№ 2- 215/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі :
головуючого - судді Кафідової О.В.,
при секретарі - Нечаєвій Ю.Ю., Глібко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Київського національного університету технологій та дизайну , ОСОБА_2про стягнення матеріальної та моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачів суму спричинених матеріальних збитків в розмірі 5766 грн. 78 коп. та моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., посилаючись на те, що винною особою у скоєні ДТП і нанесенні збитків є ОСОБА_2., який перебуває у трудових відносинах з відповідачем і під час ДТП виконував обов”язки водія на службовому автомобілі, тобто відповідальність за шкоду, завдану позивачу несе роботодавець останнього Київський національний університет технологій та дизайну та водій ОСОБА_2.
Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, а саме просив стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в розмірі 6 916,56 грн. та моральну шкоду в сумі 15 000,00 грн., посилаючись на те, що згідно Висновку авто товарознавчого дослідження, проведеного ПП ОСОБА_3. матеріальний збиток заподіяний позивачу становить 10 825 грн. 47 коп.. з якого 5048 грн. 91 коп. відшкодовано позивачу Моторним (транспортним) страховим бюро України, а інша частина, а саме 6 916 грн. 56 коп. має бути відшкодована солідарно відповідачами.
Представник відповідача Київського національного університету технологій та дизайну в судовому засіданні позов не визнала та просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1. є неналежним позивачем по справі, оскільки йому в якості компенсації збитків пошкодженого в результаті ДТП 07.08.2006 року автомобіля “Форд”, власником якого він є, Моторне (транспортне) страхове бюро України виплатило страхове відшкодування в розмірі 6 058,69 грн. , яке ним було витрачено на відновленний ремонт пошкодженого автомобіля , тому вважає відсутні підстави у позивача для стягнення суми збитків вдруге . Крім того, позовні вимоги в частині моральної шкоди не обгрунтовані та не довідені документально в судовому засіданні.
Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позовні вимоги безпосередньо до нього не обгрунтовані.
Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено , що ОСОБА_2.(відповідач) 07.08.2006 року в 16.00 год. на вул.. Кутузова в м. Києві, керуючи автомобілем “ГАЗ”, ДН НОМЕР_1, під час об”їзду перешкоди не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль “Форд”, ДН НОМЕР_2(водій ОСОБА_1.), чим заподіяв останньому матеріальну шкоду, що підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13.09.2006 року.
Власником автомобіля “Форд”, д/ НОМЕР_2є позивач по справі ОСОБА_1., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ.
12.12.2006 року моторне (транспортне) страхове бюро України платіжним дорученням № 993 сплатила позивачу ОСОБА_1. через АКБ Соціального розвитку “Укрсоцбанк” суму страхового відшкодування в розмірі 5048,91 грн., яка була встановлена Наказом від 11.12.1006 року № 1094 “Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_1. ( з вини незастрахованого водія)”.
Відповідно до п. 37.4 Закону України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик має право здійснювати виплату страхового
відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними
підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з
ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги,
пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію
витрат страхувальника або особи, відповідальність якої
застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою
страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої
застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження
із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких
витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства
України про порядок відшкодування такої шкоди.
При здійсненні ремонтно-відновлювальних робіт свого автомобіля позивач не узгодив зі страховою компанією свої витрати на відновлення пошкодженого транспортного засобу, та крім того, і не оскаржував Наказ від 11.12.1006 року № 1094 “Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_1. ( з вини незастрахованого водія)”, яким йому була встановлена сума страхового відшкодування в розмірі 5048,91 грн., а навпаки погодився з нею та отримавши, відремонтував свій автомобіль.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як вбачається із Висновку № 2366 судової авто товарознавчої експертизи від 09.06.2008 року вартість відновлювальних робіт, які необхідно виконати для відновлення автомобіля “Форд Фокус”, ДН НОМЕР_2 у попередній стан складає 5821,64 грн., а позивачу страховою компанією було виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 5048,91 грн., яка, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, була використана на ремонт автомобіля.
На підставі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, тобто Моторне (транспортне) страхове бюро Україи має право на регресне відшкодування, а тому суд приходить до висновку, що враховуючи факт отримання позивачем від страхової компанії страхового відшкодування, відсутній предмет спору .
Згідно ст. 9 Закону України “Про страхування” страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
В судовому засіданні представник позивача не навів переконливих доказів порушення прав або ж законних інтересів позивача, з боку зазначених в позові відповідачів .
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” позивачем не зазначено, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних та фізичних страждань, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювача та інші, а також позивачем, не вказано, з якого розрахунку (а також відсутній розрахунок) виходив позивач, визначаючи суму моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн., а також, в чому полягає завдання моральної шкоди позивачу.
Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його модливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодувння, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги безпідставні, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не встановлено порушень особистих прав і свобод позивача зазначеними в позові відповідачами і тому в позові слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст..ст.. 10, 60, 61, 131, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 993, 1191, 1192 ЦК України, Законом України “Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Законом України “Про страхування” суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1до Київського національного університету технологій та дизайну , ОСОБА_2про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6 916 грн. 56 коп. та моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. 00 коп. - залишити без задоволення .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
СУДДЯ:
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
В судовому засіданні представник позивача не навів переконливих доказів порушення прав або ж законних інтересів позивача, визначених діючим законодавством та відсутні докази порушення закону зазначеним у позові відповідачем, не довів введення в оману позивача з боку НАСК “Оранта”.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” позивачем не зазначено, чим підтверджується факт заподіяння потерпілому моральних та фізичних страждань, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони завдані, ступінь вини заподіювача та інші, а також позивачем, не вказано, з якого розрахунку (а також відсутній розрахунок) виходив позивач, визначаючи суму моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн., а також, в чому полягає завдання моральної шкоди позивачу.
Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його модливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодувння, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, суд, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає не встановленим факт порушення прав позивача та вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
На підставі викладеного , керуючись ст., ст., 229,230 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст., ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про визнання недійсною угоди про припинення зобов”язання переданням відступного від 11.12.2006 року, стягнення невиплаченої частини страхового відшкодування в розмірі 305 920 грн. 65 коп. та моральної шкоди в сумі 50 000 грн. 00 коп. - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва .
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
СУДДЯ:
- Номер: 2-р/286/3/24
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-215/08
- Суд: Овруцький районний суд Житомирської області
- Суддя: Кафідова О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.04.2024
- Дата етапу: 22.04.2024
- Номер: 2-р/286/3/24
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-215/08
- Суд: Овруцький районний суд Житомирської області
- Суддя: Кафідова О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.04.2024
- Дата етапу: 22.04.2024