ділянки, не знайшли свого підтвердження. Як вбачається з технічного звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки № 18 (попередній власник ОСОБА_2С.), виконаної в 2013 році ТОВ «Абріс-Крим», площа земельної ділянки в натурі відповідає площі земельної ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку; розміри земельної ділянки в натурі мають незначні розходження з розмірами земельної ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку; на місцевості межами земельної ділянки є капітальний паркан, встановлений по периметру ділянки (т. 2 а.с. 21-29). Як також вбачається з проекту відводу земельної ділянки № 18, ґрунтова дорога розташована поза її межами.
При таких обставинах, вимоги позивача про наявність перешкод з боку відповідачів в користуванні належною йому земельною ділянкою не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Надані суду фотокартки не є в даному випадку достатніми належними та допустимими доказами порушення прав позивача, враховуючи встановлені судом обставини та те, що відповідними службами міста Ялта ніяких порушень з питань ведення будівництва відповідачами встановлено не було, доказів зворотного суду не надано.
Щодо позовної вимоги, за якою позивач просить суд заборонити відповідачам спорудження будь-яких огорож, парканів чи заборів на земельній ділянці № 18, які б перешкоджали пересуванню з вул. Ароматної до воріт належної йому земельної ділянки, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки заявлені на майбутнє, а захисту підлягає тільки порушене право. Крім того, за змістом ст. 95 ЗК України землекористувач має право самостійно господарювати на землі. Сама по собі вимога власника усунути перешкоди у здійсненні права користування своїм майном шляхом обмеження прав іншого власника або титульного користувача суперечить сутності негаторного позову за ст. 391 ЦК України і є неприйнятної.
Усі питання здійснення позивачем права володіння та користування належною йому земельною ділянкою № 11 в смт. Голуба затока мають вирішуватись ним самостійно і не за рахунок обмеження прав інших осіб, враховуючи також те, що заїзд з вул. Ароматної на його земельну ділянку не є єдиним можливим проїздом.
Інші доводи позивача не мають правового значення при вирішенні справи.
Таким чином, розглянувши цивільну справу в присутності сторін, їх представників, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає.
Питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 16, 391, 401-404 ЦК України, ст. ст. 91, 95, 103, 152 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, – відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у порядку та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя