Справа № 764/4932/13-к

1-кп/764/145/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Василенка А.М.,

при секретарі - Бєлокопитовій О.М.,

за участю прокурора - Панкратова А.П.,

потерпілої - ОСОБА_2,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3,

цивільного позивача - ОСОБА_4,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі кримінальне провадження № 12012140000000040 від 21 листопада 2012 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 18 вересня 2012 року приблизно о 09 годині 40 хвилин, керуючи тролейбусом «ЗіУ-9», бортовий номер 1104, та рухаючись по вул. Пожарова в м. Севастополі від пл. 50-річчя СРСР у напрямку пл. Повсталих, в ході руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на зміну дорожньої обстановки - зміну роботи світлофора з зеленого на миготливий зелений, виїхав на перехрестя з вул. Пугачова на миготливий зелений сигнал світлофора, який дозволяв рух та виїзд на перехрестя, але інформував про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух, та в ході свого руху по перехрестю не зреагував на зміну сигналів світлофора - миготливого зеленого на жовтий, який забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, продовжив рух по перехрестю не забезпечуючи безпеку дорожнього руху, і з моменту настання небезпеки - включення жовтого сигналу світлофора, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, та не зреагував на включення на виїзді з перехрестя для його транспортного засобу червоного сигналу, який забороняє рух, та включення для пішоходів зеленого сигналу світлофора, який дозволяє рух пішоходам та надає їм перевагу під час переходу проїзної частини регульованої світлофорами за наявності відповідного сигналу світлофора, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7, який вийшов на проїзну частину дороги з права на ліво по ходу руху тролейбусу на сигнал світлофора, який дозволяє рух пішоходів.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів повік лівого ока, саден тім'яної області зліва, забитої рани щелепної області зліва, крововиливів у м'які тканини голови у проекції хірургічного шву, потиличної області по середній лінії, лобної області по середній лінії, під м'які мозкові оболонки по всім поверхням головного мозку, під тверду мозкову оболонку загальним об'ємом до 70 мл, з них 60 мл по клінічним даним, в бокові шлуночки головного мозку; забиття лобної долі зліва; розрив заднє-верхнього відділу лівої барабанної перетинки по клінічним даним; крововиливів під вісцеральну плевру легенів, в легеневу тканину; перелом лівої ключиці, першого ребра зліва по лопатковій лінії; крововиливи у зв'язковий апарат печінки, селезінки, брижу товстого кишечника; вколочений перелом шийки стегнової кістки праворуч, множинні садна, крововиливи верхніх та нижніх кінцівок, які є в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті о 08 годині 45 хвилини ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні КЗ «Міська лікарня № 1 ім. М.І. Пирогова».

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_6 пунктів 1.5, 2.3 (б), 8.11, 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Аварійна дорожня обстановка знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою і наслідками, була створена з вини водія ОСОБА_6 внаслідок порушення ним вимог пунктів 2.3 (б), 8.11, 12.3 Правил дорожнього руху України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у висунутому йому обвинуваченні визнав повністю, показав, що вранці 18 вересня 2012 року він керував тролейбусом «ЗіУ-9» та рухався по вул. Пожарова від пл. 50-річчя СРСР. На перехрестя з вул. Пугачова виїхав на миготливий зелений сигнал світлофора, рухався зі швидкістю 20-30 км/год, однак на виїзді з перехрестя не звернув уваги, що сигнал світлофора для транспортних засобів змінився на червоний, а пішоходам при цьому було вже дозволено здійснювати перехід через дорогу, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7, який переходив дорогу. Пояснив суду, що злочин вчинив з особистої необережності та неуважності, виходячи зі своїх матеріальних можливостей частково відшкодував батьку загиблого - ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в розмірі 4000 гривень, у вчиненому глибоко кається.

Зі згоди всіх учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого, а також в зв'язку з частковим визнанням представником цивільного відповідача заявлених цивільних позовів потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди та цивільного позивача ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди - допитом потерпілої і дослідженням документів на підтвердження вказаних цивільних позовів, та вивченням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особистість обвинуваченого.

Показання обвинуваченого ОСОБА_6 не суперечать обставинам справи, які ніким не оспорюються, що дає підстави суду вважати вину обвинуваченого доказаною в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів, особу винного, який характеризується позитивно, обставини, які пом'якшують покарання: визнання вини, щире каяття у вчиненому.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, судом не встановлено.

Виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без ізоляції його від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проживає в сім'ї та має постійне місце проживання та реєстрації в м. Севастополі, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, під наглядом лікаря-психіатра не знаходиться, вжив заходів щодо часткового відшкодування завданої його діями шкоди.

З викладених мотивів, а також враховуючи думку потерпілої, яка не наполягала на суворій мірі покарання обвинуваченому, обставини, що пом'якшують відповідальність, у сукупності з даними про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_6 передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України виду покарання - позбавлення волі на строк, не пов'язаний з граничною санкцією статті, та, приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 неодноразово допускав порушення транспортної дисципліни, вважає можливим його виправлення з випробуванням на максимальний іспитовий строк та необхідним застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк, що, на думку суду, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_4 до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс» ім. О.С. Круподьорова про відшкодування матеріальної шкоди - витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника у розмірі 14715 гривень, на підставі ст. ст. 1166, 1172 ЦК України, з врахуванням її часткового відшкодування самим обвинуваченим в розмірі 4000 гривень, що підтвердив у судовому засіданні позивач, підлягає частковому задоволенню на суму 10390 гривень, яка знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс» ім. О.С. Круподьорова про відшкодування матеріальної шкоди - витрат на придбання ліків у розмірі 7370,72 гривень, на підставі ст. 1166 ЦК України підлягає задоволенню в повному обсязі. Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі 800000 гривень підлягають частковому задоволенню в розмірі 100000 гривень, на підставі ст. ст. 1167, 1168 ч. 2, 1172 ЦК України, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, з врахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнала потерпіла, характеру її немайнових втрат, оскільки в судовому засіданні з достатньою повнотою встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 в результаті винних дій обвинуваченого зазнала глибоких душевних страждань, пов'язаних з переживаннями за життя єдиного сина, який на протязі тижня після дорожньо-транспортної пригоди перебував на лікуванні, надією на те, що він залишиться живим, зміною звичайного ладу життя, у зв'язку з необхідністю постійного піклування за ним та забезпечення його лікування, смерть якого глибоко вплинула на самопочуття потерпілої, завдала їй глибокі страждання через втрату найближчої рідної людини та переживання в зв'язку з цим, що потягло за собою вимушені зміни в її житті та потребує значних додаткових зусиль для відновлення попереднього стану.

Доводи представника цивільного відповідача щодо необхідності стягнення завданої потерпілій моральної шкоди безпосередньо з винної особи - обвинуваченого ОСОБА_6, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експертів.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 не обирався, арешт на майно не накладено, питання речових доказів судом вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного основного покарання у виді п'яти років позбавлення волі, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс» ім. О.С. Круподьорова на користь ОСОБА_4 на відшкодування майнової шкоди 10390 (десять тисяч триста дев'яносто) гривень. В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Севелектроавтотранс» ім. О.С. Круподьорова на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 7370 (сім тисяч триста сімдесят) гривень 72 копійки, на відшкодування моральної шкоди - 100000 (сто тисяч) гривень, а всього - 107370 (сто сім тисяч триста сімдесят) гривень 72 копійки. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення автотехнічних експертиз № 162 від 19 листопада 2012 року в розмірі 2648 (дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень 16 копійок, № 191 від 14 січня 2013 року в розмірі 2819 (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) гривень 80 копійок, комісійної автотехнічної експертизи № 111 від 14 березня 2013 року в сумі 3532 (три тисячі п'ятсот тридцять дві) гривні 80 копійок, а всього - 9000 (дев'ять тисяч) гривень 76 копійок.

Речовий доказ - CD-R диск 52-х Verbatim - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінського районного суду

міста Севастополя А.М. Василенко