У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а
Справа № 22 -ц-796- 6/2013 р. Головуючий в 1 інстанції- Чех Н.А.
Доповідач - Барановська Л.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«16» квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі
Головуючого - Барановської Л.В.
Суддів - Качана В.Я., Побірченко Т.І.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року по цивільній справі за позовом КП «Житловик» до ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, 3-тя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про виселення.
Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С ТА Н О В И Л А :
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено.
Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 з усіма проживаючими з нею особами без надання іншого жилого приміщення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити , посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам, неповно з'ясував обставини справи.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.01.1986 р. виконавчий комітет Дніпровської Ради народних депутатів м. Києва надав ордер №9424 «Б» ОСОБА_4 на право зайняття квартири АДРЕСА_1.
04.12.1990 р., як члена сім»ї наймача було зареєстровано (прописано) в спірну квартиру сина наймача- ОСОБА_6.Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №390 від 21.03.2005 р. житловий будинок АДРЕСА_1 було передано в господарське відання КП «Житловик». 24.09.2004 р. ОСОБА_4, був знятий з реєстраційного обліку на підставі списків померлих, а 06.04.2007 р. був знятий з реєстраційного обліку ОСОБА_6, на підставі рішення суду, яким було встановлено, що дана особа не проживає в спірному житловому приміщенні більше чотирьох років. Таким чином, спірна квартира станом на квітень місяць 2007 р. була вільна - наймач помер, його син був знятий з реєстрації за рішенням суду.
Суд обґрунтовано не прийняв до уваги наданий ОСОБА_1 оглядовий ордер від 07.06.2007 р. на спірну квартиру, так як він не містить номера та дати спільного рішення про надання житлового приміщення. Крім того, оглядовий ордер не дає права для вселення та зайняття жилого приміщення. ОСОБА_1 не мала ніякого права на отримання оглядового ордеру, так як вона не перебувала і не перебуває на квартирному обліку в жодній із районних державних адміністрацій м. Києва, тобто не є особою, яка потребує покращення житлових умов у м. Києві.
З матеріалів справи вбачається, а саме, з довідки №242 від 31.05.2010 р., виданій ЖКП №1 Приморського району м. Маріуполя, що ОСОБА_1 та її неповнолітня донька ОСОБА_2 є зареєстрованими та продовжують зберігати за собою право користування іншим житловим приміщенням- квартирою АДРЕСА_2, дана квартира не приватизована.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила, що вона зайняла спірне житло після смерті наймача.
Відповідно до ст.ст. 52,58 ЖК України жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства з подальшим затвердженням районною радою народних депутатів та видачею відповідного ордеру, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до ст. 116 ЖК України передбачено, що особи, які самоуправно зайняли жили приміщення, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Суд повно та всебічно з»ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку доказам.
Доводи апеляційної скарги висновків рішення суду не спростовують .
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 відхилити, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.09.2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді