Головуючий у І інстанції Козіна С.М.

Провадження № 22-ц/780/2971/13 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л.М.

Категорія 24 20.06.2013

УХВАЛА

Іменем України

13 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Даценко Л.М., Панасюка С.П.,

при секретарі Клименко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "АКСОР" на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 26 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "АКСОР", треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товаритсво з обмеженою відповідальністю "Віді Край Моторз", Акціонерное товариство "АСТРА БАНК" про захист прав споживача страхових послуг,

встановила:

У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Ржищівського міського суду Київської області з позовною заявою до ТДВ "Страхова компанія "АКСОР", в якій посилався на те, що 07.07.2012 року ним та відповідачем укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 0508, предметом страхування якого є транспортний засіб автомобіль Форд Мондео 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно п. 14.1 договору страхова сума становить 175000 грн. Відповідно до умов п. 27.1 договору відповідач зобов'язався здійснювати позивачу страхові виплати за умови настання страхового випадку.

03.09.2012 року сталась ДТП за участю позивача, як учасника дорожнього руху, який керував застрахованим автомобілем.

Після настання страхового випадку позивачем були виконані в повному обсязі усі дії, передбачені п. 24 договору, однак відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування. У зв'язку з чим позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача перерахувати на користь третьої особи 116399,94 грн.

Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 26 лютого 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача страхову виплату в сумі 116399,94 грн.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

За правилами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона зобов'язується у разі настання певної події виплатити другій стороні або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 985 ЦК України та ст. 3 Закону України "Про страхування" страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Встановлено, що згідно умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 0508 від 07.07.2012 року, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "АКСОР"" та ОСОБА_2, предметом страхування є транспортний засіб автомобіль Форд Мондео 2011 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. За умовами даного договору страхувальник визначив вигодонабувачем АТ "Астра Банк".

Згідно п. 14.1 договору страхова сума становить 175000 грн. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався виплатити позивачу страхове відшкодування за умови настання страхового випадку.

Встановлено, що 03.09.2012 року сталась ДТП за участю позивача, як учасника дорожнього руху, який керував застрахованим автомобілем.

Згідно постанови Подільського районного суду м. Києва від 18.09.2012 року позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого с. 124 КУпАП. Даною постановою встановлено, що ОСОБА_2 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, тобто перед перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Фольксваген державний номер НОМЕР_1.

Встановлено, що у жовтні 2012 року відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування. Свою відмову обґрунтовував тим, що в результаті проведеного страховиком розслідування обставин виникнення страхової події, було встановлено порушення позивачем пункту 22.2.3 договору, яким передбачено, що виїзд на зустрічну смугу та рух по ній є виключенням зі страхових випадків.

Відповідно до п. 22.2.3 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу страховик не відшкодовує збитки, завдані внаслідок грубого порушення водієм Правил дорожнього руху в тому числі виїзд на зустрічну смугу руху/рух по ній.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач виїхав на зустрічну смугу, що згідно умов договору є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, відповідач не надав.

Суд вірно не прийняв до уваги наданий відповідачем висновок експертного транспортно-трасологічного дослідження експертної компанії "Укравтоекспертиза" від 18.09.2012 року (а.с. 43-55), оскільки даним висновком встановлено лише імовірне місце зіткнення транспортних засобів, а не факт грубого порушення позивачем правил дорожнього руху.

У апеляційній скарзі апелянт як на доказ виїзду позивача на зустрічну смугу, посилається на схему місця ДТП, однак з даної схеми також не вбачається, що зіткнення транспортних засобів відбулося на зустрічній для позивача смузі руху.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "АКСОР" відхилити.

Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 26 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді