Справа № 2/431/128/2013

Провадження № 22ц/782/2124/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Борисова Є.А.

суддів: Маляренко І.Б., Оробцової Р.І.

при секретарі: Тищенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданої представником ОСОБА_2 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 18 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відновлення меж земельної ділянки

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відновлення меж земельної ділянки, в якому просив суд відновити межі земельної ділянки розташованої між домоволодіннями № 55 та № 57 по АДРЕСА_1 згідно до наявних даних у інвентарній справі та земельно-кадастровій документації та зобов'язати відповідачку для виконання рішення у частині відновлення межі перенести тимчасові та знести капітальні незаконно збудовані споруди, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником домоволодіння зареєстрованого та розташованого за адресою:АДРЕСА_2, та відповідно до генерального плану садибної ділянки АДРЕСА_2 наданої для використання під житловий будинок площа становить 959, 0 м2.

Після набуття права власності на житловий будинок з надвірними спорудами він звернувся до Старобільської міської ради з вимогою відповідно до ст. 158 ЗК України щодо відновлення меж земельної ділянки порушених відповідачкою. Вказував на те, що відповідно до Акту комісії Старобільської міської ради від 25 грудня 2012 року встановлено, що межова границя земельної ділянки порушена землекористувачами будинку АДРЕСА_1. Відповідно до висновку комісії, зазначеного в акті, відновлення порушеної межі відповідно до даних інвентарної справи БТІ та земельно-кадастрової документації неможливо у зв'язку із зведенням відповідачкою тимчасових та капітальних споруд на земельній ділянці належній позивачу. Посилався на те, що на даний час він збирається приватизувати земельну ділянку надану для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, та не може цього зробити у зв'язку з незаконним зменшенням площі земельної ділянки шляхом зведення відповідачкою споруд на його земельній ділянці. У зв'язку з цим він був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 18 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені в повному обсязі. А саме суд постановив відновити межі земельної ділянки, розташованої між домоволодіннями №55 та №57 по АДРЕСА_1 Луганської області, згідно до наявних даних у інвентарній справі та земельно-кадастровій документації, а також забов'язав відповідачку для виконання рішення у частині відновлення меж земельної ділянки, розташованої між житловими будинками № 55 і № 57 по АДРЕСА_1 перенести тимчасові та знести капітальні незаконно збудовані та зведені споруди.

В апеляційній скарзі відповідачки ОСОБА_1, поданій через представника ОСОБА_2, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення по справі нового рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_3., оскільки судом першої інстанції були порушені норми матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню. До таких висновків колегія суддів дійшла виходячи з наступного.

Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема : розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення земельних спорів;

Відповідно до ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

У пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) зазначено, що відповідно по вимог ст. 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають органи державної влади, та органи місцевого самоврядування

Як вбачається з заявлених позовних вимог ОСОБА_3 просив суд: 1) відновити межі земельної ділянки, розташованої між домоволодіннями №55 та №57 по АДРЕСА_1 Луганської області; 2) зобов'язати відповідачку для виконання рішення у частині відновлення меж земельної ділянки, розташованої між житловими будинками № 55 і № 57 по АДРЕСА_1 перенести тимчасові та знести капітальні незаконно збудовані та зведені споруди.

Згідно з наявними в матеріалах справи документами (а.с 6,7,14,38-39 ) позивач є власником домоволодіння № 57, а відповідачка є власником домоволодіння № 55 по АДРЕСА_1. Даних про наявність земельної ділянки між вищезазначеними домоволодіннями матеріали справи не містять.

Згідно з даними техпаспорта (а.с. 32-34) існує будинок № 55 А, власником якого є ОСОБА_5 і згідно з актом від 31 січня 2013 року (а.с. 40 зворот) компетентна комісія робила лінійні проміри меж земельних ділянок за номерами: 55а, 55, і 57 по АДРЕСА_1. Власник домоволодіння АДРЕСА_3 не був залучений до участі у справі ані в якості відповідача, ані в якості 3-ї особи.

Суд, як зазначалося вище задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі і відновив межі земельної ділянки, розташованої між домоволодіннями№ 55 та № 57 по АДРЕСА_1, тобто земельної ділянки, яка не належить ані позивачеві ані відповідачці і при цьому не взяв до уваги того, що до компетенції судів не входить вирішення питання щодо встановлення меж земельних ділянок, а питання зносу самочинно збудованих споруд віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування, яким делеговане право звернення до суду про знесення або перебудову самочинно збудованих об'єктів нерухомості.

За таких обставин судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 є поспішним та таким, до якого суд дійшов внаслідок неповного з'ясування всіх обставин справи та порушення норм матеріального права, а тому на підставі вимог ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а по справі слід ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. до ОСОБА_1 про відновлення меж земельної ділянки відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316 ЦПК України судова колегія,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2-задовольнити .

Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 18 квітня 2013 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відновлення меж замельної ділянки - відмовити.

Це рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий

Судді