Справа № 428/1670/13к

Провадження № 11кп/782/687/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2013 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого: Каткова І.А.

суддів: Руденко В.В., Мариніна О.В.

секретаря: Сотнікової О.А.

за участю прокурора: Мазепіної М.В.

адвоката: ОСОБА_1

потерпілої: ОСОБА_2

обвинуваченого: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальну справу в кримінальному провадженні № 11кп / 782 / 687 / 13 за апеляційною скаргою з доповненням прокурора прокуратури міста Сєвєродонецька Луганської області Ісаєвої А.В., апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 березня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Сєвєродонецька Луганської області, росіянин, громадянин України, з середньою освітою, розлучений, раніше не судимий, не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

засуджений за ст. 286 ч.2 КК України до покарання у вигляді трьох (трьох) років і шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керували транспортними засобами на строк 2 (два) роки з відбуванням покарання в кримінально- виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з моменту затримання.

Долю речових доказів та процесуальних витрат за провадження автотехнічної експертизи вирішено на підставі вимог ст.ст. 100 пункт 9, 124 КПК України.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди у розмірі 60000 гривень задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 30000 гривень.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2, у світлий час доби, у відсутність атмосферних опадів, приблизно о 17 годині 15 хвилин, обвинувачений ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (згідно акту медичного огляду від ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18 годині 55 хвилин), керуючи на підставі технічного паспорта НОМЕР_2 і посвідчення водія НОМЕР_3, автомобілем „SKODA OCTAVIA А5", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по непарній стороні пр. Радянський міста Сєвєродонецька, з боку пр. Гвардійський у бік пр. Хіміків, в лівому ряду для свого напрямку руху. У той же час ОСОБА_6 , перебуваючи на непарній стороні узбіччя тротуару пр. Радянський міста Сєвєродонецька, діючи відповідно до вимог пунктів: 4.7 Правил дорожнього руху України, згідно якого „пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідного переходу, у тому числі підземному і надземному, а у разі їх відсутності- на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч"; 4.16 Правил дорожнього руху України, згідно якого „Пішохід має право: а) на перевагу під час переходу проїзної частини по позначених нерегульованих пішохідних переходах, а також за регульованими переходами при наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора; ...", почав перетинати проїжджу частину в повільному темпі з непарної на парну сторону пр. Радянський по дорожній розмітці 1.14.1 („зебра"). У свою чергу водій автомобіля « „SKODA OCTAVIA А5" ОСОБА_3, проїжджаючи по пр. Радянський, в районі перехрестя з вулиці Гагаріна міста Сєвєродонецька, діючи в порушення вимог пункту 18.4 Правил дорожнього руху України, згідно якого „якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода або небезпека", побачивши, що перед нерегульованим пішохідним переходом стоїть по правій смузі руху в попутному для нього напрямку руху легковий автомобіль „DAEWOO- LANOS", своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не переконавшись у відсутності на пішохідному переході пішоходів, для яких може бути створена перешкода або небезпека, продовжив рух і на відстані 4, 9 метра від правого краю проїзної частини непарної сторони пр. Радянський, в напрямку руху автомобіля, та 8, 6 метра від торця будинку № 43 по пр. Радянському, на пішохідному переході, позначеному дорожньою розміткою 1.14.1 „зебра", вдовж непарної обочини вулиці Гагаріна, автомобіль „SKODA OCTAVIA А5" передньою частиною кузова контактував з лівою частиною тіла пішохода ОСОБА_6. В результаті дорожньо- транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження, згідно висновку судово- медичної експертизи № 23- 452 від 18 жовтня 2012 року, при дослідженні трупа встановлені пошкодження: забита рана волосистої частини голови в тім'яній ділянці праворуч, переривчасте садно в правій тім'яній області з переходом на праву скроневу область, праву скулову область і область правої щоки, садно з лівої скроневої області з переходом на ліву лобову область, садно на підборідді, садно задньої поверхні лівого ліктьового суглоба, садно тильній поверхні лівої кисті, садно тильної поверхні основної фаланги 2-го пальця лівої кисті, садно тильної поверхні правої кисті біля основи 2-го пальця, садно тильної поверхні правої кисті біля основи 3-го пальця, травматичний крововилив в м'які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні в скронево- тім'яно- потиличної області зліва, переломи: 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребер по навколохребцевій лінії праворуч, 1-го ребра по навколохребцевій лінії зліва, 2-го ребра по середньо пахвовій лінії зліва, багатооскольчатий перелом 4- 5 грудних хребців з розривом спинного мозку. Встановлені пошкодження утворилися від контактів з тупими твердими предметами незадовго до смерті. Смерть ОСОБА_6 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17 годині 45 хвилин. (Згідно супровідного листа «швидкої медичної допомоги» №43) від травматичного шоку, що розвивається внаслідок множинних переломів ребер та хребців з ушкодженням спинного мозку, що підтверджується даними дослідження трупа.

Тілесні ушкодження, встановлені при дослідженні трупа ОСОБА_6, знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Згідно висновку автотехнічної експертизи № 2215/18 від 14 грудня 2012 року в розглянутій дорожній обстановці нормативні (належні) дії водія автомобіля „SKODA OCTAVIA А5" ОСОБА_3 регламентувалися вимогами п.п. 18.1 і 18.4 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вимог зазначених вище пунктів ОСОБА_3 в момент виникнення небезпеки для руху (в момент початку зупинки автомобіля „DAEWOO- LANOS" перед пішохідним переходом) повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися для того, щоб дати дорогу пішоходу. В умовах даної події водій автомобіля „SKODA OCTAVIA А5" ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, поступившись йому дорогу шляхом своєчасного гальмування з повною зупинкою автомобіля до місця наїзду, тобто шляхом виконання нормативних вимог п.п. 18.1 і 18.4 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля „SKODA OCTAVIA А5" ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.п. 18.1 і 18.4 Правил дорожнього руху України, і, з технічної точки зору, були умовою створення аварійної обстановки та перебували в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо- транспортної пригоди.

На вказаний вирок принесено апеляційну скаргу з доповненням прокурором прокуратури міста Сєвєродонецька Луганської області Ісаєвою А.В., яка просить скасувати вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 березня 2013 року стосовно ОСОБА_3 в частині стягнення процесуальних витрат та початку строку покарання за відсутності визначення конкретного часу затримання засудженого ОСОБА_3, постановити в цій частині стосовно ОСОБА_3 новий вирок та стягнути з останнього процесуальні витрати на користь держави, вказати конкретний час, з якого починається рахування строку призначеного ОСОБА_3 покарання.

В своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_1 просить змінити вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 березня 2013 року відносно ОСОБА_3 в сторону пом'якшення, застосувавши відносно ОСОБА_3 ст. 75 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, відшкодував матеріальну шкоду потерпілій, мешкає в селі разом із хворою престарілою матір'ю, за якою здійснює постійний догляд, якого вона потребує, має захворювання хребта та виразку шлунку, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, всіляко сприяв встановленню істини в кримінальному провадженні.

Заслухавши суддю- доповідача, вислухавши прокурора, яка частково підтримала апеляційну скаргу з доповненням прокурора прокуратури міста Сєвєродонецька Луганської області Ісаєвої А.В., адвоката ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги свого адвоката ОСОБА_1 і вважав за необхідне змінити у відношенні нього- ОСОБА_3., вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 березня 2013 року, пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України, потерпілу ОСОБА_2, яка погодилася з апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 і звернулася до апеляційного суду з письмовим клопотанням не позбавляти обвинуваченого ОСОБА_3 волі, оскільки той їй в повному обсязі відшкодував і матеріальну, і моральну шкоду, пов'язану із смертю її батька ОСОБА_6, вивчивши доводи апеляційної скарги з доповненням прокурора прокуратури міста Сєвєродонецька Луганської області Ісаєвої А.В., доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_1, матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з доповненням прокурора прокуратури міста Сєвєродонецька Луганської області Ісаєвої А.В. підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга адвоката ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а вирок суду, згідно вимог ст. 408 ч.1 пункт 4 КПК України, підлягає зміні.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, фактичні обставини справи і кваліфікація дій засудженого в апеляційних скаргах учасників судового провадження не оспорюються, а тому апеляційний суд у вироку не вказує докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 і доводи у відношенні кваліфікації дій останнього.

Колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано прийшов до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_3 і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 286 КК України, за ознакою порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, внаслідок якого настала смерть потерпілого.

Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України суд врахував вимоги ст.ст. 65, 66, 67 КК України, а саме: ступінь тяжкості вчиненого злочиніу, який, згідно вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого, данні про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який характеризується позитивно за місцем проживання, вперше скоїв кримінальне правопорушення, не займається суспільно- корисною працею, обставини, які пом'якшують покарання- щире каяття в скоєному і повне відшкодування матеріальної шкоди, обставини, які обтяжують покарання- скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, а тому правильно призначив основне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі.

Як вбачається із вироку суду, з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Луганській області стягнуто витрати по справі за проведення судових експертиз на суму 1669 грн. 60 коп..

Колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги з доповненням прокурора прокуратури міста Сєвєродонецька Луганської області Ісаєвої А.В. про те, що суд, на порушення вимог кримінально- процесуального закону, вирішив стягнення судових витрат з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Луганській області, оскільки, згідно ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а тому в цій частині вирок суду, згідно вимог ст. 408 ч.1 пункт 4 КПК України, підлягає зміні.

Згідно із ст. 374 ч.4 пункт 2 КПК України, у резолютивній частині обвинувального вироку, зокрема, зазначається початок строку відбування покарання і у резолютивній частині вироку суду вказано про початок строку відбування покарання- з моменту затримання, оскільки запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не було обрано.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги з доповненням прокурора прокуратури міста Сєвєродонецька Луганської області Ісаєвої А.В. про те, що суд, на порушення вимог кримінально- процесуального закону, у резолютивній частині вироку не вказав, з якого моменту здійснюватиметься затримання обвинуваченого, що начебто унеможливлює початок рахування строку покарання.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги з доповненням прокурора прокуратури міста Сєвєродонецька Луганської області Ісаєвої А.В. про те, що вирок суду у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно скасувати і постановити новий вирок з метою стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат на користь держави і вказання часу початку рахування строку призначеного покарання, оскільки апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок тільки у випадках, передбачених ст. 420 КПК України, а тому апеляційна скарга з доповненням прокурора прокуратури міста Сєвєродонецька Луганської області Ісаєвої А.В. підлягає частковому задоволенню.

Апеляційний суд вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_1 про те, що судом було обрано надто сувору міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, без застосування вимог ст. 75 КК України, яка не відповідає особі обвинуваченого та обставинам скоєного злочину, є каральною і не спрямована на виправлення та перевиховання обвинуваченого, оскільки, на думку адвоката, суд при призначенні покарання не врахував виняткових обставин справи, а саме: обвинувачений ОСОБА_3 вперше скоїв кримінальне правопорушення, відшкодував матеріальну шкоду потерпілій, добре характеризується за місцем мешкання, мешкає в селі разом із своєю хворою та престарілою матір'ю, за якою здійснює постійний догляд, якого вона потребує, має захворювання хребта та виразку шлунку, на усіх стадіях кримінального провадження повністю визнавав свою вину в скоєному злочині, щиро розкаявся, всіляко сприяв встановленню істини в кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин в стані алкогольного спьяніння, не займається суспільно- корисною працею, тільки на час розгляду апеляційних скарг в апеляційному суді відшкодував моральну шкоду потерпілій, а тому колегія суддів вважає неможливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 вимоги ст. 75 КК України, а також вимоги ст. 69 КК України, оскільки відсутні декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу з доповненням прокурора прокуратури міста Сєвєродонецька Луганської області Ісаєвої А.В. задовольнити частково, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 березня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 змінити.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз стягнути з ОСОБА_3 на користь держави у розмірі 1669 гривень 60 копійок.

В решті частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена учасниками судового провадження до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Катков І.А. Руденко В.В. Маринін О.В.