Справа № 2-471/12

Провадження № 22ц/782/2254/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Борисова Є.А.

суддів: Маляренко І.Б., Карташова О.Ю.

при секретарі: Борзило О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'яносербського районного суду Луганської області від 12 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, Металістської сільської Ради Слов'яносербського району Луганської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконним підстав набуття права власності, скасування рішення Слов'яносербської районної ради, визнання незаконним свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння, скасування державного акту на право приватної власності на землю, витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Слов'яносербського районного суду Луганської області від 12 квітня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконним підстав набуття права власності, скасування рішень Слов'яносербської районної ради, визнання незаконним свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння, скасування державного акту на право приватної власності на землю, витребування майна із чужого незаконного володіння було відмовлено у повному обсязі у зв'язку з їх необгрунтованістю та у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та про ухвалення нового рішення по справі, яким слід задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись при цьому на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального права.

В судове засідання апеляційної інстанції апелянт не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу не визнав, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представники відповідачів - Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області та Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області в судове засідання не з'явились, від зазначених суб'єктів владних повноважень надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 216 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).

Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції не дотримався в повній мірі вимог вищезазначених норм діючого законодавства та не взяв до уваги вищенаведені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.

Як вбачається із змісту уточненої позовної заяви ОСОБА_1.(а.с. 150-153), останній звернувся із низкою позовних вимог до Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, до Металістської сільської Ради Слов'яносербського району Луганської області, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Зокрема, позивач просив суд про наступне:

1.Визнати незаконним та скасувати рішення Слов'яносербської районної ради від 29.05.1990 року № 150 «Про оформлення правовстановлюючих документів на житлові будинки з надвірними прибудовами, що знаходяться в населених пунктах Слов'яносербського району» в частині оформлення права особистої власності ОСОБА_3 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Слов'яносербської районної ради від 29.05.1990 року № 153/2 «Про оформлення права особистої власності на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1» на ім'я ОСОБА_3.

3. Визнати незаконними підстави набуття права власності ОСОБА_3 домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

4.Визнати незаконним та скасувати свідоцтво на право особистої власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, видане 11.07.1990 року Слов'яносербською районною радою і зареєстроване в Комунарському інвентарбюро 24.07.1990 року під № 1456 на ім'я ОСОБА_3.

5.Визнати незаконними підстави набуття права власності ОСОБА_2 домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору дарування, укладеного 13.09.1993 року між ОСОБА_3, з одного боку, і ОСОБА_2, з іншого боку, і 13.09.1993 року посвідченого секретарем виконавчого комітету Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, зареєстрований в реєстрі під № 506.

6.Визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Металістської сільської ради від 12.12.1996 року № 159 «Про передачу земельної ділянки в приватну власність громадянам ради» в частині передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

7.Скасувати Державний акт на право приватної власності на землю серії ШІ-ЛТ № 050797, виданий 20.03.1997 року на підставі рішення № 159 виконкому Металістська сільради 12.12.1996 року на ім'я ОСОБА_2, на земельну ділянку, площею 0,2203 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 551.

8. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 домоволодіння АДРЕСА_1.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції ані в мотивувальній частині рішення ані в резолютивній частині не зазначив, які саме позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають залишенню без задоволення у зв'язку з необгрунтованістю, а які підлягають залишенню без задоволення у зв'язку із пропуском строку позовної давності і, крім того, не навів жодних обгрунтувань своїх висновків стосовно необхідності відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, зазначивши, що всі вимоги позивача підлягають залишенню без задоволення як з підстав їх необгрунтованості, так і з підстав пропуску строку позовної давності одночасно.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за позовними вимогами, зазначеними у п.п. 1,2,4 уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 у якості належного відповідача зазначив Слов'яносербську районну державну адміністрацію Луганської області, в той час як належним відповідачем за вказаними вимогами повинна бути Слов'яносербська районна рада Луганської області або виконавчий комітет вказаної ради, тобто безпосередньо той суб'єкт владних повноважень, акти індивідуальної дії якого оскаржуються в судовому порядку. З огляду на ту обставину, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень виконкому Слов'яносербської районної ради № 150 від 29.05.1990 року та № 153\2 від 29.05.1990року, а також про визнання незаконним та скасування свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, видане 11.07.1990 року Слов'яносербською районною радою на ім'я ОСОБА_3, пред'явлені до неналежного відповідача, у задоволенні цих вимог позивачеві слід відмовити за необгрунтованістю.

Що стосується решти позовних вимог, тобто вимог зазначених у п.п. 3,5,6,7,8 уточненої позовної заяви, то у їх задоволенні також слід відмовити у зв'язку з необгрунтованістю, оскільки правильне вирішення спору за вказаними вимогами (п.п.3,5,6,7,8) залежить від встановлення правомірності вищезгаданих рішень виконкому Слов'яносербської районної ради, яка не була залучена до участі у даній справі у якості належного відповідача. Між тим оспорювані позивачем правовстановлюючі документи, видані на і'я відповідача ОСОБА_2 (договір дарування домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, акт про право приватної власності на землю за вказаною адресою на ім'я ОСОБА_2, а також акт індивідуальної дії - рішення виконкому Металістської сільської ради від 12.12.1996 року № 159 про передачу земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2) були оформлені на підставі вищезгаданих актів індивідувальної дії, що були видані Слов'яносербською районною радою Луганської області і на підставі яких на і'я відповідачки ОСОБА_3 було оформлене право власності на спірне домоволодіння, а також право користування земельною ділянкою, на якій розташоване спірне домоволодіння за адресою АДРЕСА_1.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, Металістської сільської Ради Слов'яносербського району Луганської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконним підстав набуття права власності, скасування рішення Слов'яносербської районної ради, визнання незаконним свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння, скасування державного акту на право приватної власності на землю, витребування майна із чужого незаконного володіння слід відмовити у повному обсязі у зв'язку з необгрунтованістю.

Судова колегія вважає за необхідне також зазначити, що позивач ОСОБА_1 не позбавлений права звернення до суду з аналогічними позовними вимогами за умови залучення до участі у справі належних відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Слов'яносербського районного суду Луганської області від 12 квітня 2013 року- скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Слов'яносербської районної державної адміністрації Луганської області, Металістської сільської ради Слов'яносербського району Луганської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання незаконними підстав набуття права власності, скасування рішення Слов'яносербської районної ради, визнання незаконним свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння, скасування державного акту на право приватної власності на землю, витребування майна із чужого незаконного володіння- відмовити у повному обсязі у зв'язку з необгрунтованістю.

Це рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення.

Головуючий:

Судді: