ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2006 Справа № 25/232-06(32/16)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Лотоцької Л.О.
суддів: Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Стуковенкової Н.В.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 02.11.06 р.:
від позивача: Логвиненко А.А. (дов. № 47 від 10.08.06 р.);
від відповідача: Попов О.О. (дов. № 9224 від 10.10.06 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.06 року у справі № 25/232-06 (32/16)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-інвест” смт. Ювілейне
до: Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” м. Дніпропетровськ
про визнання права власності
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 19.09.2006 р. у справі № 25/232-06 (32/16) (суддя Чередко А.Є.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-інвест” смт. Ювілейне до Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” м. Дніпропетровськ про визнання за позивачем права власності на сходову клітинку (поз.13) у приміщенні № 5 в літ. А-2 в будівлі, розташованій за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 31.
Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” не погодилося з вказаним рішенням і подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позові.
Підставою для скасування рішення відповідач вважає те, що позивач не вказав у позовній заяві повну назву відповідача, а саме Комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” Дніпропетровської обласної ради.
По друге: відповідно до договору купівлі-продажу від 21.03.01 р. № 30-НД між фізичною особою гр. Скляр Н.В. та позивачем, спірне нерухоме майно знаходиться у загальному користуванні та не відчужується. Отже, площа сходової клітинки 9 (поз.13) позивачем не продавалась, а лише був зазначений порядок її використання. Виходячи з цього, незрозумілі підстави для визнання позивача власником зазначеного нерухомого майна. Адже жодних правовстановлювальних документів як до БТІ, так і до суду ним надано не було.
Також суд не взяв до уваги наявність рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.02.04 р. за № 480 “Про дозвіл ТОВ “АТБ-інвест” проектування та проведення реконструкції частини приміщень цокольного і першого поверхів не житлової будівлі під продовольчий магазин по вул. Будьонного, 31 (Ленінський район)”. Відповідно до п. 2.5 цього рішення позивач зобов’язаний звернутися до комітету комунальної власності міської ради для забезпечення оформлення документів про право власності на місця загального користування.
Суд також не взяв до уваги та не надав належної оцінки тому, що за даними інвентаризаційних справ ТОВ “АТБ-інвест”, власником іншої частини приміщень першого та другого поверхів будинку є фізична особа гр. Ткач Т.М., власником приміщення № 11 на першому поверсі є територіальна громада міста в особі Дніпропетровської міської ради.
Скаржник вважає, що вказані обставини свідчать про те, що суд першої інстанції поверхово та не всебічно дослідив справу, а отже ухвалив невірне рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, так як вважає доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі безпідставними та незаконними, а рішення господарського суду законним, обґрунтованим, справедливим та таким, яке прийнято при всебічному вивченні матеріалів справи.
Позивач посилається на те, що, відповідно до п.2 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, що позовна заява була прийнята господарським судом і спір розглянутий по суті, а тому у Дніпропетровського апеляційного господарського суду відсутні правові підстави для повернення позовної заяви без розгляду, зміни або скасування судового рішення на підставі п.2 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до ст. 94 ГПК України апеляційна скарга повинна містити підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково, а скаржник в апеляційній скарзі не зазначив підстави, за якими оскаржуване рішення підлягає скасуванню або зміні.
У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що :”...незрозумілі підстави для визнання позивача власником нерухомого майна не є підставою для скасування або зміни рішення, що у оскаржуваному рішенні в мотивувальній частині наведені підстави задоволення позову.”
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 02.11.06 р. до 16.11.06 р. до 15 год. 20 хвилн.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.03.2001 р. № 30-НД укладеного між гр. Скляр Н.В. (продавець) та ТОВ “АТБ-інвест” (покупець) позивач придбав у власність нежитлове приміщення № 5 (п’ять), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, буд. 31 на першому поверсі літ. А”, загальною площею 513,1 кв. м.
Спірна сходова клітинка залишилася у загальному користуванні, про що вказано у вищевказаному договорі купівлі-продажу № 30-НД.
14.05.2002 р. за договором купівлі-продажу № 1228/н ТОВ “АТБ-інвест” (покупець) придбав у Комітету комунальної власності міської ради (продавець) у будинку літ. А-2 у цокольному поверсі нежитлове приміщення № 12 поз.1-23 загальною площею 345,3 кв. м за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 31 А-2.
Право власності позивача на придбані приміщення відповідач зареєстрував, а в реєстрації права власності на спірне приміщення відмовив з тих мотивів, що вказане приміщення знаходиться в загальному користуванні.
Враховуючи, що спірна сходова клітина використовується виключно позивачем, останній звернувся до КП “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” із заявою про здійснення державної реєстрації за ним право власності на спірну сходову клітинку (поз.13).
Листом від 19.10.2005 р. № 7990 відповідач повідомив позивача, що внесення відомостей про спірну сходову клітинку до реєстраційного посвідчення про право власності неможливе, оскільки спірне майно знаходиться у загальному користуванні.
Відповідно до статті 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлено від речі без її пошкодження або істотного знецінення.
При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.
З експлікації і фотографій приміщень, які були надані позивачем у судове засідання для огляду вбачається, що спірна сходова клітинка зв’язує перший та цокольний поверх будівлі, що розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 31, яка належить на праві власності позивачу, що спірна сходова клітинка використовується лише позивачем та фактично не знаходиться у загальному користуванні, а також не належить будь-кому на праві власності.
Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності, згідно зі ст. 328 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Оцінюючі надані докази у справі в їх сукупності та враховуючи приписи статей 187, 316, 328 ЦК України господарський суд правомірно визнав позивача власником сходової клітинки (поз.13) у приміщенні № 5 в літ. А-2 в будівлі, розташованій за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, 31.
Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
На підставі викладеного, враховуючи заперечення позивача, вказані у відзиві на апеляційну скаргу, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2006 р. у справі № 25/232-06 (32/16) залишити без змін.
Головуючий Л.О.Лотоцька
Судді: Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнеєв
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
16.11.06 р.