ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2006 Справа № А39/380-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Судавцової О.А.
за участю представників сторін:
від позивача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
від відповідача: Пелих Я.М. (дов. № 219/08-16 від 26.01.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Київ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.06 року у справі № А39/380-06
за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Київ
до Пенсійного фонду Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська
про усунення перешкод в роботі
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Дніпропетровської обл. від 08.09.2006 р. у справі № А39/380-06, яка відповідно до ст. 84 ГПК України була підписана і оформлена 20.09.2006 р. (суддя О.В.Ліпинський), відмовлено у позові приватному підприємцю ОСОБА_1 до Пенсійного фонду Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровськ про зобов'язання останнього поставити позивача на облік і надати можливість працювати та стягнути з Пенсійного фонду за 18 місяців мінімальну заробітну плату, яку позивач не отримала з вини реєстратора і відповідача.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, не погодившись з вказаною постановою, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача за вимушену перешкоду в роботі мінімальну заробітну плату за 12 місяців 2005 р. по 2 грн. за кожний місяць, у 2006 р. по 35 грн. за 6 місяців і з липня 2006 р. за 4 місяця по 75 грн. щомісячно, а всього 7 584 грн.
Скаржник просить зобов'язати Пенсійний фонд АНД району м.Дніпропетровська взяти її на облік для оплати страхових внесків з моменту отримання свідоцтва, без застосування штрафних санкцій і не перешкоджати її роботі як приватного підприємця.
Оскаржуючи постанову, скаржник посилається на те, що рішення не відповідає закону, але не зазначила якому саме закону не відповідає оскаржувана постанова.
Скаржник 20.10.06 р. подала заяву до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просила розглянути апеляційну скаргу без її участі, оскільки вона проживає у м. Києві.
Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду від 08.09.06 р. по даній справі без змін, так як приватний підприємець ОСОБА_1 отримала свідоцтво про державну реєстрацію 19.05.2005 р. і, згідно ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та розділу 3 Інструкції “Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” була зобов'язана зареєструватися в органах Пенсійного фонду України за місцем знаходження у 10-денний термін з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію, як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки позивачем був пропущений цей термін, тому за порушення десятиденного терміну, відповідно до п.1 ч.9 ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до позивача були застосовані фінансові санкції.
Відповідач у запереченні зазначає, що, відповідно до доручення Президента України від 1 червня 2005 р. № 1-1/44 та доручення Прем'єр Міністра України від 2 червня 2005 р. № 28479/1-05 щодо запровадження з 1 липня 2005 р. порядку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності за принципом єдиного вікна та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121, набула чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 21.06.2005 р. № 10-1 “Про затвердження Тимчасового порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платників страхових внесків” та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 15 липня 2005 р. Вказаний порядок набрав чинності з 26 липня 2005 р. за № 702/11042. Пунктом 2 цієї постанови призупинено дію розділу 3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яким регламентувався порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та обліку платників страхових внесків.
Отже, лише з 26 липня 2005 року штрафні санкції не застосовуються, це також підтверджено листом Пенсійного фонду від 29.12.2005 р. № 16906/03-30.
У зв'язку з вищевикладеним відповідач стверджує, що Пенсійним фондом України до 26 липня 2005 р. правомірно застосовувалося штрафні санкції за порушення строку реєстрації до платників, зареєстрованих до зазначеної дати.
Все це підтверджує відсутність порушення законодавства з боку Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська та неправомірність вимог позивача.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, у запереченні на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця ОСОБА_1дата реєстрації свідоцтва відбулася 19.05.2005 р.(а.с. 9).
Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ та розділу 3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України Страхувальник зобов'язаний зареєструватися в територіальних органах Пенсійного фонду в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, як платник страхових внесків у десятиденний термін із дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно з підпунктом 3.1.5 розділу 3 вищевказаної Інструкції, для реєстрації в органах Пенсійного фонду України страхувальники повинні подати відповідні документи, перелічені у вказаному підпункті.
В обґрунтування позовних вимог позивач не надав до позовної заяви доказів звернення до Пенсійного фонду з відповідною заявою і доданими до неї необхідними документами.
Відповідно до статті 71 КАСУ України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При відмові позивачу у позові господарський суд правомірно не прийняв до уваги посилання позивача на “Тимчасовий порядок узяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців як платників страхових внесків” затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.06.2005 р. № 10-1, відповідно до вимог якого державний реєстратор повинен був самостійно повідомити Пенсійний фонд про проведення державної реєстрації позивача, як фізичної особи -підприємця, так як зазначений Тимчасовий порядок набув чинності лише з 01.07.2005 р.
Згідно до порядку, що діяв раніш, позивач зобов'язаний був самостійно звернутися до Пенсійного фонду для відповідної реєстрації.
У разі ухилення страхувальників від реєстрації або несвоєчасної реєстрації в територіальних органах Пенсійного фонду, відповідно до п.1 ч.9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від реєстрації або несвоєчасної реєстрації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Оскільки позивач своєчасно не зареєструвався в органах Пенсійного фонду України за своїм місцезнаходженням у 10-денний термін із дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію, як суб'єкт підприємницької діяльності, то до нього відповідно до п.1 ч.9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” повинно бути застосовані фінансові санкції.
Зважаючи на викладене відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача за 18 місяців мінімальну заробітну плату.
Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Київ залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2006 р. у справі № А39/380-06 залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнєєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
24.11.06 р.