Справа № 22ц -1969/ 2007 Головуючий по 1-й інстанції
Васильєва Л.М. Суддя-доповідач:Дорош А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2007 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Дорош А.І.
Суддів: Гасія Ю.В., Карнаух П.М.
при секретарі Гнатюк О.С
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 31 травня 2007 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в ДТП,-
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І., -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 31 травня 2007 року позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 14 694,60 грн. суми інфляції 2 160,10 грн. та 3% річних 734,73 грн., а всього 17 589,43 грн., 184,49 грн. судового збору, 100 грн. за надання юридичної допомогт, 650 грн. за проведенняекспертного дослідження, а всього 18 528,92 грн. та моральну шкоду у розмірі 7 500 грн.
Зобов"язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 запасні частини, які підлягають заміні згідно калькуляції № 13-07 від 22.08.2005 р. по визначенню вартості відновлювального ремонту належного їй автомобіля.
Стягнуто з ОСОБА_1 30 грн. витрат на ІТЗ розгляду цивільних справ в районних та господарських судах на користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
2
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить вищевказане рішення суду скасували та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається із матеріалів справи, 01.06.2005 р. на перехресті вулиць Червонофлотська та Половка в м. Полтаві в 12-30 год сталася ДТП, учасниками якої були ОСОБА_4, який керував автомобілем АУДІ-100 днз НОМЕР_1, який належить на праві приватної вланості ОСОБА_2, та ОСОБА_1, який керував автомобілем АЗЛК-2140 днз НОМЕР_2, який належить Бедюх Г.К.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 20.12.2006 року водій ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, справа провадженням закрита у зв"язку із закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до відповідальності (а.с. 75-76).
У результаті ДТП автомобіль АУДІ-100 днз НОМЕР_1 отримав технічні ушкодження. Згідно калькуляції № 13-07 від 22.08.2005 р. по визначенню вартості відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу вартість матеріальних збитків, завданих позивачу ОСОБА_2, на дату дослідження, з технічної точки зору складає 14 694, 60 грн. (а.с. 7-30).
Вірно встановивши фактичні обставини справи та визначивши відповідно до них правовідносини, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову в частині стягнення матеріальної шкоди та про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, при цьому достатньо повно мотивувавши підстави для їх задоволення .
Посилання відповідача ОСОБА_1 в тій частині, що він не повинен нести відповідальність за спричинену шкоду, оскільки не вважає себе виннним в ДТП, спростовується постановою суду від 20.12.2006 р. про визнання його винним за ст. 124 КпАП України, яка є чинною, а тому на підставі ч. З ст. 61 ЦПУ України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Посилання відповідача ОСОБА_1 в тій частині, що місцевим судом неправомірно стягнуті сума інфляції - 2160,10 грн. та сума 3% річних - 134,73 грн., не заслуговує на увагу, виходячи з наступного.
Вартість матеріальних збитків, завданих позивачу ОСОБА_2, на дату дослідження 22.08.2005 p., з технічної точки зору складала 14 694, 60 грн.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу, яка завдала шкоду майну ... відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
3
Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею! 1 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової /матеріальної/ та моральної шкоди іншій особі.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, виходячи із норм діючого Цивільного кодексу України, вартість матеріальних збитків, завданих позивачеві, на дату дослідження 22 серпня 2005 року 14 694, 60 грн. підлягає індексації на момент розгляду справи та застосуванню три проценти річних від простроченої суми, тому місцевим судом правомірно стягнуто вищевказані суми.
Крім цього, згідно ч.1, ч.2 п.3, ч.3,4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерплого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'Язана з розміром цього відшкодування.
Колегія судців встановила, що місцевим судом на підставі вищевказаних норм ЦК України правомірно частково стягнуто розмір моральної шкоди з відповідача на користь позивача, а також судові витрати у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не спростовують висновків місцевого суду, рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У ХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 31 травня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена
шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом
двох місяців з дня набрання нею законної сили.