СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
27 листопада 2006 року |
Справа № 2-6/13489.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Антонової І.В.,
Заплави Л.М.,
за участю представників сторін:
заявника: не з`явився;
боржника: не з`явився;
Арбітражний керуючий: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1від 06.08.1999 року; ОСОБА_2, дов. б/н від 27.11.2006 року;
кредитора: (ТОВ „Промислово-будівельна база „ОШАКАН-КРИМ") - Карапетян Г., дов. б/н від 24.11.2006 року;
кредитора: (фірма "Енергомонтаж") - ОСОБА_2
кредитора: (ЗАТ "ЖБІ-Сервіс") - Бородай О.В., дов. № 48 від 10.09.2006 року;
розглянувши апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод залізобетонних виробів" та товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна база "Ошакан-Крим" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 17 жовтня 2006 року у справі № 2-6/13489.1-2006
за заявою Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
до боржника - Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод залізобетонних виробів" (вул. Г.Васильєва, 30, м.Сімферополь, 95000)
Арбітражний керуючий - ОСОБА_1(АДРЕСА_1)
про банкрутство
за заявою ТОВ "Промислово-будівельна база "ОШАКАН-КРИМ" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду АР Крим від 17.10.2006 року у справі № 2-6/13489.1-2006 скасовано ухвалу господарського суду АР Крим від 05.11.2004 року у справі № 2-6/13489.1-2006 (2-8/670-2004) про затвердження мирової угоди, укладеної 29.10.2004 року між комітетом кредиторів та боржником - Відкритим акціонерним товариством "Сімферопольський завод залізобетонних виробів" і припинення провадження у справі про банкрутство, в затвердженні зазначеної вище мирової угоди відмовлено, провадження у праві про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод залізобетонних виробів" поновлено, повноваження керуючого санацією боржника також поновлено, а також зобов`язано органи управління відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод залізобетонних виробів" протягом трьох днів з дня винесення ухвали передати керуючому санацією ОСОБА_1 бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності боржника.
При прийнятті ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що майно, яке за змістом мирової угоди мало бути передано одному з кредиторів, фактично не належить боржнику та дана обставина є порушенням вимог частини 4 статті 37 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відповідно до якої, мирова угоди має містити положення про обмін вимог кредиторів виключно на активи боржника або його корпоративні права.
Не погодившись з ухвалою господарського суду АР Крим, відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський завод залізобетонних виробів" та товариство з обмеженою відповідальністю „Промислово-будівельна база "Ошакан-Крим" звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах, полягають у тому, що мирова угода, затверджена ухвалою господарського суду АР Крим від 05.11.2004 року є фактично виконаною, скасування мирової угоди є порушенням прав кредиторів, а також нормальної господарської діяльності боржника, який відновив свою платоспроможність.
Представники заявника, боржника, а також кредиторів: Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя АР Крим, Головного управління Пенсійного фонду України АР Крим, Сімферопольського міського центру зайнятості, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце засідання суду були сповіщені належним чином ухвалою від 17.11.2006 року. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило. За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників зазначених осіб.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників арбітражного керуючого, кредиторів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод залізобетонних виробів" та товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-будівельна база "Ошакан-Крим" не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовою колегією встановлено, що ухвалою господарського суду АР Крим від 16.04.2003 року, на підставі заяви Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим, у відношенні боржника було відкрито судову процедура банкрутства - санацію строком на дванадцять місяців. Ухвалою господарського суду АР Крим від 23.10.2003 року строк санації боржника та повноважень керуючого санацією було продовжено на шість місяців - до 16.10.2004 року.
29.10.2004 року між комітетом кредиторів і боржником було укладено мирову угоду. Ухвалою господарського суду АР Крим 05.11.2004 року мирову угоду було затверджено, провадження у справі про банкрутство ВАТ „Сімферопольський завод залізобетонних виробів” припинено.
Однією з умов затвердженої судом мирової угоди було те, що у рахунок виконання інвесторами зобов`язань боржника інвестори останні набувають право власності на майно боржника відповідно до договорів переведення боргу. Так, товариство з обмеженою відповідальністю „Промислово-будівельна база „ОШАКАН-КРИМ”, як один з інвесторів, мало набути право власності на наступне майно: прохідна -літер „ІХ”, гараж -літер „Х”, трансформаторна підстанція -літер „ХІІ”, склад -літер „ХVІІ”, транспортних цех -літер „ХХ”, навіс -літер „ХХІ”, пункт перенавантаження -літер „ХХІІ”, будівля насосної -літер „ХІV”, склад вапняку -літер „ХІХ”, майданчик технологічний -інвентарний номер 4, полігон зі складом зберігання готової продукції -інвентарний номер 3, арматурних цех -літери „Ж”, „Ж1”, „Ж2”, „Ж3”, „Ж4”.
25.07.2006 року ТОВ „Промислово-будівельна база ОШАКАН-КРИМ” звернулось до господарського суду АР Крим із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду АР Крим від 05.11.2004 року про затвердження мирової угоди. На думку заявника, такими обставинами є виявлення того факту, що будівлі літер „XXII” (пункт перевантаження) і „ХІV” (насосна), розташовані по вул.Генерала Васильєва, 30 у м.Сімферополі та які, на підставі мирової угоди, мали перейти в його власність, фактично належать на праві власності іншій особі - закритому акціонерному товариству „ЗБК-Сервіс”.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 550 від 25.04.2003 року право власності (колективної) на будівлі - нежитлові приміщення площею 2234,1 кв.м., розташовані по вул.Генерала Васильєва, 30 у м.Сімферополі - літер „XXII” (пункт перевантаження) та літер ХІV (насосна) зареєстровано за ЗАТ „ЗБК-Сервіс” з видачею Свідоцтва про право власності серії САА №093538 від 27.05.2003 року, зареєстрованого у Сімферопольському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації 27.05.2003 року (том 6 а.с.79-82). Підставою оформлення права власності з`явився факт внесення вказаних об`єктів відкритим акціонерним товариством „Сімферопольський завод залізобетонних виробів", у якості статутного внеску, до статутного фонду закритого акціонерного товариства „ЗБК-Сервіс”.
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявнику. З такою заявою, згідно частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України має право звернутися сторона у справі не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
З наданих суду матеріалів вбачається, що моментом, коли ТОВ „Промислово-будівельна база ОШАКАН-КРИМ” дізналось про належність спірних об`єктів: літер „XXII” (пункт перевантаження) та літер ХІV (насосна) на праві власності іншій особі - ЗАТ „ЗБК-Сервіс” є 08.06.2006 року - з листа Сімферопольського міського бюро реєстрації та технічної інвентаризації (том 6 а.с.58).
Однак, в апеляційній скарзі ТОВ „Промислово-будівельна база ОШАКАН-КРИМ” посилається на той факт, що інформацією про належність спірних об`єктів іншій особі воно володіло у 2004 році.
Відповідно до статті 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що від нього не залежали.
Судова колегія виходить з того, що заявником не надавалось суду першої інстанції доказів, підтверджуючих доводи, викладені в апеляційній сказі.
Тому, господарський суд АР Крим обгрунтовано прийняв заяву про перегляд ухвали від 05.11.2004 року за нововиявленими обставинами до провадження, а також надав вірну оцінку виниклим обставинам.
Що стосується посилань заявників апеляційних скарг на те, що скасування мирової угоди є порушенням прав кредиторів, а також нормальної господарської діяльності боржника, який відновив свою платоспроможність, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 4 статті 37 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мирова угода має містити положення про обмін вимог кредиторів виключно на активи боржника або його корпоративні права, тобто які належать боржнику на праві власності або повного господарського відання. Умови щодо обміну вимог кредиторів на майно, яке не належить боржнику суперечить законодавству та порушує права третіх осіб - власників цього майна.
Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі, якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.
Та обставина, що будівлі літер „XXII” (пункт перевантаження) і літер „ХІV” (насосна) по вул.Генерала Васильєва, 30 у м.Сімферополі не належать боржнику - ВАТ „Сімферопольський завод залізобетонних виробів" на праві власності має істотне значення для справи та унеможливлює затвердження мирової угоди, оскільки суперечить зазначеним вище вимогам законодавства.
Положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачають можливість визнання мирової угоди недійсною, а також розірвання мирової угоди в цілому або щодо окремого кредитора.
Можливість внесення змін до вже затвердженої судом мирової угоди, на чому наполягає ТОВ „Промислово-будівельна база ОШАКАН-КРИМ” в заяві про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами та в апеляційній скарзі, положення вказаного закону не передбачають.
Господарський суд АР Крим вірно зазначив, що за наявності в мировій угоді умов, які суперечать законодавству, наявність домовленостей між інвестором і боржником не може бути шляхом приведення мирової угоди до відповідності нормам закону.
Тому, фактичне внесення змін до мирової угоди, затверджену ухвалою господарського суду АР Крим від 05.11.2004 року та досягнення відповідності мирової угоди вимогам закону можливо лише шляхом скасування мирової угоди, відмови у її затвердженні, поновлення провадження у справі про банкрутство та затвердження нової мирової угоди.
На підставі викладеного, дії господарського суду АР Крим по винесенню оскаржуваної ухвали від 17.10.2006 року є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103 п.1, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод залізобетонних виробів" та товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна база "Ошакан-Крим" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2006 року у справі № 2-6/13489.1-2006 залишити без змін.
Копію даної постанови направити наступним особам:
1. Управлінню Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Сімферополя АР Крим (м-Сімферополь, вул. Гагарина, 14А);
2. Головному управлінню Пенсійного фонду України АР Крим (м.Сімферополь, вул. К.Лібкнехта. 3);
3. Сімферопольському міському центру зайнятості (м.Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 7);
4. Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності (м.Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 17-А);
5. ТОВ „Промислово-будівельна база „ОШАКАН-КРИМ" (м.Сімферополь, вул.Генерала Васильєва, 30);
6. Фірмі „Епергомонтаж” (м.Сімферополь, вул.Генерала Васильєва, 30);
7. ЗАТ „ЖБІ-Сервіс” (м.Сімферополь. вул.Генерала Васильєва, 30):
8. Кримському управлінню з питань банкрутства Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України (Сімферополь, ул.Київська, 81, офіс 401);
9. Залізничному районному суду м.Сімферополя АР Крим (95006, Сімферополь, вул.Хромченка, 6-А);
10. Державній виконавчій службі у Залізничному районі м.Сімферополя АР Крим (95000, м.Сімферополь, вул. Чернишевського, 2);
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді І.В. Антонова
Л.М. Заплава