Справа № 0124/6541/2012

2/121/42/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Зималєві В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, визнання договору укладеним,

в с т а н о в и в:

Представник ПП «СК «Комфорт», уточнивши в судовому засіданні позовні вимоги, просить суд:

- стягнути солідарно з відповідачів на користь ПП «СК «Комфорт» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги станом на 01 листопада 2011 року в сумі 6941,32 гривень, 3% річних - 389,92 гривень, суму, на яку збільшилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів - в розмірі 856,27 гривень, а усього - 8187,51 гривень;

- визнати укладеним договір про надання комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, електропостачання), послуг з утримання будинку та прибудинкової території на квартиру АДРЕСА_1, між ПП «СК «Комфорт» та відповідачами в редакції, викладеній в додатку № 5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП «СК «Комфорт» є експлуатуючою організацією, виконавцем житлово-комунальних послуг в будинку, де відповідачам належить на праві власності квартира НОМЕР_3. Відповідачі не в повному обсязі та нерегулярно сплачують спожиті житлово-комунальні послуги, внаслідок чого за період з березня 2010 року по листопад 2011 року утворилася заборгованість, яка не була сплачена в добровільному порядку. Також відповідачі ухиляються від виконання обов'язку щодо укладення договору на надання житлово-комунальних послуг.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, надавши пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях. Від представника відповідачів також до суду надійшла письмова заява про застосування строків позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, яка виникла до 20 липня 2008 року включно.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, допитавши експерта, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, в якій проживає та зареєстрований ОСОБА_1, з яким відповідачка перебуває у зареєстрованому шлюбі.

ПП «СК «Комфорт» у вказаному будинку надає такі житлово-комунальні послуги як водопостачання та водовідведення, гаряче водопостачання (підігрів води) та централізоване опалення (з початку опалювального сезону 2010-2011 рр. будинок НОМЕР_4 переданий на прямі розрахунки ЯФ ОП «Кримтеплокомуненерго»), послуги з утримання будинку та прибудинкової території, електропостачання.

Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

ПП «СК «Комфорт», як виконавцю послуг по утриманню будинку та прибудинкової території рішенням виконкому Ялтинської міської ради АРК № 886 від 28 травня 2009 року узгоджені тарифи на послуги, які він безпосередньо надає в багатоквартирних будинках на території м. Ялта, в т.ч. у будинку по АДРЕСА_1. З урахуванням того, що позивач не є виробником послуг з водопостачання та водовідведення, послуг з тепло- та електропостачання, нарахування за ці види послуг здійснюється за тарифами, встановленими у визначеному законодавством України порядку підприємствами-виробниками, відповідно КРП «ППВКХ ЮБК», ЯФ АП «Кримтеплокомуненерго», ПАТ «Крименерго».

Будинок, в якому співвідповідачам належить квартира, облаштований будинковим засобом обліку теплової енергії, а також в квартирі останніх встановлені по квартирні засоби обліку послуг водопостачання та водовідведення, гарячого водопостачання. Порядок нарахування оплати за послуги водопостачання та водовідведення, гарячого водопостачання та централізованого опалення визначений Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ № 630 від 21.07.05 року.

Згідно із ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

ПП «СК «Комфорт» зазначає, що відповідачі не в повному обсязі виконують свої зобов'язання щодо оплати за надані житлово-комунальні послуги, в зв'язку з чим в них за період з березня 2010 року по листопад 2011 року виникла заборгованість в сумі 6941,32 гривень, яка є сумою щомісячних нарахувань плати за послуги з водопостачання та водовідведення, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, спожиту електроенергію, централізоване опалення за встановленими тарифами та згідно показань засобів обліку, як це вбачається з розшифровці заборгованості (т. 1 а.с. 203).

В той же час, як вбачається з висновку судової економічної експертизи № 95 від 25 березня 2013 року, якщо судом буде встановлено, що ПП «СК «Комфорт» надавались ОСОБА_1 послуги з опалення, то сума заборгованості при застосуванні показників кількості використаних води та електроенергії ПП «СК «Комфрорт» станом на 01 листопада 2011 року складає 6697,29 гривень. Відповідно до наданих документів також підтверджується сума заборгованості, зазначена в «розшифровці заборгованості по квартирі АДРЕСА_1», в розмірі 6697,29 гривень, якщо судом буде встановлено, що ПП «СК «Комфорт» надавались ОСОБА_1 послуги з опалення, та при застосуванні показників кількості використаних води та електроенергії ПП «СК «Комфорт» (т. 3 а.с. 127-140).

Приймаючи до уваги вищевказаний висновок, який, на думку суду, є повним, обґрунтованим та відповідає наявним в матеріалах справи доказам, враховуючи також надані суду докази в їх сукупності щодо наявності заборгованості відповідачів за отримані житлово-комунальні послуги із зазначенням періоду та розміру сум боргу, з урахуванням сплачених відповідачами сум, то суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідачів суми заборгованості в розмірі 710,03 гривень, яка виникла за період з березня 2010 року по листопад 2011 року.

При цьому, судом враховується те, що заборгованість в розмірі 6697,29 гривень, зазначена у висновку експерта № 95 від 25 березня 2013 року, виникла наростаючим підсумком за період з березня 2003 року по жовтень 2011 року, з врахуванням сплачених відповідачами сум, та станом на березень 2010 року вже існувала заборгованість в розмірі 5987,26 гривень, що вбачається з додатку № 3 до висновку (т. 3 а.с. 140) та підтвердила експерт в судовому засіданні. В зв'язку з цим, судом не приймаються до уваги пояснення представника позивача, що існуюча у відповідачів заборгованість утворилася лише за період з березня 2010 року по 01 листопада 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідачів підлягає стягненню заборгованість в розмірі 710,03 гривень (6697,29 - 5987,26), яка виникла лише за період з березня 2010 року по листопад 2011 року, зазначений позивачем у уточненому позові. При цьому, судом приймаються до уваги доводи позивача про те, що частина проплат, здійснених ОСОБА_2, в тому числі у період з лютого 2009 року по березень 2010 року, увійшла в рахунок погашення заборгованості за той період, яка дійсно існувала, що вбачається з висновку експерта, та такий порядок зарахування суми оплати відповідає вимогам ст. 534 ЦК України. Разом з тим, судом достовірно встановлено, що заборгованості в розмірі 5987,26 гривень залишилась непогашеною станом на 01 березня 2010 року, та була частково погашена здійсненими відповідачами платежами вже після цього.

При цьому, судом приймаються дані щодо розміру заборгованості, зазначені експертом з врахуванням того, що ОСОБА_2 надавались послуги з опалення, оскільки відповідачі не довели суду, що здійснене ними відключення квартири від мережі теплопостачання та встановлення індивідуального опалення здійснено на законних підставах та з дозволу, отриманого у встановленого законом порядку. Як вбачається з наданих ОСОБА_2 документів, що містяться в матеріалах справи, робочий проект установки котла, погоджений Ялтинським управлінням експлуатації газового господарства у вересні 2003 року та акт від 21 листопада 2003 року про відключення від мережі централізованого опалення не було доведено до відома ПП «СК «Комфорт», як постачальнику послуг з централізованого опалення.

Судом також застосовуються показники кількості використаних води та електроенергії ПП «СК «Комфорт», оскільки судовим експертом не були встановлені помилки про проведенні ними розрахунку заборгованості на підставі показань, наданих відповідачами, які не оспорюють їх кінцеве значення.

Слід також зазначити, що оскільки позивач просить суд стягнути заборгованість тільки за період з березня 2010 року по листопад 2011 року, та таки вимоги заявлені з дотриманням трирічного строку на звернення до суду, то заява представника відповідачів про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, яка виникла до 20 липня 2008 року, не приймається судом до уваги.

Разом з тим, суд погоджується з доводами представника відповідачів стосовно того, що на правовідносини яки склалися між сторонами щодо надання та отримання комунальних послуг, не розповсюджуються норми ч. 2 ст. 625 ЦК України про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, тому що п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - спеціального закону у сфері надання житлово-комунальних послуг визначений певний вид відповідальності споживача за несвоєчасне здійснення оплати - пеня. І тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог позивача про визнання укладеним між ПП «СК «Комфорт» та відповідачами договору про надання комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, електропостачання), послуг з утримання будинку та прибудинкової території, то вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

ЦК України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Водночас ч. 1 ст. 19 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 « Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій».

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року, постанови № 529 убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року.

Як встановлено судом, відповідачам ПП «СК «Комфорт» двічі пропонувало укласти договір про надання комунальних послуг, але договір вони не уклали, зауважень щодо змісту у визначений законом термін не надали. Із змісту претензії від 26 квітня 2011 року, отриманої відповідачами ще 20 травня 2011 року, додатком до неї зазначено договір про надання житлово-комунальних послуг (т. 1 а.с. 8). Проте зауваження ОСОБА_2 до запропонованого договору про надання житлово-комунальних послуг були надіслані лише 09 серпня 2011 року, тобто понад два місяця з дня отримання проекту договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Частиною 1 статті 630 ЦК України також передбачено, що договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

В багатоквартирному житловому будинку НОМЕР_4, де відповідачам належить квартира, ПП «СК «Комфорт» надає не тільки послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, але й послуги з водопостачання та водовідведення, електропостачання, в зв'язку з чим підготовлений та запропонований відповідачам договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить типові умови.

При таких обставинах, редакція договору, запропонована позивачем та додана до уточненого позову з врахуванням того, що з початку опалювального сезону 2010-2011 рр. будинок НОМЕР_4 переданий на прямі розрахунки ЯФ ОП «Кримтеплокомуненерго», відповідає вимогам діючого цивільного та житлово-комунального законодавства України. В зв'язку з чим, вимоги позивача про визнання договору укладеним підлягають задоволенню, що відповідає також вимогам ст. 16 ЦК України щодо визначення способів захисту цивільних прав та інтересів.

При цьому, усі доводи та заперечення відповідачів про те, що запропонований позивачем проект договору не є типовим, а ними до адреси позивача була надіслана своя редакція договору, яку вони і просили суд зобов'язати підписати відповідача, не приймаються судом до уваги з врахуванням того, що рішенням Ялтинського міського суду АРК від 27 січня 2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду АРК від 09 квітня 2012 року, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено, та в цій частині судові рішення першої та апеляційної інстанції залишені без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 липня 2012 року (т. 2 а.с. 111-113).

Всі інші доводи відповідачів є необґрунтованими та такими, що не спростовують встановлених судом обставин.

Питання про розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 208, 322, 526, 625-628, 630, 638 ЦК України, ст. 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»,

ВИРIШИВ:

Позов Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 березня 2010 року по 01 листопада 2011 року в сумі 710 (сімсот десять) гривень 03 копійки.

Визнати укладеним договір про надання комунальних послуг (водопостачання та водовідведення, електропостачання), послуг з утримання будинку та прибудинкової території на квартиру АДРЕСА_1, між Приватним підприємством "Сервісна компанія "Комфорт" та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в редакції додатку до уточненої позовної заяви (т. 3 а.с. 165-166).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства "Сервісна компанія "Комфорт" судові витрати за сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 32 гривні 80 копійок з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя