Головуючий суду 1 інстанції - Алейников В.І.

Доповідач - Темнікова В.І.

Справа № 2-1896/12

Провадження № 22ц/782/2114/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Коновалової В.А., Околота Г.М.,

за участю секретаря - Дьяковської О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 03 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Свердловської центральної міської лікарні № 1 про скасування незаконного наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2012р. позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому посилалася на те, що вона з 18.12.2008 року працює старшою медичною сестрою у відділенні пульмонології. За 2009 рік та 2010 рік має заохочення за виконану роботу. В січні 2012 року від старшої сестри ЦМЛ №1 ОСОБА_3 їй надійшла пропозиція про перехід на нищу посаду в другому відділенні, на що позивачка відповіла відмовою, після чого її попередили, що в такому разі вона буде звільнена за неналежне виконання службових обов'язків. Січень 2012 року вона відпрацювала без будь яких нарікань за свою роботу. З 20 лютого по 22.03.2012 року знаходилась у відпустці, а до 17.04.2012 року - на лікарняному листі. Після виходу на роботу 20.04.2012 року було видано наказ № 170 про оголошення їй догани за невиконання своїх посадових обов'язків на підставі акту від 15.02.2012 року, з яким вона була ознайомлена лише 18.04.2012 року. В період часу з 15.02.2012 року по 20.02.2012 року позивачка знаходилась на роботі, але її не ознайомили з актом. В своїх поясненнях позивачка вказала, що недоліки в її роботи за 2011 рік вона не визнає, так як усі викладений підстави у наказі № 170 не відповідають дійсності. Також посилалася на те, що в 2011 році в неї жодного разу не було ніяких нарікань по її роботі та вона жодного розу не надавала письмові пояснення про будь які недоліки. Жодних докладних на ім'я керівника відносно невиконання нею обов'язків в 2011 році не надходило. Відносно недоліків вказаних в наказі про догану не вказано час дата та місце, де, як та при яких обставинах були виявлені «недоліки». Із змісту оспорюваного наказу не вбачається, коли і при яких обставинах позивачка допустила порушення трудової дисципліни. На думку позивачки нею жодних дій (бездіяльності), за які наступає дисциплінарна відповідальність вчинено (допущено) не було. Крім того, позивачка посилалася на те, що відповідачем порушено вимоги ч. 1 ст.148 КЗпП України про те, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням у відпустці. Тому просила визнати наказ про догану № 170 від 20.04.2012 року недійсним та скасувати.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 03 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено через їх необґрунтованість.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати і постановити по справі нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі. При цьому в скарзі посилається на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях відповідач вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою, а тому просить залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала доводи апеляційної скарги, давши пояснення аналогічні відомостям, викладеним в ній, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Представники відповідача не визнали доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Однак зазначені вимоги закону судом в повному обсязі виконані не були.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що в Свердловській центральній міській лікарні № 1 створена Рада медичних сестер, яка є дорадчим органом, що діє на громадських засадах, та займається питаннями організації роботи молодших фахівців з медичною освітою, підвищення кваліфікації, поліпшення якості і культури молодших фахівців з медичною освітою. Головою Ради медичних сестер є головна медична сестра лікарні. Рішення і рекомендації Ради є основою для підготовки положень, наказів і інших нормативних і методичних документів по організації сестринської справи в Свердловської ЦМЛ.

Також суд виходив з того, що позивачка з 18.12.2008 року працює старшою медичною сестрою у відділенні пульмонології. Протягом 2011 року постійно проводилися перевірки її роботи, результати яких заносилися до експертної картки контролю. Крім того щоквартально складалися аналізи роботи старшої медичної сестри пульмонологічного відділення. Відповідно до експертної картки контролю та відмітки виконання стандартів медсестринської діяльності старшої медичної сестри пульмонологічного відділення за 2011 рік, до неї внесені всі виявлені недоліки роботи старшої медичної сестри ОСОБА_2 Крім того, в аналізах роботи старшої медичної сестри пульмонологічного відділення за кожний квартал 2011 року вказані дефекти, які частіше всього зустрічаються у роботі медичних сестер, причини допущення порушень та рекомендації по усуненню дефектів. Від позивачки було відібрано письмове пояснення щодо допущених порушень.

Також суд виходив з того, що наказ був виданий після того як позивачка вийшла з відпустки та з лікарняного, тому суд дійшов висновку про те, що відповідач не пропустив строк для накладення дисциплінарного стягнення догани до старшої медичної сестри пульмонологічного відділення Свердловської ЦМЛ №1 ОСОБА_2.

Тому, проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в судовому засіданні відповідач надав суду всі необхідні докази для підтвердження законності винесення старшій медичній сестрі ОСОБА_2 догани відповідно до внесеної інформації про допущення недоліків в роботі медичних сестер в експертну картку та аналізи роботи за 1,2,3 та 4 квартали 2011 року та особистого пояснення старшої медичної сестри ОСОБА_2.

Однак, встановивши дійсні обставини по справі та постановляючи рішення, суд першої інстанції не врахував в повній мірі того, що згідно ст.. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. При цьому згідно ст.. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення і за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Тобто розглядаючи спори про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Крім того, за діючим законодавством днем виявлення проступку, з якого починається перебіг місячного строку для накладення дисциплінарного стягнення, вважається день, коли особі, якій по службі (роботі) підкоряється працівник, стало відомо про здійснення проступку незалежно від того, чи наділена ця особа правом накладення дисциплінарного стягнення.

Як убачається з матеріалів справи позивачка працює у відповідача з 18.12.2008 року працює старшою медичною сестрою у відділенні пульмонології. На протязі 2011 року регулярно щомісячно здійснювалася перевірка її роботи з занесенням результатів перевірки до експертної карти контролю і оцінки виконання стандартів медсестринської діяльності старшої медичної сестри пуль монологічного відділення. Це не тільки не заперечувалося представниками відповідача, а й наполягалося ними на тому, що перевірка роботи позивачки здійснювалася постійно і щомісячно. Записи в зазначеній експертній карті свідчать про час виявлення конкретних порушень, допущених позивачкою протягом року починаючи з лютого по грудень 2011 року включно ( а. с. 66 - 67). Після кожного запису з зазначенням конкретного проступку і дати його виявлення стоїть підпис позивачки про ознайомлення її з даними записами. Крім того, поквартально відповідачем складалися аналізи роботи старшої медичної сестри пульмонологічного відділення протягом 2011 року, в яких також зазначалися виявлені порушення і які підписані позивачкою, завідуючим пульмонологічного відділенням та головною медичною сестрою ( а. с. 69 - 72). Як пояснив у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції головний лікар лікарні ОСОБА_6 у своїх поясненнях у якості представника відповідача, про виявлені порушення Радою медичних сестер головна медична сестра лікарні, яка є головою Ради медичних сестер згідно наказу №3 від 05.01.2011р. ( а. с. 63) відразу в той же місяць повідомляла його, але він вважав за необхідне з виховною метою не застосовувати відразу до позивачки заходи дисциплінарного стягнення, маючи надію на те, що позивачка добровільно виправиться та перестане допускати порушення в своїй роботі. З цією метою він усно робив їй зауваження стосовно допущених порушень. Крім того, в 2 кварталі 2011 року позивачку за багаточисленні порушення в роботі, невиконання функціональних обов'язків, за відсутність контролю за роботою середнього і молодшого медперсоналу, за невиконання рекомендацій по усуненню недоліків в роботі позивачка, як зазначено в аналізі роботи позивачки від 15.02.2012р., який був складений за підсумками перевірок за рік, була виведена із складу членів Ради сестер.

Зазначені обставини свідчать про те, що керівник лікарні та головна медична сестра лікарні, якій безпосередньо підпорядкована по роботі позивачка, були своєчасно проінформовані про вчинені нею порушення трудової дисципліни, але за кожне окремо взяте порушення від позивачки не відбиралося пояснення. Крім того, вчасно, а саме на протязі місяця після виявлення кожного окремого порушення керівник установи не реалізував надане йому трудовим законодавством право на притягнення позивачки з дотриманням приписів про порядок та строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачених ст.. 148, 149 КЗпП України, до дисциплінарної відповідальності. За таких обставин притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності наказом № 170 від 20.04.2012 року за результатами всіх виявлених на протязі 2011 року порушень не відповідає змісту ст.. 148 КЗпП України, яка передбачає притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, оскільки після кожного окремо взятого з виявлених порушень до видання наказу про оголошення позивачці догани пройшло більше одного місяця, а за порушення виявлені до вересня 2011року -більше навіть граничного 6-місячного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Навіть за порушення, які були виявлені і зафіксовані в грудні 2011 року, відповідач мав право притягнути позивачку до дисциплінарної відповідальності до кінця січня 2012 року, однак він цього не зробив, хоча позивачка працювала в цей період часу, а у відпустку вона пішла тільки з 20 лютого 2012 року. Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оголошене позивачці наказом № 110 Свердловської центральної міської лікарні № 1 від 20 квітня 2012 року є незаконним, а тому наказ № 170 від 20.04.2012 року підлягає скасуванню. В той же час визнання факту незаконності чи недійсності наказу в трудових відносинах не є належним способом захисту порушеного трудового права, оскільки згідно ст.. 150 КЗпП України працівником може бути оскаржене саме дисциплінарне стягнення, а не наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

З урахуванням викладеного, позов про визнання наказу № 170 від 20.04.2012 року недійсним та про його скасування підлягає частковому задоволенню шляхом визнання незаконним дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оголошеного ОСОБА_2 наказом № 110 Свердловської центральної міської лікарні № 1 від 20 квітня 2012 року, та скасування даного наказу, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

В той же час, доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги те, що виявлені Радою медичних сестер порушення у діяльності роботи пульмонологічного відділення, у зазначені періоди, та проведені перевірки були проведені за відсутності позивачки (знаходження на лікарняному, у відпустці ), не заслуговують на увагу, так як під записами про виявлені порушення стоять підписи позивачки, що свідчить про те, що вона була проінформована про виявлені порушення в її роботі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не врахував зміст актів Свердловської міжрайСЕС від 27.04.2011 та від 21.09.2011 року, згідно яких порушень з боку позивачки протягом 2011 року, на які посилається відповідач, виявлено не було, не є підставою для визнання факту не вчинення позивачкою порушень в її роботі, так як зазначені акти не спростовують дані, зафіксовані в експертній карті контролю і оцінки виконання стандартів медсестринської діяльності старшої медичної сестри пульмонологічного відділення та в поквартальних аналізах роботи старшої медичної сестри пульмонологічного відділення протягом 2011 року, в яких зазначалися виявлені порушення на час їх вчинення і які підписані позивачкою, завідуючим пульмонологічного відділенням та головною медичною сестрою, а акти Свердловської міжрайСЕС свідчать про стан виконання трудових обов'язків позивачкою тільки на час цих перевірок і не спростовують того, що було до них, чи в проміжок часу між складаннями цих актів. Факт скоїння позивачкою порушень трудової дисципліни підтверджено в суді також поясненнями свідків.

Доводи апеляційної скарги про не зазначення в наказі про дисциплінарне стягнення конкретних обставин вчинення порушень та відсутність посилань на нормативно - правові акти, посадову інструкцію, ПВТР тощо, які було порушено, не є само по собі підставою для визнання дисциплінарного стягнення незаконним чи для скасування наказу про дисциплінарне стягнення, так як у такому разі суд сам повинен з'ясувати фактичні обставини, з якими пов'язувалося накладення дисциплінарного стягнення, а також які нормативно - правові акти, посадова інструкція, ПВТР тощо було порушені вчиненням фактичних дій робітника. Під час розгляду справи в апеляційній інстанції дані прогалини були усунені та встановлено, що діями позивачки порушені вимоги п.1,2,3,4,10 посадової інструкції старшої медичної сестри пульмонологічного відділення СЦМЛ № 1.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не з'ясував фактичні обставини, з якими пов'язувалося накладення дисциплінарного стягнення, також не відповідають матеріалам справи, якими підтверджені факти порушень, зазначені в експертній карті контролю і оцінки виконання стандартів медсестринської діяльності старшої медичної сестри пульмонологічного відділення та в поквартальних аналізах роботи старшої медичної сестри пульмонологічного відділення за 2011р., з якими позивачка була вчасно ознайомлена, однак не вчиняла ніяких дій протягом 2011 року для спростування наявності зафіксованих порушень, що свідчить про те, що вона була з ними згодна і тільки після винесення наказу № 170 від 20.04.2012 року стала висловлювати незгоду з ними. Більш того в своїх поясненнях від 18.04.2012р. позивачка посилалася на те, що вона висловлює сумнів в тому, що не всі порушення стосуються її, а не на те, що таких порушень не було.

Інші доводи апеляційної скарги не є підставою для визнання факту того, що позивачкою не було допущено порушень трудової дисципліни.

На підставі викладено та керуючись ст. 303, 307, 309, 314,316 ЦПК України, 148, 149, 150 КЗпП України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 03 квітня 2013 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати незаконним дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оголошене ОСОБА_2 наказом № 110 Свердловської центральної міської лікарні № 1 від 20 квітня 2012 року, скасувавши даний наказ.

Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів після його проголошення в касаційному порядку.

Головуючий

Судді