Справа № 739/833/13-к провадження № 11-кп/795/132/2013 Головуючий у І інстанції Кочура О.О.

Категорія - ч. 2 ст. 368 КК України Доповідач Григор'єва В. Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіГригор’євої В. Ф.

суддів - Оседача М.М., Сердюка О.Г.

секретаря судового засідання - Дудко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42012200000000012 від 24 грудня 2012 року за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Кононової Л.Ф. на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2013 року, якою обвинувальний акт, стосовно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.364 КК України (у редакції, яка діяла на час вчинення злочину), ч.1 ст.376-1 КК України, ч.2 ст.368 КК України (у редакції, яка діяла на час вчинення злочину), ч.2 ст.375 КК України та ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.368 КК України (у редакції яка діяла на час вчинення злочину) повернуто прокурору Сумської області як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України,

з участю учасників кримінального провадження: прокурора - Кононової Л.Ф., обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И Л А:

До апеляційного суду Чернігівської області надійшла апеляційна скарга прокурора на ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2013 року, в якій він просить ухвалу скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

22 травня 2013 року до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшли обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №42012200000000012, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.12.2012 року, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 КК України (у редакції, яка діяла на час вчинення злочину), ч. 1 ст. 376-1 КК України, ч.2 ст. 368 КК України (у редакції, яка діяла на час вчинення злочину), ч.2 ст. 375 КК України та ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.368 КК України (у редакції яка діяла на час вчинення злочину).

Ухвалою судді Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 23 травня 2013 року підготовче судове засідання було призначене на 09 годину 10 хвилин 27 травня 2013 року.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Кононова Л.Ф., висловила думку про можливість призначення судового розгляду у кримінальному провадженні, посилаючись на те, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для повернення обвинувального акту прокурору не вбачає, заявила клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження із Зарічного районного суду міста Суми, оскільки матеріали знаходились на розгляді в вищезазначеному суді, також надала список осіб, які підлягають виклику до суду сторони обвинувачення та зазначила, що неявка обвинувачених, належним чином повідомлених судом не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання.

Обвинувачені: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з'явились в підготовче судове засідання, про причини неявки суду не повідомили та ніяких клопотань та заяв від них до суду не надходило.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що суд вправі прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам статей 291, 292 КПК України. Проте, як вбачається з ухвали, судом не піддається сумніву відповідність змісту обвинувального акту, складеного слідчим і затвердженого прокурором, вимогам ст.291 КПК України. Вказівка суду про те, що в обвинувальному акті не вказані адреси та засоби зв'язку адвокатів не відповідає вказаній вище нормі закону, адже відповідно до п.п.2, 3 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті обов'язково повинні бути зазначені анкетні відомості кожного обвинуваченого та потерпілого. Інші доводи на які посилається суд як на підстави для повернення обвинувального акта прокурору, до того ж не процесуальному керівнику, а керівнику органу досудового розслідування, не можуть бути визнані законними і обґрунтованими, виходячи із наступного. Так, стверджуючи про те, що прокурором не вжито заходів до одержання обвинуваченою ОСОБА_3 копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, суд послався на необхідність направлення цих документів рекомендованою поштою для вручення обвинуваченій під розписку зі зворотним повідомленням. Проте судом не взято до уваги те, що ст.293 КПК України не врегульовані питання дії прокурора при відмові обвинуваченого від отримання процесуальних документів та відсутній обов'язок для прокурора направляти обвинуваченим обвинувальний акт та реєстр матеріалів рекомендованим листом. У цьому кримінальному провадженні факт відмови в отриманні цих документів підтверджено підписами двох понятих. До того ж відповідно до вимог ст.314 КПК України неотримання обвинуваченим копії обвинувального акта та реєстру матеріалів кримінального провадження у разі відмови його отримання не є підставою для повернення матеріалів прокурору. У такому випадку копії зазначених матеріалів мають бути вручені під час підготовчого судового засідання. Невірно витлумачена суддею ч. 3 ст. 34 КПК України, порушення якої на думку суду, допустив прокурор при визначення підсудності кримінального провадження. Адже ця норма стосується кримінальних проваджень, які вже перебувають у провадженні суду і мають бути направлені до іншого суду в межах юрисдикції одного чи різних апеляційних судів. До того ж, відповідно до п.1 ч. 1 та ч.2 ст. 34 КПК України, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальності суд направляє його на розгляд до іншого суду або за поданням до апеляційної інстанції. Слід зазначити, що направляючи кримінальне провадження до Новгород - Сіверського районного суду, прокурор керувався вимогами ч.2 ст. 32 КПК України, якою врегульовано порядок направлення кримінального провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення. Адже відповідно до вказаної норми закону кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймав чи обіймає посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Київа чи Севастополя). Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд стверджує про невідповідність складеного слідчим реєстру матеріалів кримінального провадження вимогам ст. 109 КПК України, оскільки у цьому документі не зазначено, який саме предмет був оглянутий, у якому приміщенні проводився обшук тощо. Проте, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.109 КПК України реєстр повинен містити номер і найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення, тобто найменування обшук, виїмка, огляд, запит тощо, як це визначено ст. 93 та главою 20 КПК України, які регламентують проведення процесуальних та слідчих дій. Зазначає, що підготовче судове засідання може бути проведено без участі учасників судового провадження за умови, якщо останні повідомлені у належний спосіб і від них не надійшло відповідних клопотань. Оскільки секретар судового провадження доповів про належне повідомлення осіб, у прокурора не було сумнів щодо достовірності цих даних. Однак згодом було встановлено, що на час проведення підготовчого судового засідання судом не було отримано даних про належне сповіщення підозрюваних про день і час його проведення, що негативно вплинуло на позицію прокурора і є порушенням права на захист підозрюваних, адже вони були позбавлені можливості заявляти суду клопотання про допит певних осіб та витребування певних документів. Враховуючи наведене, вважає, що вказану ухвалу не можна вважати законною і вона підлягає скасуванню.

На апеляційну скаргу надійшли заперечення від обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4

В своїх запереченнях ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення та перевірити захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення її від посади судді Глухівського міськрайонного суду і скасувати його.

ОСОБА_4 в свою чергу просить ухвалу Новгород-Сіверського районного суду від 27 травня 2013 року залишити в силі, так як вона є законною, а обвинувальний акт прокурора не відповідає вимогам КПК України і є незаконним.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на ухвалу суду не подавали.

Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу з указаних у ній підстав, а ухвалу суду скасувати повністю, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, обвинуваченої ОСОБА_3, яка просила апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення та перевірити захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення її від посади судді Глухівського міськрайонного суду і скасувати його, обвинуваченого ОСОБА_4, який просиав апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, оскільки вона необґрунтована, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 КПК України кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, я якому обвинувачений обіймає посаду. Якщо згідно з ч.1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватись тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.

Обвинувачена ОСОБА_3, є головою Глухівського міськрайонного суду Сумської області і щодо таких осіб передбачено спеціальна підсудність, яка встановлена ч.2 ст.32 КПК України і кримінальне провадження мало бути б передано до суду першої інстанції найбільш територіально наближеному до Глухівського міськрайонного суду, у якому ОСОБА_3, обіймає посаду судді.

У даному випадку кримінальне провадження передано на розгляд прокуратурою Сумської області до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області, який не є найбільш територіально наближеним до Глухівського міськрайонного суду Сумської області.

Прокурором не надано суду даних про зміну підсудності у межах юрисдикції різних апеляційних судів Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Відповідно до ч.3 ст.34 КПК України - питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого у межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що у даному випадку прокуратурою Сумської області кримінальне провадження направлене на розгляд до Новгород-Сіверського районного суду, Чернігівської області з порушенням правил підсудності та відсутності рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про зміну підсудності кримінального провадження за №42012200000000012 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 КК України (у редакції, яка діяла на час вчинення злочину), ч.1 ст.376-1 КК України, ч.2 ст.368 КК України (у редакції, яка діяла на час вчинення злочину), ч.2 ст.375 КК України та ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.368 КК України (у редакції яка діяла на час вчинення злочину) не може бути призначена до судового розгляду.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Статтею 291 КПК України визначені вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту.

Зокрема, у ч.2 даної статті КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

У відповідності до ст.293 КПК України - одночасно з переданням обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику.

ОСОБА_3 копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування прокурором не було вручено належним чином під розписку і її відмова від одержання обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування не перешкоджала прокурору направити зазначені документи поштою за адресою місця проживання ОСОБА_3, рекомендованим листом для вручення під розписку зі зворотнім повідомленням, оскільки остання знаходиться під підпискою про невиїзд.

До того ж, у матеріалах кримінального провадження, а саме у обвинувальному акті взагалі не вказані адреси та засоби зв'язку адвокатів, що унеможливлює належний виклик останніх до суду, а також суперечить вимогам ст.20 КПК України та неналежне повідомлення адвокатів про явку до суду у подальшому призведе до порушення права на захист обвинувачених.

Згідно ст.109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Отже, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен представляти собою повний опис усіх без виключень процесуальних дій і прийнятих процесуальних рішень під час досудового розслідування та містити у собі довідкові відомості про шлях утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та забезпечення кримінального провадження.

Проте, як вбачається з обвинувального акту та додатків до нього, вказані документи не відповідають вимогам ст.ст.109 та291 КПК України та в обвинувальному акті взагалі не вказано повні адреси та засоби зв'язку адвокатів.

В реєстрі матеріалів досудового розслідування, не в повному обсязі зазначені відомості та процесуальні дії, проведені в ході досудового розслідування, в реєстрі допущені скорочення в написанні проведених процесуальних дій, зокрема протокол огляду предметів, не конкретизувавши, що саме було об'єктом огляду, які речові докази вилучалися під час огляду, та кому передані на відповідальне зберігання відповідно ст.98, 100 КПК України і чи вилучалися взагалі, протокол виїмки, у якому також не конкретизовано, що саме було об'єктом виїмки, які речові докази вилучалися під час виїмки, протоколи обшуку, у яких також не конкретизовано, де саме проводився обшук.

Доводи прокурора про те, що на час проведення підготовчого судового засідання судом не було отримано даних про належне сповіщення обвинувачених про день і час його проведення, що негативно вплинуло на позицію прокурора і є порушенням права на захист обвинувачених, адже вони були позбавлені можливості заявляти суду клопотання про допит певних осіб та витребування певних документів не обґрунтовані, так як секретарем судового засідання помилково були підшиті розписки про сповіщення обвинувачених про час і місце розгляду справи не перед журналом судового засідання від 27 травня 2013 року, а після ухвали від 27 травня 2013 року на аркушах справи 46, 47, 48, що підтверджує отримання повісток обвинуваченою ОСОБА_3, обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5

Питання поставлене ОСОБА_3 в її запереченнях на апеляційну скаргу прокурора щодо відсторонення її від посади судді Глухівського міськрайонного суду, викладене в запереченнях, а не в її апеляційній скарзі, а в даному випадку кримінальне провадження розглядається в межах поданої апеляційної скарги прокурора, а тому не може бути розглянуто.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2013 року, як про це йдеться у апеляції прокурора.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Кононової Л.Ф. залишити без задоволення, а ухвалу Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2013 року про повернення обвинувального акту щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 прокурору Сумської області як такого, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України - залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Оседач М.М. Григор’єва В.Ф. Сердюк О.Г.