Справа № 357/4376/13-к Головуючий у І інстанції Бобкова

Провадження № 11-кп/780/227/13 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.

Категорія 3 01.07.2013

УХВАЛА

іменем України

26 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Авраменка М.Г.,

суддів Семенцова Ю.В., Ященко І.Ю,

при секретарі Підлісної В.В.,

за участю: прокурора Кулаківського К.О.,

захисника адвоката ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 18.03.2002 року Білоцерківським міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч. 3, 104 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 11.02.2005 року Білоцерківським міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч. 2, ст. 186 ч. 2, ст. 309 ч. 1, 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 03.08.2007 року Білоцерківським міськрайонним судом за ст. ст. 309 ч. 2, 186 ч. 2, 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; звільненого 06.12.2012 року по відбуттю покарання,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до десяти років позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 7111 грн. матеріальної шкоди та 200000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави витрати 632,45 грн. за проведення експертиз.

Вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_4 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі при наступних обставинах.

09.01.2013 року приблизно о 17-й години ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись за місцем свого проживання - у спальній кімнаті квартири АДРЕСА_1, спільно розпивав алкогольні напої із ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Під час цього, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, які виникли під час словесної перепалки між ним та ОСОБА_5, останній встав із-за столу, взяв руками за шию ОСОБА_4 і поваливши його на підлогу, почав стискати шию ОСОБА_4 руками.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відразу відтягнули ОСОБА_5 від ОСОБА_4, а останній, з метою заподіяння смерті останньому, реалізуючі свій злочинний намір і усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, взяв зі столу у спальній кімнаті ножа і, утримуючи його у правій руці, умисно наніс потерпілому ОСОБА_5 цілеспрямований удар ножем в область серця.

В результаті нанесення ОСОБА_4 вказаного удару потерпілому ОСОБА_5, останній отримав проникаюче ножове колото-різане поранення грудей зліва з ушкодженням серця та тампонадою його кров'ю, що спричинили смерть потерпілого.

Дані ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію - як небезпечні для життя і перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_4 зазначає, що потерпілий ОСОБА_5 спровокував конфліктну ситуацію в квартирі, де він проживає, та погрожував йому та його родичам. Просить, врахувавши ці обставини, його стан здоров`я та змінити вирок суду, призначивши йому більш м`яке покарання. В доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що під час вчинення злочину знаходився в стані психологічного афекту, просить матеріали провадження направити на нове досудове розслідування.

На апеляційну скаргу обвинуваченого прокурор подав заперечення, в якому просить вирок суду залишити без змін, оскільки доводи апелянта є надуманими та не відповідають матеріалам провадження. Зазначає, що в ході судового слідства було встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 не погрожував ні ОСОБА_6, ні ОСОБА_7 Крім того, під час здійснення досудового розслідування та судового слідства не встановлено, що ОСОБА_4 тяжко хворий, захисник та обвинувачений ОСОБА_4 не надали документів, підтверджуючих стан здоров`я останнього, а також не заявляли клопотань про їх витребування.

Заслухавши доповідь судді, захисника обвинуваченого, думку прокурора, який заперечує проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Яв вбачається з вироку суду і матеріалів кримінального провадження, суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі докази і обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4, який повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, підтверджується: показаннями обвинуваченого ОСОБА_4, показаннями потерпілої ОСОБА_3, показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, протоколом огляду місця події, висновками судово-медичних експертиз, протоколами проведення слідчого експерименту, висновком амбулаторної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи.

Суд першої інстанції відхилив твердження обвинуваченого ОСОБА_4 в тій частині, що він умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_5 не мав, а лише захищався від останнього, оскільки такі показання є суперечливими та спростовуються як показаннями очевидців - свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 так і іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Аналізуючи досліджені докази та оцінюючи ситуацію, що виникла між обвинуваченим і потерпілим, суд не вбачав підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 в момент вчинення інкримінованих йому дій перебував в стані необхідної оборони.

Зокрема, наявність умислу в діях обвинуваченого на позбавлення життя ОСОБА_5 свідчить спосіб, характер і механізм заподіяння тілесного ушкодження, а саме нанесення удару за допомогою ножа в грудну частину тіла потерпілого, тобто в місце розташування життєво важливих органів.

Про наявність умислу на позбавлення життя потерпілого свідчать і показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що після того, як вони відтягнули ОСОБА_5 від ОСОБА_4, конфлікт фактично було вичерпано, обвинувачений мав можливість залишити кімнату, ніяких погроз на адресу останнього потерпілий не робив. Зазначені показання узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи №15-2 від 02.03.2013 року про те, що характер та локалізація тілесних ушкоджень на тілі потерпілого дають змогу вважати, що не виключена можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 за обставин, які вказують свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час проведення з ними слідчого експерименту від 11.02.2013 року, які вони підтвердили і в судовому засіданні.

Дані висновки суду першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів, ґрунтуються на вимогах закону та відповідають матеріалам справи.

Юридична кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 115 КК України є правильною.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд першої інстанції врахував: характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким; дані про особу винного, який раніше судимий та формально позитивно характеризується; обставини, що пом'якшують його покарання: щире каяття та неправильна поведінка потерпілого ОСОБА_5, який своїми образливими діями по відношенню до ОСОБА_4 фактично спровокував конфліктну ситуацію; обставини, що обтяжують покарання: вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину, і прийшов до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід обрати в мажах санкції ч. 1 т. 115 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Дане покарання, призначене судом першої інстанції, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, а тому посилання обвинуваченого апеляційній скарзі, що призначене йому покарання є невідповідним за своєю суворістю, є безпідставним. Під час здійснення досудового розслідування та судового розгляду не було встановлено, що ОСОБА_4. тяжко хворий. Клопотання обвинуваченим та його захисником про витребування відповідних документів з лікувальних установ не заявлялись.

Доводи апелянта про те, що він знаходився під час інкримінованого йому умисного вбивства в стані фізіологічного афекту спростовується матеріалами кримінального провадження, зокрема, висновком амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи № 49 від 01.03.2013 року, згідно якої ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведення обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними, примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані емоційного фізіологічного афекту та іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив най його свідомість та діяльність, не перебував. ОСОБА_4 страждає на опійну наркоманію і потребує лікування від наркотичної залежності, яке йому не протипоказано.

Оскільки, судом першої інстанції правильно застосовано кримінальний закон, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, тому підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області, -

У Х В А Л И Л А:

Вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2013 року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни.

С У Д Д І:

_________________ ____________________ ______________

( Авраменко М.Г. ) ( Семенцов Ю.В. ) ( Ященко І.Ю. )