У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2013 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду м. Києва з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого - суддіПрисяжнюка О.Б.
суддівБовтрук В.М., Глиняного В.П.
за участю прокурораМінакової Г.О.
захисникаОСОБА_5
обвинуваченогоОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 березня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
Цією постановою:
ОСОБА_6:ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Кіровоград, українця, громадянина України, зповною вищою освітою, не одруженого, працюючого директором ПП «Агроекстра», який зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;
звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України і передано його на поруки трудового колективу ТОВ «Агроспецсервіс» строком на 1 рік, а провадження по справі по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, закрито
По справі вирішено питання щодо судових витрат.
В задоволенні цивільних позовів потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 відмовлено.
ОСОБА_6 було пред'явлено обвинувачення в тому, що він 24 червня 2012 року, керуючи автомобілем Тойота РАВ-4, д.н.з. НОМЕР_1, вчинив опір працівникам правоохоронних органів - заступнику командира полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві полковнику міліції ОСОБА_8 та виконуючому обов'язки командира 1-го батальйону ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві майору міліції ОСОБА_7, а також навмисно, з метою припинити виконання зазначеними працівниками правоохоронних органів покладених на них, відповідно до Плану організації та практичних заходів ДАІ міста Києва по забезпеченню безпеки дорожнього руху та охорони громадського порядку, службових обов'язків, заподіяв потерпілим тілесні ушкодження, які відповідно до висновків судово-медичних експертиз № 103 і № 104 від 20 липня 2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Так, близько 13 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Кропивницього, 10, біля заїзду до двору цього будинку з підземним паркувальним майданчиком, до ОСОБА_6, який знаходився за кермом автомобіля, підійшли працівники ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві полковник міліції ОСОБА_8 та майор ОСОБА_7 та відрекомендувавшись, запропонували пред'явити документи на право керування транспортним засобом, на що ОСОБА_6 не відреагував та через короткий проміжок часу по відкриттю брами підземного паркінгу, почав рух на працівників правоохоронного органу, які стояли в цей час попереду автомобіля. При цьому, знаючи, що вони є працівниками правоохоронного органу та в цей час виконують свої службові обов'язки, здійснив наїзд на вказаних осіб. При цьому, ОСОБА_6, проїхав не гальмуючи з ОСОБА_7 на капоті понад 25 метрів, до приміщення підземного паркувльного майданчику та здійснив розворот на 90 градусів, що створювало небезпеку для останнього.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції від трудового колективу ТОВ «Агроспецсервіс» надійшло клопотання про передачу ОСОБА_6 на поруки, яке суд першої інстанції задовольнив.
В апеляції прокурор, не погоджуючись з рішенням суду, просить його скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що оскаржувана постанова винесена з неправильним застосуванням кримінального закону, оскільки суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, не дотримався вимог ст.ст. 47, 65 КК України та не надав оцінку особі підсудного, в тому числі і тим обставинам, що вину у вчиненому ОСОБА_6 визнав не в повному обсязі. У зв'язку з цим, прокурор вважає, що суд прийшов до упередженого висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання за вчиненні ним злочини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення поданої апеляції та просили рішення суду залишити в силі, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Незважаючи на те, що справа була призначена до розгляду після вступу в законну силу нового Кримінального процесуального кодексу України, проте відповідно до розділу ХI «Перехідні положення» КПК України, дана справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України 1960 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 24 червня 2012 року приблизно о 13 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем Тойота РАВ-4, д.н.з. НОМЕР_1, вчинив опір працівникам правоохоронних органів - заступнику командира полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві полковнику міліції ОСОБА_8 та виконуючому обов'язки командира 1-го батальйону ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві майору міліції ОСОБА_7, а також навмисно, з метою припинити виконання зазначеними працівниками правоохоронних органів покладених на них, відповідно до Плану організації та практичних заходів ДАІ міста Києва по забезпеченню безпеки дорожнього руху та охорони громадського порядку, службових обов'язків, заподіяв потерпілим тілесні ушкодження, які відповідно до висновків судово-медичних експертиз № 103 і № 104 від 20 липня 2012 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії ОСОБА_6 містять ознаки ідеальної сукупності, оскільки вчинення опору працівникам ДАІ було супроводжено з одночасним нанесенням їм тілесних ушкоджень, а тому суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що кваліфікація таких дій за двома статтями особливої частини Кримінального кодексу України не може бути перешкодою для застосування до обвинуваченого ст. 47 КК України.
Дана норма закону передбачає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки за умови, що злочин вчинено вперше, вчинене діяння відноситься до категорії злочинів невеликої або середньої тяжкості, особа, яка вчинила злочин, щиро покаялася, колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи, особа, яка вчинила злочин не заперечує проти закриття кримінальної справи за даною підставою.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про можливість звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею його на поруки, дотримався цих вимог закону та задовольняючи клопотання трудового колективу ТОВ «Агроспецсервіс» про передачу останнього на поруки, врахував особу обвинуваченого, який вину визнав повністю та щиро розкаявся, завдані збитки відшкодував повністю, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно. Тому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи прокурора з приводу того, що судом першої інстанції під час розгляду справи було порушено ст.ст. 47, 65 КК України, а саме не в повній мірі надано оцінку особі підсудного.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_6 вину у вчиненому ним діянні не визнав в повному обсязі, є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_6 в суді першої інстанції вину у скоєному визнав повністю та щиро розкаявся, не заперечував своєї вини обвинувачений і в апеляційному суді.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції, на думку колегії суддів є обґрунтованою та винесена з дотриманням вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, а відтак колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України1960 року та розділом ХI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 березня 2013 року, якою ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України і передано його на поруки трудового колективу ТОВ «Агроспецсервіс» строком на 1 рік, а провадження по справі по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, закрито, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.
С у д д і :
ПрисяжнюкО.Б. Бовтрук В.М. Глиняний В.П.