АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
Справа № 11сс/796/980/2013. Головуючий у 1 інстанції Горкава В.Ю.
Категорія: скарга Доповідач Журавель О.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого судді Журавля О.О.
Суддів Стрижко С.І., Тютюн Т.М.,
При секретареві Пазюку Є.С..,
розглянувши за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2013 року, якою їй відмовлено в задоволенні скарги на постанову слідчого Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_2 від 27 лютого 2013 року про закриття кримінального провадження № 42013110000000082 та зобов’язання вчинити дії та матеріали провадження у скарзі, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2013 року, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні скарги на постанову слідчого Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_2 від 27 лютого 2013 року про закриття кримінального провадження № 42013110000000082 та зобов’язання вчинити дії.
На обґрунтування слідчий суддя зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови слідчий проаналізував рішення Печерського районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва по справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Липкижитлосервіс», ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 6 вересня 2012 року по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Печерського районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року у зв’язку з ново виявленими обставинами, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2012 року по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв’язку з ново виявленими обставинами рішення Печерського районного суду міста Києва від 4 травня 2012 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 листопада 2012 року, проаналізував доводи звернень ОСОБА_1 та виклав результати свого аналізу у постанові.
При цьому, слідчий суддя не погодився з доводами ОСОБА_1 щодо не вчинення слідчим певних процесуальних дій, оскільки чинним КПК України не встановлено вичерпний перелік дій, обов’язкових до вчинення слідчим при здійсненні досудового розслідування за повідомленням про кримінальне правопорушення, не визначено чіткого обов’язку органу досудового розслідування стосовно відібрання пояснень у конкретних осіб, а до .того ж, ОСОБА_1 не надала переконливих доводів, які ствердили б, що саме внаслідок виконання слідчим тих дій, які вона пропонувала виконати, будуть отримані такі достатні дані, які виключали б необхідність закрити кримінальне провадження.
Фактично, визнав слідчий суддя, ОСОБА_1 не навела жодних відомостей, які вказували б на наявність у діях службових осіб КП «Литпкижитлосервіс» будь-яких об’єктивних ознак злочину, а насправді мова йде про незгоду заявниці з судовими рішеннями, які набрали законної сили.
На цих підставах слідчий суддя не знайшов можливим задовольнити і вимоги скарги про внесення у ЄРДР нових відомостей про кримінальні правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_1 від 13 квітня 2013 року та її вимоги про зобов’язання прокурора міста Києва, прокурора Печерського району міста Києва, слідчого Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_2 провести слідчі дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Решта вимог, крім того, за висновком слідчого судді, не ґрунтуються на положеннях ст. 307 КПК України і не можуть бути прийняті за результатом розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Не погодившись зі вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржені нею ухвалі слідчого судді від 28 травня 2013 року та слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_2 від 27 лютого 2013 року скасувати; зобов’язати начальника Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві відновити досудове розслідування у даному кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 190, ч.4 та 191, ч.5, КК України; внести до ЄРДР нові відомості про кримінальні правопорушення службових осіб КП «Липкижитлосервіс», колишнього директора ОСОБА_3, осіб Печерської РДА, колишнього військового коменданта міста Києва та Київської області ОСОБА_9 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 190, 191, 364, 366, 367, 423, 424 КК України під час звільнення з роботи ОСОБА_1 з посади паспортиста КП «Липкижитлосервіс» та незаконної видачі особами Печерської РДА квартири по вул. Грушевського, 9-а у місті Києві її доньки ОСОБА_10, незаконно отриманої ОСОБА_9, вчинення ними шахрайських дій по виготовленню наказу № 59 від 9 лютого 2009 року та під час виготовлення ОСОБА_9 фіктивної довіреності від імені її доньки ОСОБА_10, що стало підставою для надання квартири ОСОБА_10 ОСОБА_9; внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення суддею Печерського районного суду міста Києва Горкавою В.Ю. за ознаками злочину, передбаченого ст. ст. 364, 367, 375 КК України.
На обґрунтування апелянт ретельно викладає обставини за яких, як вона вважає, ОСОБА_9 незаконно отримав квартиру, яка фактично була виділена для її доньки ОСОБА_10, а її саму, оскільки будучи паспортисткою КП «Липкижитлосервіс», вона могла виявити та довести ці факти злочинів, було незаконно звільнено з роботи паспортистки; акцентує увагу на незаконні, на її думку, дії працівників прокуратур різних рівнів, які, як вона вважає, приховують вчинені злочини, а тому самі є співучасниками цих злочинів; зазначає яких конкретно працівників належало слідчому допитати для встановлення викладених нею фактів; зауважує, що фактично слідчий послався лише дна рішення різних судів за нормами цивільно-процесуального кодексу; підкреслює, що слідчий вирішував питання лише щодо злочину, передбаченого ст. 172 КК України, але не дослідив питань про інші злочини, в тому числі, передбачені ч.4 ст. 190 та ч.5 ст. 191 КК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи .сторін в сукупності з матеріалами кримінального провадження та матеріалами провадження у скарзі, судова колегія визнає наступне.
Повний текст ухвали слідчого судді від 28 травня 2013 року було проголошено 3 червня 2013 року.
ОСОБА_1 отримала цей текст того ж дня, а апеляційну скаргу подала 6 червня 2013 року, тому судова колегія визнає, що строк апеляційного оскарження не пропущено.
ОСОБА_1 звернулася до Генеральної прокуратури України зі скаргою на протиправні дії (бездіяльність) заступника прокурора міста Києва, що не порушив кримінальну справу на особистому прийомі 14 січня 2013 року.(аркуші кримінального провадження 5-12)
В цій скарзі вона фактично викладала не лише свої обвинувачення на адресу заступника прокурора міста Києва, але й за фактами її, як вона вважає, незаконного звільнення з роботи паспортистки КП «Липкижитлосервіс» та незаконного, на її думку, отримання виділеної її доньці квартири іншою особою, а також за фактами сприяння низкою працівників прокуратур різних рівнів посадовим особами КП «Липкижитлосервіс», Печерської РДА, та іншими особами, вказаними у її скарзі.
На цих підставах скаржник просила визнати протиправними дії заступника прокурора міста Києва та порушити кримінальні провадження за її зверненнями відносно посадових осіб КП «Липкижитлосервіс», Печерської РДА міста Києва, ОСОБА_9 за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 та ч.5 ст. 191 КК України, а відносно заступника прокурора міста Києва за фактом вчинення ним шахрайських дій.
За результатами розгляду звернення, Генеральна прокуратура України спрямувала цю скаргу до прокуратури міста Києва, а звідти частина цієї скарги, після внесення 25 січня 2013 року відомостей до ЄРДР(аркуш кримінального провадження 3), в межах кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України направлена для здійснення досудового розслідування до СВ Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві та передана до провадження слідчого Боднюка М.В.(аркуш кримінального провадження 4)
Саме в цих, визначених керівництвом, межах слідчий Боднюк М.В. і здійснював кримінальне провадження.
В ході досудового розслідування слідчий дійсно встановив, що насправді ОСОБА_1 висловлює свою незгоду з такими, що набрали чинності судовими рішеннями, якими в задоволенні її позову про скасування наказу про її звільнення, поновлення на роботі паспортистки КП «Липкижитлосервіс», стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, якими, зокрема, встановлено, що її твердження про незаконність дій співробітників КП «Липкижитлосервіс» з приводу передачі квартири, звільнення ОСОБА_1 з посади паспортиста, імовірного її переслідування не знайшли свого підтвердження.
На цих підставах слідчий Боднюк М.В. і прийняв рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю у діяннях складу злочину, яке виклав у постанові від 27 лютого 2013 року.
В скарзі до слідчого судді (аркуші судової справи 1-30) Власенко Т.П. знову ретельно викладає всі обставини її численних звернень до органів прокуратури та судів різних рівнів і висловлює ті ж вимоги, що й у зверненнях до Генеральної прокуратури України від 10 січня 2013 року та в апеляційній скарзі на ухвалі слідчого судді від 28 травня 2013 року.
Між тим, оскільки слідчий Боднюк М.В. проводив досудове розслідування лише в межах вирішення питання щодо законності чи незаконності звільнення ОСОБА_1 з посади паспортиста, остільки інші питання він не міг, не вправі був досліджувати і реально не досліджував.
Відповідно і слідчий суддя вправі був розглядати скаргу лише в цих межах, що й було ним зроблено.
При цьому, слідчий суддя правильно відзначив, що у цьому конкретному випадку фактично мова йде про оскарження таких, що набрали чинності і мають силу закону судових рішень, якими встановлено відсутність порушень норм чинного законодавства про працю при звільненні ОСОБА_1 з посади паспортиста КП «Липкижитлосервіс» та безпідставність тверджень про її переслідування, а тому вірно визнав постанову слідчого про закриття кримінального провадження саме за цим фактом обґрунтованою.
Що ж стосується інших, викладених ОСОБА_1 у своїх заявах, скаргах, апеляційній скарзі відомостей, то вони не були і не могли бути предметом досудового розслідування, розгляду слідчим суддею, а відповідно не можуть бути і предметом апеляційного розгляду у цьому засіданні.
Отже, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою, а тому зміні чи скасуванню не підлягає, відтак не може бути задоволена і апеляційна скарга ОСОБА_1
Що ж стосується вимог про внесення нових відомостей до ЄРДР та проведення кримінальних проваджень щодо низки посадових осіб КП «Липкижитлосервіс», прокуратури, судді, то ці дії виходять за межі компетенції апеляційного суду і не можуть бути задоволені зі вказаних підстав.
При цьому судова колегія має також на увазі, що відносно інших викладених в первинній скарзі на адресу Генеральної прокуратури України відомостей, прокуратурою ведеться окреме кримінальне провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, судова колегія, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 травня 2013 року, якою їй відмовлено в задоволенні скарги на постанову слідчого Печерського РУ ГУ МВС України у місті Києві ОСОБА_2 від 27 лютого 2013 року про закриття кримінального провадження № 42013110000000082 та зобов’язання вчинити дії залишити без задоволення, а вказану ухвалу слідчого судді – без змін.
Судді:
[1]