КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа№ 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б)

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Гарник Л.Л.

Сотнікова С.В.

за участю представників сторін:

арбітражний керуючий Мурза А.М.: не з'явився;

від заявника: не з'явився;

від боржника: не з'явився;

від скаржника: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 28.02.2013 року у справі № 21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б) (суддя Белов С.В.)

за заявою СПД-фізичної особи ОСОБА_3, м. Луцьк

до закритого акціонерного товариства «Бахмачконсервмолоко», м. Бахмач Чернігівської області

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство відносно закритого акціонерного товариства «Бахмачконсервмолоко» у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити борг.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.04.2006 року порушено провадження у справі № 9/134-б про банкрутство закритого акціонерного товариства «Бахмачконсервмолоко».

В процесі розгляду дана справа неодноразово переглядалась в судах різних інстанцій.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Київського апеляційного господарського суду України від 01.02.2011 року, що залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2011 року, скасовано ухвалу господарського суду Чернігівської області від 29.12.2010 року у справі № 9/134б/51б/39б/8б/8б про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а справу направлено до господарського суду Чернігівської області на стадію ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.10.2011 року в задоволені скарги кредитора публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» на дії ліквідатора відмовлено повністю.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2011 року зупинено провадження у справі № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) до закінчення розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційних скарг ТОВ «Ексім-Трейдінг» та АТ «Сбербанк Росії» на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.10.2011 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року у справі № 21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б) апеляційні скарги ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», ТОВ «Ексім-Трейдінг» задоволено частково, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 18.10.2011 року скасовано, припинено повноваження ліквідатора боржника арбітражного керуючого Стук Ірини Михайлівни.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2012 року провадження у справі № 21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б) поновлено.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2012 року у справі № 21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б) продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців до 14.11.2012 року та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мурзу Андрія Михайловича.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.06.2012 року зупинено провадження у справі № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) до вирішення Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.06.2012 року.

24.10.2012 року на адресу господарського суду Чернігівської області надійшла заява від ліквідатора про затвердження оплати праці арбітражного керуючого згідно рішення протоколу № 1 зборів комітету кредиторів від 20.07.2012 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 року, що залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2012 року, апеляційну скаргу ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 14.06.2012 року у справі № 21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б) залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.11.2012 року провадження у справі № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б) поновлено.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.12.2012 р. у справі № 21/45б (9/134б/51б/39б/8б/8б), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013, що залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 25.0.2013, в задоволенні скарги кредитора публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» на дії ліквідатора відмовлено повністю.

28.12.2012 року арбітражним керуючим Мурзою Андрієм Михайловичем було подано до суду заяву про затвердження оплати праці ліквідатора в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним повноважень з дня його призначення, за рахунок майна та активів боржника за рішенням комітету кредиторів (протокол № 2 зборів комітету кредиторів від 07.12.2012 року).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.02.2013 у справі № 21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б) (суддя Белов С.В.) затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Мурзи Андрія Михайловича з дня призначення його ліквідатором у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства «Бахмачконсервмолоко» за кожний місяць здійснення ним своїх обов'язків, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, за рахунок майна та активів боржника.

Дана ухвала мотивована тим, що комітетом кредиторів боржника було затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого Мурзи А.М., в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок майна та активів боржника, тому місцевий суд визнав за доцільне задовольнити клопотання арбітражного керуючого Мурзи А.М. про затвердження розміру оплати послуг ліквідатора.

При цьому, місцевий господарський суд керувався ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 28.02.2013 e справі № 21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б) про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого - повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясування обставин справи. Так, скаржник зазначає, що господарським судом міста Києва на надано належної оцінки тому, що винагорода арбітражному керуючому виплачується за результатами здійснення ним своїх повноважень. Однак, в даному випадку арбітражний керуючий Мурза А.М. ухилявся від виконання покладених на нього обов'язків під час періоду на який він був призначений ліквідатором боржника у даній справі, а тому затвердження йому винагороди суперечить ст.ст. 3-1, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В судове засідання 11.06.2013 представники сторін та учасники провадження у справі не надали відзиви на апеляційну скаргу, повноважних представників в судове засідання апеляційної інстанції не направили, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи та обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін та учасників провадження у справі за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до частини 10 статті 3-1 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Відповідно до ч. 12 вищезазначеної норми оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 14 даної норми Закону звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Частиною 8 ст. 16 Закону визначено питання, прийняття рішень з яких належить до компетенції комітету кредиторів, даний перелік не є вичерпним.

Відповідно до частин 4, 9 статті 16 Закону про банкрутство рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори. Кредитори, у тому числі і органи державної податкової служби, інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень.

Згідно протоколу № 1 зборів комітету кредиторів від 20.07.2012, комітетом кредиторів було визначено та затверджено розмір оплати праці ліквідатора.

Відповідно до протоколу № 2 зборів комітету кредиторів від 07.12.2012, що наявний в матеріалів справи, комітетом кредиторів було прийнято одностайно рішення про затвердження розміру оплати праці ліквідатору Мурзі А.М. в розмірі 4800 грн. за кожен місяць виконання ним обов'язків ліквідатора, з дня призначення тобто з 14 червня 2012 року до закінчення строку ліквідаційної процедури, за рахунок активів та дебіторської заборгованості, активів виявлених ліквідатором в ході ліквідаційної процедури підприємства банкрута ЗАТ «Бахмачконсервмолоко».

Аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства про банкрутство та за умови наявності в справі протоколу № 1 від 20.07.2012 та протоколу № 2 від 07.12.2012 зборів комітету кредиторів ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», якими прийнято рішення про оплату праці ліквідатора Мурзи А.М. та за наявності заяви Мурзи А.М. від 28.12.2013, апеляційний суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що заява арбітражного керуючого Мурзи А.М. про затвердження оплати праці ліквідатора з дня призначення до закінчення строку ліквідаційної процедури, за рахунок активів та дебіторської заборгованості, активів виявлених ліквідатором в ході ліквідаційної процедури підприємства банкрута ЗАТ «Бахмачконсервмолоко» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд не приймає до уваги твердження, викладені в апеляційній скарзі, стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права в частині затвердження оплати послуг арбітражного керуючого за період здійснення ним обов'язків ліквідатора з підстав нездійснення ним своїх повноважень, оскільки положеннями ст. 3-1 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого виключно на платній основі і дана умова не ставиться в залежність від результатів діяльності арбітражного керуючого в період його призначення у справі про банкрутство.

Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи ПАТ «Сбербанк Росії», викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали господарського суду.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни постанови місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 28.02.2013 року у справі № 21/45б(9/134б/51б/39б/8б/8б) залишити без змін, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» залишити без задоволення

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Гарник Л.Л.

Сотніков С.В.