Справа №1-696/2008р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2008 року Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді: Стрижеуса А.М.
при секретарі: Алтоковій С.О.
за участю прокурора: Єрмоленко С.М., Кузьменка О.П.
адвокатів: ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта базова загальна середня, одруженої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, –
у вчиненні злочину по ч.2 ст. 186 КК України;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта базова загальна середня, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої -
у вчиненні злочину по ч.2 ст. 186 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
19 квітня 2008 року близько 23 години ОСОБА_1 , 11 липня 2008 року одружилася і після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1 ., разом з неповнолітньою ОСОБА_2 , знаходились в ПКіВ "Гідропарк" в м. Києві, де познайомились з ОСОБА_5 . Приблизно о 01 годині 20 квітня 2008 року, ОСОБА_5 стала розмовляти по мобільному телефону "Нокіа 6300". В цей момент у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення мобільного телефону у ОСОБА_5
З метою реалізації свого злочинного умислу та усунення перешкод, ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 запропонували ОСОБА_5 , поїхати на іншу дискотеку, яка знаходиться біля станції метро "Лівобережна" в м. Києві.
Продовжуючи задумане, ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 , 20 квітня 2008 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, знаходячись неподалік АДРЕСА_3 , з надуманих мотивів розпочали сварку з ОСОБА_5 Відчувши небезпеку, ОСОБА_5 , почала втікати, але ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, почали наносити їй удари руками та ногами по різним частинах тіла, поваливши при цьому потерпілу на землю. Після чого ОСОБА_5 , піднялась на ноги та побігла до проїжджої частини та зупинила проїжджаючий автомобіль марки "ВАЗ-2107" державний номер НОМЕР_1 , за кермом якого, знаходився ОСОБА_6 ОСОБА_5 відкрила двері автомобіля і присіла до салону на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_1 . і ОСОБА_2 , наздогнали потерпілу і почали витягувати її з салону автомобіля. В результаті цих дій, ОСОБА_2 відкрито викрала у потерпілої болоневу куртку з капюшоном, на якій був напис "Тейлі Вейджел", вартістю - 500 гривень, а ОСОБА_1 ., з кишені джинсів потерпілої, витягнула мобільний телефон "Нокіа 6300", вартістю 1200 гривень, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Лайф", вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 10 гривень.
Після того, як ОСОБА_6 на автомобілі з потерпілою ОСОБА_5 , від’їхав з місця пригоди, ОСОБА_1 . і ОСОБА_2 підняли матерчату сумку чорного кольору за написом "Данза" - вартістю 125 гривень, яка випала у потерпілої, в якій знаходились ключі від квартири у кількості З штук, які матеріальної цінності не представляють, навушники від мобільного телефону "Нокіа 6300" чорного кольору, які матеріальної цінності не представляють, зарядний пристрій від мобільного телефону "Нокіа" який матеріальної цінності не представляє, косметичка темно-бордового кольору з косметикою, яка матеріальної цінності не представляє, гаманець рожевого кольору вартістю 100 гривень, в якому грошей не було, чим спричинили потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 1900 гривень.
Після чого ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 , з викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.
Будучи допитаними в судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 . та ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнали повністю, щиро розкаялися.
Підсудна ОСОБА_1 . суду показала, що 19 квітня 2008 року вона з ОСОБА_2 поїхали до ПКіВ "Гідропарк" на дискотеку в диско-клуб "Бірену". Вони сиділи за одним із столиків і до них підсіла одна дівчина, яка назвалась ОСОБА_7 і попросила посидіти за їх столом. Через деякий час знайома пішла танцювати і ОСОБА_2 запропонувала викрасти мобільний телефон, який був у нової знайомої. Вона на це погодилась і сказала що у "Гідропарку" багато людей. ОСОБА_2 повідомила, що потрібно поїхати на станцію метро "Лівобережна" де менше людей та запропонувала знайомій на ім’я ОСОБА_7 , поїхати до знайомих на станцію метро "Лівобережна", взяти гроші та продовжити відпочивати. ОСОБА_7 на пропозицію погодилась і вони на таксі поїхали до магазину "Фуршет", що біля АДРЕСА_3 . 20.04.2008 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин вони приїхали до магазину "Фуршет" та вийшли з автомобіля і пішли до спортивної площадки, яка знаходиться в дворах за зазначеним магазином. Перебуваючи біля площадки ОСОБА_2 почала говорити знайомій про те, що хлопець з яким вона танцювала, це її брат у якого є дружина та мала дитина, і його дружина хоче з нею поговорити. Вона в цей час стояла біля них та підтверджувала слова які казала ОСОБА_2 . Після того, як ОСОБА_2 розпочала про це говорити знайомій, вона сказала що їй це не подобається, і розвернулась щоб піти, але в цей час вона та ОСОБА_2 схопили її за куртку, в яку вона була одягнута та сказали, їй щоб вона дочекалася дружини брата, але ОСОБА_5 вирвалась та спробувала втекти а вони побігли за нею. ОСОБА_2 наздогнала її і схопивши рукою за волосся повалила ОСОБА_5 на землю та нанесла їй удар ногою в область грудей. Вона також підійшла до потерпілої та вдарила її ногою по тулубу. ОСОБА_2 підняла ОСОБА_5 . за куртку і вони почали кричати, щоб остання не втікала. В цей час на проїжджі частині з»явився автомобіль, який рухався в їх бік. Побачивши це, їх знайома побігла в бік машини та стала кричати, щоб водій зупинився. ОСОБА_2 схопила її за куртку, а потерпіла в свою чергу зняла її і куртка залишилась у Наташі в руках. Після чого ОСОБА_2 кинула куртку на землю та почала утримувати потерпілу за волосся, яка в свою чергу заскочила в машину на переднє сидіння. Вона підбігла до автомобіля і схопила ОСОБА_5 . за руку і також почала витягувати її з автомобіля. В цей момент вона побачила, що у ОСОБА_5 з кишені джинсів, в які вона одягнена, виглядає мобільний телефон, який вона витягнула з кишені. Після чого водій почав лаятись і вони відпустили потерпілу. Коли автомобіль від'їхав, ОСОБА_2 підняла з проїжджої частини куртку та сумку потерпілої і залишила при собі. Після чого вони зловили машину та поїхали до неї додому, за адресою: АДРЕСА_1 . Речами, які вони забрали у потерпілої, користувалися по черзі, поки їх не затримали працівники міліції і вилучили викрадене майно.
