Справа № 0504/2204/2012
Провадження № 2/254/37/2013
РІШЕННЯ
ІИМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2013 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі :
головуючого судді: Сибірцева В.П. ,
при секретарі: Перевертайло І.В.,
за участю позивача: ОСОБА_1,
представника позивачки: ОСОБА_2,
представника відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Камбіо», третя особа: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання кредитного договору та договору іпотеки не дійсними та визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню,-
В С Т А Н О В И В:
02 квітня 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Будьоннівського районного суду м. Донецька із позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсальний Банк«Камбіо», третя особа: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання кредитного договору та договору іпотеки не дійсними та визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що 25 червня 2007 року між нею та Відповідачем в особі Філії «Донецька дирекція ПАО УКБ «Камбіо», що діє на підставі Положення про Філію та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 01 вересня 2006 року за реєстровим № 7003, був укладений кредитний договір № 73Ф/03-2007. Вище вказаний договір сторони уклали із зазначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб.
У забезпечення виконання Позичальником своїх зобов’язань щодо погашення кредиту сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат Позичальник укладає: договір іпотеки № б/н від 25 червня 2007 року, зареєстрований приватним нотаріусом Донецького міського нотаріально округу ОСОБА_7, за номером в реєстрі нотаріальних дій 1819. Відповідно до умов вказаного іпотечного договору, позивачка передала Відповідачу в іпотеку нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, загальною площею 53 кв. м., житловою площею 29,60 кв. м..
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.З., 2.4., 2.5., 2.6., 2.6.1., 2.6.2., 2.6.З., З.1., З.1.1., 3.1.2., З.1.З., 3.1.4., кредитного договору ОСОБА_4 зобов’язався надати Позичальникові грошові кошти шляхом видачі готівки з каси Банку або шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку за реквізитами вказаними позичальником у сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів США з терміном погашення до 25 червня 2012 року. В свою чергу позичальник зобов'язав щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 15,00 % (п’ятнадцять відсотків) річних, що нараховуються на фактичний період користування кредитними коштами. При цьому, мінімальна щомісячна сума, яку Позичальник повинен сплатити до 15 числа кожного місяця встановлена графіком повернення кредиту Кредитору.
24 лютого 2011 р. позивачка зверталася з письмовою заявою на ім'я директора ФДД ПАО ОСОБА_4 «Камбіо» ОСОБА_8 з проханням про реструктуризацію її перед банком заборгованості, згідно кредитного договору № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 року у в зв’язку з тимчасовими матеріальними труднощами та хворобою матері (рак молочної залози 3-ї стадії), а також з проханням про збільшення часу для погашення кредиту та перерахунку графіку погашення заборгованості.
Однак, письмової відповіді на своє звернення позивачка до теперішнього часу не отримала. Проте було сказано, що у разі її звернення до суду, Відповідач подасть заяву до прокуратури з обвинуваченням її в шахрайстві та нарахує їй проценти на проценти по кредитному договору № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 року.
Згідно з виконавчим написом № 883, приватний нотаріус ОСОБА_5 пропонує стягнути з позивачки, заборгованість в сумі 239 337,87 грн. (двісті тридцять дев’ять триста тридцять сім грн., 87 коп.) на користь ПАО «Універсальний Банк «Камбіо», але виконавчий напис виданий нотаріусом аж у 17.04.2009 р..
Строк кредитного Договору з Відповідачем ще не закінчився та стікає 25 червня 2012 року.
Пункт 1.2 кредитного Договору свідчить про те, що кредит надається Позичальнику на споживчі потреби. За своєю правовою природою кредитний договір, укладений між фізичною особою та Банком, регулюється Законом України «Про захист прав споживачів».
Правовідносини, які виникають з кредитного Договору між позичальником та банком, за своєю правовою природою є зобов'язаннями, в яких одна сторона (божник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язань.
Як вже було зазначено, на момент укладання кредитного договору № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 року сторонами було досягнуто домовленості щодо надання Позичальнику кредиту в іноземній валюті в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) доларів США.
Оскільки в договорі був визначений обов'язок позивача по оплаті процентів за користування кредитом в іноземній валюті, то саме іноземна валюта - долар (США) - використовувалась в спірних правовідносинах між сторонами як засіб платежу, що потребує наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Таким чином, приймаючи до уваги вище викладене, з урахуванням змісту кредитного договору № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 року, сторони повинні були отримати дві індивідуальні ліцензії: індивідуальну ліцензію на надання і одержання кредиту в іноземній валюті відповідно до п. в) ч.4 ст..5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; індивідуальну ліцензію на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави відповідно до п. г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
Таким чином, використання Банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесення в кредитний Договір пункту, що значно погіршує становище позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій, що дає право дій Позичальника відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб’єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.
Крім того, належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути лише первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, оформленні відповідно до вимог ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому нотаріус не мав права та підстав вважати що розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ПАО «Універсальний Банк «Камбіо» за кредитом, простроченими процентами та пенею є безспірними.
Для вчинення виконавчого напису нотаріусу банк представив як документ, що підтверджує безспірність заборгованості, розрахунок про загальну суму поточної заборгованості по кредиту, простроченої заборгованості по кредиту, прострочених відсотків, пені, нарахованих відсотків за користування кредитом станом на 17.04.2009 року, про те вказаний розрахунок не є документом який підтверджує безспірність вимог банку.
При виконанні виконавчого напису № 883 від 17.04.2009 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, приватний нотаріус ОСОБА_5 порушила положення перерахованих пунктів Інструкції і Переліку № 1172, оскільки виконала виконавчий напис по спірній заборгованості. Крім того, нотаріусом виконаний виконавчий напис в час, коли термін виконання зобов'язання не закінчився (термін виконання зобов'язань за кредитним договором закінчується 25.06.2012 року), що суперечить вимогам Переліку № 1172.
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 вважає, що кредитний Договір № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 р. має бути в цілому недійсним та просить суд визнати недійсним кредитний Договір № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 р. укладений між нею та ПАО «Універсальний Банк «Камбіо» в особі Філії «Донецька дирекція ТОВ УКБ «Камбіо»; визнати недійсним іпотечний Договір від 25 червня 2007 р. зареєстрований приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за номером в реєстрі нотаріальних дій 1819 та визнати незаконним та скасувати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 на іпотечному договорі за реєстровим № 1818 від 25.06.2007 року, укладений між нею та відповідачем.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили позв задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ПАО «Універсальний Банк «Камбіо» в особі Філії «Донецька дирекція ТОВ УКБ «Камбіо» ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просив відмовити в задоволені позову у повному обсязі.
Третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю. Також надала суду письмові пояснення відповідно до яких вважає позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 необґрунтованими та безпідставними посилаючись не ті обставини, що нотаріус не с учасником іпотечних правовідносин, не є учасником договору іпотеки, нотаріус не є зобов’язаним за договірними стосунками, не передавав у заставу нерухоме майно за договором іпотеки. Компетенцією нотаріальних органів є вчинення виконавчих написів за укладеними правочинами між учасниками. Учинення виконавчих написів є визначеною процедурою за законодавством, за якою нотаріус перевіряє наявність правочину та безспірність вимог за укладеним правочином. Також зазначила, що виконавчий напис учинено відповідно до чинного законодавства.
На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:
До матеріалів справи долучена копія оспорюваного правочину - кредитний Договір № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 року (а.с. 9-11), укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСОБА_4 комерційний банк «Камбіо», згідно якого позивач отримав в банківській установі відповідача на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності кредит у сумі 20 000 доларів США зі сплатою 15 % річних на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається до 27 травня 2007 року. Термін користування кредитом до 25 червня 2012 року.
Виконання позивачем своїх зобов’язань за зазначеним договором було забезпечене шляхом укладення сторонами 25 червня 2007 року договору іпотеки (а.с. 5-7), який посвідчений 25 червня 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстрований в реєстрі за № 1818. Згідно умов договору, позивач передав відповідачу в іпотеку квартиру за номером 108 у будинку за номером 37, загальною площею 53,0 кв.м, житловою площею 29,6 по вул.. 230 Стрєлкової дивізії у м. Донецьку, реєстраційний номер об’єкту 18483302.
25 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСОБА_4 комерційний банк «Камбіо» укладено Додаткова угода до кредитного договору № 73Ф/03-2007 року (а.с. 12), згідно якого позивач отримав в банківській установі відповідача на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності кредит у сумі 35 000 доларів США на поточні потреби зі сплатою за користування кредитом 15 % річних на умовах, визначених цим Договором та згідно розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, зазначеному в Додатку № 1, що є невід’ємною частиною даного договору. Кредит надається Позичальнику двома траншами: Перший транш – у сумі 20 000 доларів США – 25.06.2007 року. Другий транш – у сумі 15 000 доларів США – 25.01.2008 року, після укладання договору про внесення змін до договору іпотеки. Термін користування кредитом до 25 червня 2012 року.
25 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСОБА_4 комерційний банк «Камбіо» укладено Договір про внесення змін до договору іпотеки посвідченого 25 червня 2007 року за реєстровим номером 1818, який посвідчений 25 січня 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, та зареєстрований в реєстрі за № 235, яким сторони домовились викласти п.1.1 та 1.5 «Предмет договору» у наступній редакції:
« 1.1. Цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 року, за умовами якого Іпотекодержатель надає Іпотекодавцю кредит в розмірі 35 000 доларів США, а Іпотекодавець зобов’язується перед Іпотекодержателем повернути кредитні кошти шляхом сплати частинами щомісячно згідно графіку погашення за Кредитним договором, а також сплачувати відсотки із розрахунку 15 річних щомісячно, за користування кредитом, неустойку в розмірі, в строки та випадках, передбачених Кредитним договором № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 року. Строк виконання Кредитного договору № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 року – не пізніше 25 червня 2012 року.
1.5. Сторони цього договору оцінюють Предмет іпотеки у 277 750,00 гривень».
Вирішуючи позовні вимоги щодо дійсності кредитного договору з підстави відсутності спеціального дозволу (ліцензії), суд виходить з наступного:
Згідно ч. 3 ст. 91 ЦК України, юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Згідно ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Згідно п. 2 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 року, операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України, є валютними операціями.
Згідно п. 1 ст. 5 зазначеного Декрету, валютні операції, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом, здійснюються на підставі індивідуальної чи генеральної ліцензії, яка видається Національний Банком України.
Згідно п.п. «в» п. 4 ст. 5 зазначеного Декрету, індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.
Пункт 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачає право банку здійснювати операції з валютними цінностіями.
Згідно п. 2.3 Положення про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання певних операцій, затвердженого постановю Правління Національного банку України від 17.07.2001 року № 275, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку, банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.
Таким чином, банк як фінансова установа може укладати кредитні договори, предметом яких є іноземна валюта, за наявності в нього банківської ліцензії та відповідного письмового дозволу.
Вирішуючи позовні вимоги щодо дійсності кредитного договору з підстави несправедливих умов договору, суд виходить з наступного:
Валютні курси, як зазначено у ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 року, встановлюються Національним банком України за погодженням із Кабінетом Міністрів України.
Поряд із цим, згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 12.1.2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали жодних законних підстав вважати, що зміна встановленого курсу не настане.
Виходячи зі змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.
При вчиненні виконавчих написів нотаріуси керуються Цивільним кодексом. Законом України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Законом України «Про іпотеку» тощо.
Так ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено: у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Стаття 87 Закону України «Про нотаріат» визначає стягнення грошових сум або витребування майна за виконавчим написом. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються :
а) оригінал договору іпотеки;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до п.282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи:
якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Для вчинення зазначеного виконавчого напису 20 лютого 2009 року до приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 звернулася юридична особа за законодавством України, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 ОСОБА_9 «Камбіо», в особі Заступника Голови Правління - Директора Філії «Донецька Дирекція ТОВ УКБ «Камбіо» ОСОБА_10, яка діє на підставі довіреності, посвідченої 24 грудня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11, та зареєстрованої в реєстрі за № 1222, виданої Головою Правління ТОВ УКБ «Камбіо», ОСОБА_12, яка діє на підставі Статуту; провести відповідну процедуру для передачі заяви (вимоги) ОСОБА_1 (запис в реєстрі за №360 від 20 лютого 2009 року), в якій викладені вимоги погасити заборгованість по кредиту та відсоткам за його використання згідно Кредитного договору № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 року та попереджено про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно п.п. 2.13., 2.16., З.1., 4.1., 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. Договору іпотеки, посвідченого 25 червня 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим №1818, та Договору про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 25 січня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 235, який є невід’ємною частиною вищезазначеного договору іпотеки.
Відповідно ст.84 Закону України «Про нотаріат» заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Тому 20 лютого 2009 року рекомендованим листом із зворотним повідомленням на адресу позивачки ОСОБА_1 була направлена вищевказана заява ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_9 «Камбіо» (вих.. №75/02-20 віл 20 лютого 2009 року), яка вручена особисто 26 лютого 2009 року, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення за № 238051
Після спливу 50-денного терміну 17 квітня 2009 року ТОВ «ОСОБА_4 ОСОБА_9 «Камбіо» для одержання виконавчого напису було подано :
а) оригінали договору іпотеки та договору про внесення змін до договору іпотеки;
б) оригінал Кредитного договору № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 року та Додаткової угоди від 25 січня 2008 року до вищевказаного кредитного договору;
в) розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 73Ф/03-2007 від 25 червня 2007 року;
г) виписка з особового рахунку ОСОБА_1.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що вчинення виконавчого напису щодо звернення стягнення на квартиру, загальною площею - 53,0 кв. м.. в тому числі житловою - 29,6 кв. м., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вулиця 230 Стрєлецької дивізії (230-ой Стрєлкової дивізії), будинок № 37 (тридцять сім)АДРЕСА_2 (сто вісім), належну на праві власності громадянці України, фізичній особі, ОСОБА_1, яка народилась 13 липня 1958 року у м.Нижній-Ломов Пензеньської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1, (паспорт: серії ВЕ № 554510, виданий Будьоннівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 04 січня 2002 року), яка мешкає за адресою: Донецька область, місто Донецьк, вул. Багратіона. буд. 12. кв.17; та працює директором по загальним питанням ТОВ „УКРЕКОПРОМ"; яка на підставі Договору іпотеки, посвідченого 25 червня 2007 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 1818, передана в іпотеку Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 ОСОБА_9 «Камбіо», код за ЄДРПОУ 26549700, юридична адреса: місто Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, буд. 3/1; зобов'язання за яким не виконується за період з 17 листопада 2008 року по 17 квітня 2009 року та заборгованість за яким складає у розмірі 239 337, 87 (двісті тридцять дев'ять тисяч триста тридцять сім) гри. 87 коп., вчинено відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки вчиняючи виконавчий напис, нотаріус діяв відповідно до вимог сг.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме:
подані нотаріусу документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
І відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал договору іпотеки;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Окрім зазначеного вище, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року № 13, від 13 січня 1995 року № 2, від 01 листопада 1996 року № 12, від 25 травня 1998 року № 15) розгляд судами спряв за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні є важливою гарантією прав громадян, юридичних осіб і інтересів держави :
« 13. При вирішенні справ, пов’язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 37, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженими постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року № 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, - не минув цей строк. За змістом ст.385 ЦПК у передбаченому главою 39 цього Кодексу порядку оскаржується тільки відмова у вчиненні виконавчого напису, а правильність вимог, зазначених у виконавчому напису, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обґрунтованості постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. У цих випадках справа розглядається в позовному провадженні, позивачем в якому є кредитор, а відповідачем - боржник».
Згідно п.283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 283/8882, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання Іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень. Наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2009 № 1062/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2009 року за № 518/16534, внесено зміни до вищевказаної Інструкції та п. 283 доповнено абзацом «Виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у зв’язку з простроченням виплат обов’язкових платежів у разі закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору». Данні зміни набрали чинності з дня офіційного опублікування наказу про внесення змін, тобто з 03 липня 2009 року, а виконавчий напис було вчинено 17 квітня 2009 року.
Також, вищезазначений абзац пункту 283 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», викладений в такій редакції: «Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги Іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання Іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.» згідно Наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2009 № 2152/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2009 року за № 1084/17100, про внесення змін до вищевказаної Інструкції.
За наведених обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Оскільки у задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі, понесені позивачкою судові витрати розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись ч. 3 ст. 91, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 227, ч. 3 ст. 533, ч. 2 ст. 548, ст.ст. 1046, 1054 ЦК України, п. 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п. 2 ст. 1, п. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 року, п. 2.3 Положення про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання певних операцій, затвердженого постановю Правління Національного банку України від 17.07.2001 року № 275, Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 12.1.2003 року № 496, ст. 533 ЦК України, ч. 1 ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 282-287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5, п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, та ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Камбіо», третя особа: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання кредитного договору та договору іпотеки не дійсними та визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню – відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: