Головуючий суду 1 інстанції - Кравченко Н.О.

Доповідач - Околот Г.М.

Справа № 437/3964/13-ц

Провадження № 22ц/782/2640/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді - Околота Г.М.,

суддів - Гаврилюка В.К., Темникової В.І. ,

при секретарі - Тищенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 04 червня 2013 року за заявою представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 04 червня 2013 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про забезпечення позову та надано тимчасовий дозвіл у період з 01 липня 2013 року по 31 серпня 2013 року, але не більш ніж на час набрання законної сили остаточним рішенням по справі на виїзд неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Халкідікі (Греція) із її матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 , без згоди батька ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду від 04 червня 2013 року та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову , оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що порушу його права та інтереси, які передбачені ст..ст. 141,153,157 СК України.

Колегія суддів, заслухавши оповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішення було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову стосовно надання тимчасового дозволу малолітній дитині виїжджати за межі України без дозволу батька , суд першої інстанції керувався вимогами статей 151 - 153 ЦПК України та ст..ст. 2,4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та прийшов до висновку про задоволення заяви , оскільки на думку суду надання такого дозволу на тимчасовий виїзд за кордон відповідає інтересам дитини на належний літній відпочинок та не порушує права відповідача ОСОБА_2

Проте, колегія суддів з зазначеним висновком суду погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це вжиття заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Їх вжиття гарантує реалізацію позовних вимог у разі їх задоволення і саме по собі не порушує прав відповідача, оскільки носить тимчасовий характер.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п., п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Крім того суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення з обґрунтуванням його необхідності.

Однак, при вирішенні питання про обрання виду забезпечення позову суд першої інстанції не звернув увагу на низку обставин, які мають значення для вирішення цього питання.

Частиною 3 ст.152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Визначивши вид забезпечення позову у вигляді надання тимчасового дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон разом із матір'ю без згоди батька , суд першої інстанції не врахував вище наведені норми процесуального законодавства, не зазначив, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про позбавлення батьківських прав.

Крім того, перелік видів забезпечення позову визначений в статті 152 ЦПК України. .

Серед видів такого забезпечення у статті 152 ЦПК України не передбачено надання судом тимчасового дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон разом із матір'ю без згоди батька.

Таким чином, враховуючи, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151-153 ЦПК, застосовувати такий вид забезпечення позову, як тимчасовий дозвіл на виїзд дитини за межі України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову не врахував зазначені вище вимоги закону ( ч.3 ст. 152 ЦПК України) та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, вийшов за межі своїх повноважень, тому ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову .

Керуючись ст.ст. 312 ч.1 п.2, 151-153, 314, 315, 317, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська від 04 червня 2013 року про забезпечення позову - скасувати.

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: