Справа № 188/114/13- ц
Провадження № 2/188/128/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2013 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Пелипенко К.В.
при секретарі: Хандрига Л.І.
за участю представників сторін:
від позивача: представник ОСОБА_1, дов. від 18.12.2012р.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: головний юрисконсульт Маловик Д.А., дов. від
28.12.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1
до
відповідача-1: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у Петропавлівському районі (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)
відповідача-2 Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (м. Павлоград Дніпропетровської області)
про визнання довідки недійною та прийняття заробітної плати для призначення страхових виплат в розмірі 868, 40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, та з урахуванням уточнень, що надійшли до суду 30.05.2013р., просить:
- визнати довідку про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_3 від17.12.2002р. недійсною;
- прийняти середньомісячну заробітну плату ОСОБА_3 для призначення страхових виплат в зв'язку з стійкою втратою працездатності з 29.10.2002р. в розмірі 868, 40 грн., зобов'язавши відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку України у Петропавлівському районі Дніпропетровської області прийняти для призначення страхових сум дану середню заробітну плату та провести перерахунок щомісячних страхових сум з дати призначення виплат, з 29.10.2002р. та виплатити недоплати у відповідності з чинним законодавством.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, працюючи в тяжких та шкідливих умовах на вугільній промисловості на шахті «Степова» ДХК «Павлоградвугілля», яку було реорганізовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», при виконанні своїх трудових обов'язків на підприємстві, втратив працездатність внаслідок професійного захворювання, що підтверджується актом Н-1 № 55 від 27.07.2002р. Відповідно до довідки МСЕК від 02.12.2002р. позивачу встановлено 5% з 29.10.2002р. до 01.11.2003р. стійкої втрати працездатності. Відповідно до довідки про середню заробітну плату (дохід), виготовленої ВСП шахта «Степова» ВАТ «Павлоградвугілля» розрахунок середньомісячної заробітної плати позивача за січень 2002р. - червень 2002р. становить 638, 91 грн., яка була прийнята органом Фонду для призначення страхової суми. Позивач зазначає, що при виготовленні довідки про середню заробітну плату (дохід) для призначення страхової виплати підприємством невірно було вказано щомісячні суми по заробітній платі (доходу), що в свою чергу призвело до заниження розміру сумарної заробітної плати за розрахунковий період, а також заниженню середньоденної заробітної плати та середньомісячної заробітної плати, яка застосовується для призначення страхової виплати, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, вказаних в позовній заяві.
Представник відповідача-1 в судових засіданнях протягом розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на необґрунтованість, надуманість та недоведеність позовних вимог, які ґрунтуються виключно на припущеннях та догадках позивача.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що розрахунок середнього заробітку позивачу було зроблено у відповідності з діючим законодавством на час виникнення правовідносин (2002р.), а саме: Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001р. № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. У відповідності до п. 14 цієї Постанови середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподаткованого доходу), з якої сплачувалися страхові внески: на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Таким чином, підприємством у періоді для обчислення середнього заробітку та середньоденної зарплати з січня 2002 року по червень 2002 року враховувались тільки кількість відпрацьованих днів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, працюючи в тяжких та шкідливих умовах на вугільній промисловості на шахті «Степова» ДХК «Павлоградвугілля», яку було реорганізовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», при виконанні своїх трудових обов'язків на підприємстві, втратив працездатність внаслідок професійного захворювання. 12.08.2009р. позивач був звільнений з шахти «Степова» Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» за станом здоров'я (а.с. 4-5).
27.07.2002 року було складено акт про нещасний випадок № 55 щодо ОСОБА_3, що стався 25.07.2002р. (а.с. 6-7).
Відповідно до довідки МСЕК від 02.12.2002р. позивачу первісно встановлено 5% втрати професійної працездатності до наступної дати переогляду, тобто до 01.11.2003р. (а.с. 8).
Відповідно до довідки про середню заробітну плату (дохід) від 17.12.2002р. ОСОБА_3 його нарахована заробітна плата за відпрацьований час за період з січня 2002р. по червень 2002р. включно становить:
- січень 2002р. - 706, 96 грн. за 23 відпрацьованих робочих дня;
- лютий 2002р. - 619, 91 грн. за 20 відпрацьованих робочих дня;
- березень 2002р. - 657, 69 грн. за 21 відпрацьований робочий день;
- квітень 2002р. - 125, 83 грн. за 4 відпрацьованих робочих дня;
- травень 2002р. - 352, 83 грн. за 12 відпрацьованих робочих дня;
- червень 2002р. - 593, 73 грн. за 20 відпрацьованих робочих дня (а.с. 12).
Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 3003/1 від 29.12.2002р. позивачу було призначено одноразову та щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 31, 95 грн. (а.с. 9-10).
Позивач посилається на те, що при виготовленні довідки про середню заробітну плату (дохід) для призначення страхової виплати підприємством невірно було вказано щомісячні суми по заробітній платі (доходу), що в свою чергу призвело до заниження розміру сумарної заробітної плати за розрахунковий період, а також заниженню середньоденної заробітної плати та середньомісячної заробітної плати, яка застосовується для призначення страхової виплати, що і є причиною спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (ст. 60 ЦПК України).
Згідно ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 11 ст. 34 Закону при обчисленні середньомісячного заробітку враховуються основна і додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які включаються до фонду оплати праці і підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян.
Відповідно до п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподаткованого доходу), з якої сплачувалися страхові внески: на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Відповідно до графіків виходу ОСОБА_3 в січні 2002 року ним було відпрацьовано 23 зміни, що не суперечить оскаржуваній позивачем довідці та підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», відповідно до якої ОСОБА_3 в січні 2002 року відпрацьовано 23 зміни.
Згідно акту прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві № 90, складеного 11.03.2003р., відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в смт. Петропавлівка при прийнятті особових справ потерпілих, в тому числі і особової справи ОСОБА_3, жодних порушень не виявлено (а.с. 25).
Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» від 13.05.2013р. № 834 роз'яснено, що в довідці про середню заробітну плату для нарахування соціальних виплат не включено 140 вид оплат (доплата за нормативний час пересування у шахті), згідно ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до різниці між довідкою та табуляграмами (а.с. 45).
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім того, слід зазначити, що ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути: визнання права, визнання права недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позовна вимога, заявлена позивачем про визнання довідки про середню заробітну плату (дохід) недійсною, не відповідають способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 57-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя К. В. Пелипенко