Підсудна ОСОБА_2 суду показала, що 19 квітня 2008 року вона разом з ОСОБА_1 поїхали до ПКіВ "Гідропарк" на дискотеку в кафе "Бірена". Вони сиділи за одним із столиків і до них підсіла одна дівчина, яка назвалась ОСОБА_7 і попросила посидіти за нашим столом. Як після затримання їй стало відомо, що її ім’я ОСОБА_5 Через деякий час знайома пішла танцювати і вона запропонувала ОСОБА_1 , викрасти мобільний телефон, який був у ОСОБА_5 . Катерина на це погодилась і сказала що у "Гідропарку" багато людей. Вона їй відповіла, що потрібно поїхати на станцію метро "Лівобережна" де менше людей. Після чого вона підійшла до ОСОБА_5 та запропонувала їй поїхати з ними ,на що та відразу погодилась. В подальшому вони сіли на таксі та поїхали на АДРЕСА_3 , де знаходиться магазин "Фуршет".
20 квітня 2008 року приблизно о 01 годині, перебуваючи біля зазначеного місця, вони їй сказали, що потрібно зачекати знайомого, який хотів з нами піти гуляти. Після чого, ОСОБА_5 сказала, що їй це не подобається, і розвернулась щоб піти, але в цей час вона схопила її за куртку та почала утримувати. ОСОБА_5 почала вириватися та тікати, але вона схопила її за волосся і повалила на землю у даривши її ногою по тулубу. В цей момент до них підійшла ОСОБА_1 . і також нанесла їй удар ногою по тулубу. Після чого вони її підняли і пригрозили, щоб вона не втікала. В цей час в їх сторону почав рухатись автомобіль. Побачивши його, ОСОБА_5 вибігла на дорогу та побігла в бік автомобіля в результаті чого водій зупинився. Вона її наздогнала і схопила за куртку, яку ОСОБА_5 зняла і відкривши двері автомобіля, залізла в середину, і почала просити про допомогу. Вона схопила потерпілу за волосся і почала витягувати з автомобіля. ОСОБА_1 . також утримувала ОСОБА_5 за руку і витягувала її. Після чого вона побачила, як ОСОБА_1 , дістала з лівої кишені ОСОБА_5 мобільний телефон. Після чого водій почав кричати і вони відпустили потерпілу. Після того, як автомобіль поїхав, вона підняла з асфальту куртку та сумочку ОСОБА_5 та зупинивши таксі поїхали до ОСОБА_1 додому, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Покази підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ними змісту обставин злочину, добровільності та істинності їх позиції.
Крім показів підсудних, винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю підтверджується доказами, що зібрані по справі під час досудового слідства, на дослідженні яких вони в судовому засіданні не наполягали.
Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудних у скоєнні злочину за обставин, встановлених судом.
Дії підсудної ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України, оскільки вона своїми навмисними діями вчинила відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудної ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України, оскільки вона своїми навмисними діями вчинила відкрите викрадення чужого майна /грабіж/, поєднаний з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання підсудній ОСОБА_1 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, виходить з характеру та ступеню суспільної небезпечності, обставин скоєння ОСОБА_1 злочину, даних про особу підсудної, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є вагітною, раніше не судима.
Обставинами, які пом’якшують вину підсудної, є щире каяття в скоєному.
Обставин, які б обтяжували її вину, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливо без відбування нею покарання, у звязку з чим можливо звільнити її від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 79 КК України.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання підсудній ОСОБА_2 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України, виходить з характеру та ступеню суспільної небезпечності, обставин скоєння ОСОБА_2 злочину, даних про особу підсудної, яка характеризується посередньо, є неповнолітньою, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима.
Обставинами, які пом’якшують вину підсудного, є щире каяття в скоєному.
Обставин, які б обтяжували її вину, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливо без відбування нею покарання, у звязку з чим можливо звільнити її від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
Цивільний позов по справі повністю відшкодований на досудовому слідстві.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.
Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд –
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винною за ст. 186 ч.2 КК України і призначити їй покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 76, 79 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо протягом 2 /двох/ років іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обовязки: повідомляти про зміну місця проживання і роботи, періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд з постійного місця проживання, залишити без змін.
ОСОБА_2 визнати винною за ст. 186 ч.2 КК України і призначити їй покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76, 104 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо протягом 2 /двох/ років іспитового строку вона не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обовязки: повідомляти про зміну місця проживання і роботи, періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу – утримання під вартою в Київському СІЗО №13 державного департаменту України з питань виконання покарань змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши з – під варти в залі суду.
Речові докази по справі – мобільний телефон "Нокіа 6300", болоневу куртку з капюшоном, сумку матерчату чорного кольору, косметичку темно-бордового кольору з косметикою, зарядний пристрій до мобільного телефону, навушники до мобільного телефону - залишити в користуванні потерпілої ОСОБА_5 /а.с.27,28/.
Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: