СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
27 листопада 2006 року | Справа № 2-26/9247-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Антонової І.В.,
Котлярової О.Л.,
секретар судового засідання Долгова М.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: не з`явився;
відповідача: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 27 липня 2006 року у справі № 2-26/9247-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВ і К" (вул. Севастопольська, 55а, м.Сімферополь, 95021)
до Сімферопольської міської ради (вул.Толстого, 15, м.Сімферополь, 95000)
до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м.Сімферополь, 95000)
про визнання недійсним рішення та зобов'язання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 27.07.2006 року у справі № 2-26/9247-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВ і К" задоволено. Суд визнав нечинним пункт 1 рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2104 від 28.10.2005 року "Про скасування окремих рішень виконавчого комітету Сімферопольської міської ради" в частині скасування рішення №1074 від 26.09.2003 року "Про внесення пропозицій сесії міської ради 24 скликання по узгодженню товариству з обмеженою відповідальністю "ЮВ і К" місцерозташування та розмірів земельної ділянки по вул. Київській для будівництва дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом", зобов`язав Сімферопольську міську раду винести на розгляд найближчої сесії питання щодо надання дозволу на виконання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки по вул. Київській для будівництва дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом.
При прийнятті постанови, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий комітет Сімферопольської міської ради порушив порядок розгляду заяв про надання земельної ділянки під будівництво, норми Земельного кодексу України та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у позові товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВ і К" відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що позивач не довів факту власного звернення до виконавчого комітету міської ради з клопотанням про надання дозволу на складання проектно-кошторисної документації, зв`язку з чим, підстави для спонукання органу місцевого самоврядування до видачі відповідного дозволу відсутні.
Представники сторін у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином ухвалами та повістками від 09.10, 20.10. та 06.11.2006 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України судовою колегією встановлено наступне.
26.09.2003 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради було прийнято рішення № 1704 „Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської ради XXIV скликання по узгодженню ТОВ „ЮВіК” місця розташування та розмірів земельної ділянки по вул. Київська для будівництва дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом”.
Зазначеним рішенням було вирішено внести на розгляд Сімферопольської міської ради питання щодо погодження позивачеві земельної ділянки площею 1,58 га для будівництва дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом. Товариству з обмеженою відповідальністю „ЮВіК” було надано дозвіл на виконання комплексу проектних робіт з будівництва дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом по вул. Київській, виконання проекту відведення земельної ділянки, затверджено акт вибору та обстеження земельної ділянки, а також зобов'язано надати до управління містобудування та архітектури завдання на проектування та технічні умови на підключення до міських інженерних мереж для підготування архітектурно-планувального завдання відповідно до Місцевих правил забудови територій м.Сімферополя.
Відповідно до пункту 6, зазначене рішення №1704 від 26.09.2003 року є дійсним в частині виконання проекту комплексу робіт протягом 2 років.
З матеріалів справи вбачається, що у виконання вказаного рішення позивачем було отримано наступні документи:
* висновок до акту вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом від 04.06.2003 року;
* позитивний висновок Республіканського комітету з охорони культурної спадщини від 05.06.2003 року;
* висновок Управління державної екологічної інспекції Центрально-Кримського регіону від 30.09.2004 року та Сімферопольської міської СЕС від 15.08.2003 року;
* висновок №6240 Управління містобудування та архітектури м. Сімферополя про можливість цільового використання земельної ділянки;
* на підставі договору № 1Д-05-09 від 26.01.2005 року, укладеного між позивачем та Державним проектно-вишукувальним інститутом „Кримпроектреконструкція” на виконання робочого проекту на будівництво дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом по вул.Київській у м. Сімферополі, було виконано ескізний проект на будівництво дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом.
08.09.2004 року збоку ТОВ „ЮВіК” мало місце звернення до Сімферопольської міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки по вул. Київській площею 1,58 га в оренду строком на 49 років та про надання дозволу на виконання проекту відведення земельної ділянки.
28.10.2005 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради було прийнято рішення „Про скасування окремих рішень виконавчого комітетом міської ради”, згідно з пунктом 1 абзацу 1 якого було скасовано рішення №1704 від 26.09.2003 року „Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської ради XXIV скликання по узгодженню ТОВ „ЮВіК” місця розташування та розмірів земельної ділянки по вул. Київській для будівництва дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом”. Підставою винесення вішення від 28.10.2005 року з`явився факт ненадання позивачем проектно-кошторисної документації на погодження із управлінням містобудування та архітектури міської ради.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга виконавчого комітету Сімферопольської міської ради не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що згідно з Постановою Верховної Ради АР Крим „Про регіональні правила забудови та використання територій в АР Крим” від 18.09.2002 року №241-3/02 у випадку, якщо у забудовника відсутня у користуванні земельна ділянка, забудовник звертається із відповідним клопотанням про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього місцерозташування та розміру земельної ділянки. При цьому, встановлення можливості щодо розміщення об'єкту будівництва входить до компетенції місцевого органу містобудування та архітектури.
Відповідно до пункту 1.3 розділу 4 вказаних Правил забудови, забудовник надає на розгляд місцевого органу архітектури та містобудування ескізний проект (графічну ілюстрацію) для розгляду пропозиції.
Господарським судом АР Крим вірно зазначено, що пункт 1.3 розділу 4 вказаних Регіональних правил забудови та використання територій в АР Крим не обмежує забудовника у праві надати більш детальну інформацію щодо об'єкту майбутнього будівництва, що фактично було виконано позивачем.
Надаючи правову оцінку факту скасування виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради раніше прийнятого власного рішення №1704 від 26.09.2003 року судова колегія вважає за необхідне зазначити, що підставою для визнання недійсним акту є порушення вимог закону при його прийнятті або перевищення повноважень органу, який його прийняв.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, тобто за наявності обставин, що звільнюють від доказування.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів того, що виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради при прийняття скасованого в подальшому рішення „Про внесення пропозицій сесії міської ради 24 скликання по узгодженню ТОВ „ЮВ і К” місцерозташування та розмірів земельної ділянки по вул. Київська для будівництва дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом” було порушено вимоги закону або перевищено власні повноваження, суду не надано.
Крім того, відповідно до преамбули Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, вказаний Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 15 частини 1 статті 26 вказаного Закону, скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Таким чином скасування рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради відноситься до виключної компетенції Сімферопольської міської ради.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про перевищення виконавчим комітетом наданих йому повноважень при скасуванні власного рішення.
Пунктом 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" також встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
З матеріалів справи не вбачається, що мало місце звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1704 від 26.09.2003 року „Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської ради XXIV скликання по узгодженню ТОВ „ЮВіК” місця розташування та розмірів земельної ділянки по вул. Київська для будівництва дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом”.
За таких обставин, самостійне скасування власного рішення виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради здійснено з порушенням встановленого чинним законодавством порядку, а висновок господарського суду АР Крим про обгрунтованість позовних вимог є вірним.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Сімферопольської міської Ради винести на розгляд найближчої сесії питання щодо надання позивачеві дозволу на виконання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 1,58 га по вул. Київська для будівництва дитячого культурно-оздоровчого центру з міні-маркетом, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу місцевого самоврядування заяву (клопотання). Розгляд такої заяви проводиться за правилами, встановленими статями 122, 123 Земельного кодексу України та статтею 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
Як зазначалось судовою колегією, 08.09.2004 року ТОВ „ЮВіК” звернулось до Сімферопольської міської ради із клопотання про надання йому земельної ділянки по вул. Київській площею 1,58 га в оренду строком на 49 років та про надання дозволу на виконання проекту відведення земельної ділянки.
Згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України, відповідний орган місцевого самоврядування зобов'язаний у місячний строк розглянути клопотання та надати згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Відповідно до пункту 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами.
Відповідно ст. 116, 124 Земельного Кодексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі відповідного рішення органів місцевого самоврядування, прийнятого у межах їх повноважень.
Однак, відповідачем, у порядку частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не представлено суду належних доказів надання у встановлений законом строк відповіді щодо заяви ТОВ „ЮВіК” на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 2 статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
За таких обставин, судова колегія не може погодитись з посиланням відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції було порушено положення статті 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” стосовно визначення питань, що підлягають розгляду на сесії місцевої ради, оскільки збоку особи, яка вважає своє право порушеними, мало місце звернення до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльності органу державної влади. При цьому, повноваження суду на зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення або вчинити певні дії прямо передбачена нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при винесенні господарським судом АР Крим оскарженої постанови порушення норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Сімферопольської міської ради залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 липня 2006 року у справі № 2-26/9247-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді І.В. Антонова
О.Л. Котлярова