КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.11.06 р. № 28/122-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів: Вербицької О.В.
Дзюбка П.О.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Скоробагатько І.І. дов. №2 від 01.08.2006 р.
від відповідача -Оверко І.І. дов.№12208/9/ від 19.09.2006 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.08.2006
у справі № 28/122-А (Копитова О.С.)
за позовом Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Софія-1"
до Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва
третя особа відповідача
третя особа позивача
про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду м. Києва від 21.08.06 року позовні вимоги Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Софія - 1” задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва №108 від 16.05.2006р., стягнуто з Державного бюджету України на користь Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Софія - 1” 6,80 грн. судового збору.
Не погоджуючись з винесеною постановою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Вважає, що судом першої інстанції при винесенні постанови було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому заперечує вимоги апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята у відповідності з вимогами чинного законодавства. Просить суд постанову залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав вимоги скарги, просив їх задовольнити: постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю за наведених в апеляційній скарзі підстав.
Апеляційний суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, всебічно та об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, встановив, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову місцевого господарського суду скасувати з таких мотивів:
Суд першої інстанції встановив, що Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Софія – 1” (далі - ОСББ “Софія – 1”) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 24.11.05 року (номер запису про державну реєстрацію 10701020000015074).
25.11.05 року Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Софія - 1” взяте на податковий облік державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.
29.03.06 року позивач звернувся до ДПІ в Печерському районі м. Києва із реєстраційною заявою №15504/10 ф №1-РН для включення його до реєстру неприбуткових організацій.
16.05.06 року відповідач прийняв рішення №108, яким відмовив позивачу у включенні організації до реєстру неприбуткових організацій та установ, мотивуючи своє рішення тим, що абз. 3 п.1.8. ст.1, абз.4 п.2.2 ст.2, абз.7 п.2.3 ст.2, абз.1,3 п.5.4 ст. 5, п.13.3 ст. 13 статуту позивача не відповідає п.7.11 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду.
Оскаржувана постанова суду першої інстанції від 21.08.2006 р. аргументована нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі – Закон №334) та Законом України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” (далі – Закон №2866).
Відповідно до п.2.1 Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.97р. №232 до реєстру заносяться неприбуткові організації, та установи, які згідно із пунктом 7.11 ст.7 Закону №334 звільняються від сплати податку на прибуток. Пунктом 2.12 цього ж Положення передбачено, що місцеві органи податкової служби здійснюють прийом реєстраційних заяв, контроль повноти даних щодо відповідності нормативним і установчим документам та присвоєння організаціям та установам ознак неприбутковості.
Судом першої інстанції у відповідності до матеріалів справи встановлено, що позивачем при створенні об’єднання повністю враховані приписи Закону № 2866 та положення Статуту позивача сформульовані у відповідності з положенням Типового статуту, затвердженого Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства.
Однок, судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що деякі положення статуту позивача мають на меті отримання доходу шляхом здійснення господарської діяльності не визначеного пп. 7.11.7 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Згідно пп. 7.11.10 п.7.11 ст.7 Закон №334 з метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цієї статті.
Відповідно до абзацу "є" пп. 7.11.1 п.7.11 ст.7 Закону №334, ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій які є: житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку, визначеному законом. Згідно пп. 7.11.7 п.7.11 ст. 7 Закону №335 від оподаткування звільняються доходи вище зазначених організацій, отримані у вигляді внески, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності, та у вигляді пасивних доходів.
Підпункт 7.11.13 п.7.11 ст.7 Закону №334 визначає терміни основної діяльності та пасивних доходів. Під терміном “основна діяльність” слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов’язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за звичайну або коли така ціна регулюється державою.
Під терміном “пасивні доходи” слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.
Статут позивача, а саме абз. З п. 1.8 ст. 1, абз. 4 п. 2.2 ст. 2, абз. 7 п. 2.3 ст. 2, абз. 1, 3 п. 5.4 ст. 5, визначає види діяльності, які передбачають отримання доходу, всупереч пп. 7.11.7 ст. 7 Закону №334.
Абзац 3 п. 1.8 ст. 1 статуту позивача визначає, що майно підприємства утворюється з іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Натомість підпункт 7.11.13 ст. 7 Закону №334 вказує на те, що статутні документи неприбуткових організацій мають містити вичерпний перелік видів їх діяльності. Абз. З п. 1.8 ст. 1 не містить конкретних посилань на засоби набуття вказаного майна.
Абзац 4 п. 2.2 ст. 2 та абз. 7 п. 2.3 ст. 2 статуту передбачає здійснення Позивачем господарської діяльності, при цьому не вказано, що ця діяльність є некомерційною і не має на меті отримання прибутку. Пункт 1.35 ст. 1 Закону №334 визначає господарську діяльність особи, як таку, що направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Виходячи з цього вказані абзаци статуту не відповідають пп. 7.11.1 ст. 7 Закону №334. так як в них передбачено отримання доходу шляхом здійснення господарської діяльності, не вказаного в зазначеному підпункті Закону №334.
Абзац 1 п. 5.4 статуту вказує на те, що кошти об’єднання складаються з залишків коштів на рахунках попереднього власника майна, що також не передбачено пп. 7.11.1 ст. 7 Закону №334.
Абзац 3 п. 5.4 статуту позивача передбачає одержання об’єднанням коштів у результаті здачі в оренду допоміжних приміщень. Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. З цього слідує, що зазначений абзац також вказує на отримання прибутку від цього виду діяльності, що також не передбачено пп. 7.11.1 ст. 7 Закону №334.
Відповідно до пп. 7.11.11 ст. 7 Закону №334 у разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету. Натомість в п. 13.3 ст. 13 статуту позивача зазначено, що після завершення ліквідації об’єднання, майно та кошти розподіляються між його членами після закінчення ліквідаційної процедури, порядок якої встановлюється законодавством України. Майно, передане об’єднанню у користування, повертається власникам у натуральній формі без винагороди. З цього випливає, що вказаний пункт не відповідає вимогам пп. 7.11.11. ст. 7 Закону №334.
Враховуючи вищевикладене апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи було неправильно застосовано та порушено п.7.11 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а також неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.
Апеляційний суд вважає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому є підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови господарського суду.
Отже, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу відповідача, скасовує постанову суду першої інстанції і приймає нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовляє на підставі вищевикладених обставин.
З огляду на викладене вище та керуючись 195, 196,198, 202, 205, 207, 209 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 21.08.06 року у справі № 28/122а задовольнити повністю.
2.Постанову Господарського суду м. Києва від 21.08.06 року у справі № 28/122а скасувати повністю.
3.Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Софія - 1” до ДПІ у Печерському районі м. Києва про скасування рішення відмовити повністю.
6.Матеріали справи № 28/122а повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Дзюбко П.О.
Судді
Вербицька О.В.
Дзюбко П.О.