ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"28" листопада 2006 р. | Справа № 1/438/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Сидоренко М.В.
суддів Таценко Н.Б., Мишкіної М.А.
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін
прокурора Одеської області Ромашкина Ю.О.
від позивача: Птичкіна В.В., Ковширин М.М.
від відповідача: Рибальченко О.О., Люткіна С.О., Єремець Є.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 04.08.2006 р.
у справі № 1/438/06
за позовом ТОВ „Миколаївський глиноземний завод”
до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві
за участю прокурора Миколаївської області
про 1. визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2006 р. в сумі 3 855 039 грн.; визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень від 28.04.2006 р. № 0000192302/0; зобов’язання відповідача надати органу Державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача 3 855 039 грн. податку на додану вартість за січень 2006 р.;
2. визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2006 р. в сумі 5 078 604 грн.; визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень від 25.05.2006 р. № 0000252302/0; зобов’язання відповідача надати органу Державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача 10 457 364 грн. податку на додану вартість за лютий 2006 р.;
3. визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за березень 2006 р. в сумі 847 029 грн.; визнання протиправним та скасування рішення суб’єкта владних повноважень від 14.06.2006 р. № 0000282302/0; зобов’язання відповідача надати органу Державного казначейства висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача 14 454 499,20 грн. податку на додану вартість за березень 2006 р. (суть спору зазначається згідно постанови суду)
Прокурор та сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Апеляційною інстанцією здійснювалась повна фіксація судового процесу.
В с т а н о в и л а:
10.07.2006 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання протиправними дій ДПІ у м. Миколаєві (далі –ДПІ) щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2006 р. в сумі 3 855 039 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення від 28.04.2006 р. № 0000192302/0, зобов’язання ДПІ надати висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача ПДВ за січень 2006 р. в сумі 3 855 039 грн. Одночасно позивач звернувся до суду з позовними заявами про визнання протиправними дій ДПІ щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2006 р. в сумі 5 078 604 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення від 25.05.2006 р. № 0000252302/0 та зобов’язання ДПІ надати висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача ПДВ за лютий 2006 р. в сумі 10 457 364 грн. та про визнання протиправним дій ДПІ щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за березень 2006 р. в сумі 847 029 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення від 14.06.2006 р. № 0000282302/0 та зобовязання ДПІ надати висновок про відшкодування з бюджету на користь позивача ПДВ за березень 2006 р. в сумі 14 454 499,20 грн.
При цьому обґрунтовуючи свою правову позицію по трьом позовам позивач посилався на недоведеність факту порушення з боку товариства вимог законодавства щодо відшкодування ПДВ, протиправне зменшення бюджетного відшкодування та перевищення ДПІ при здійсненні позапланових виїзних перевірок власних повноважень.
Ухвалами суду від 10.07.2006 р. відкрито провадження по адміністративним справам № 1/438/06, 1/439/06, 1/440/06 за вказаними вище позовними заявами.
В подальшому ухвалами суду від 27.05.2006 р. за клопотанням позивача вказані справи об’єднано у спільне провадження з присвоєнням справі № 1/438/06.
04.08.2006 р. прокуратура Миколаївської області звернулась до господарського суду з повідомленням про вступ у справу.
Постановою господарського суду від 04.08.2006 р. по справі № 1/438/06 (суддя Васильєва Л.І.) позовні вимоги ТОВ „Миколаївський глиноземний завод” до ДПІ задоволені, визнано протиправними дії ДПІ щодо зменшення бюджетного відшкодування за січень 2006 р. в сумі 3 855 039 грн., за лютий 2006 р. в сумі 5 078 604 грн. та за березень 2006 р. в сумі 847 029 грн.; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення –рішення від 28.04.2006 р. № 0000192302/0, від 25.05.2006 р. № 0000252302/0 та від 14.06.2006 р. № 0000282302/0; зобов’язано ДПІ надати органу державного казначейства висновки про відшкодування з бюджету на користь позивача 3 855 039 грн. ПДВ за січень 2006 р., 10 457 364 грн. ПДВ за лютий 2006 р., 14 454 499,20 грн. ПДВ за березень 2006 р.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ДПІ звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. При цьому, скаржник вважає, що оскаржуване рішення судом першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права ( п п. 7.7.1 п. 7.7, пп. 7.7.2 п. 7.2, п п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”). Крім того, на думку скаржника, товариством безпідставно включено до розрахунку бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 3 855 039 грн. за січень 2006 р., суму 5 078 604 грн. за лютий 2006 р. та суму 847 029 грн. за березень 2006 р. зважаючи на відсутність зазначених сум податку у складі податкового кредиту у попередньому звітному періоді. В доповнені на апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що ухвалюючи постанову суд не встановлював обставини щодо правомірності заявленого відшкодування сум податку, а саме сплату до бюджету.
В апеляційному провадженні з врахуванням реорганізації з 02.10.2006р. ДПІ у м. Миколаєві шляхом перетворення у СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві наказом ДПА у Миколаївській області „Про реорганізацію ДПІ у м. Миколаєві” № 307 від 29.06.2006р. здійснено процесуальне правонаступництво у вигляді заміни відповідача ДПІ у м. Миколаєві на СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві згідно ст. 55 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, колегія суддів, приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної ДПІ виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по податковій декларації за січень 2006 р. складено акт № 708/23-5/33133003 від 20.04.2006 р., котрим встановлено неправомірне завищення підприємством суми заявленої до відшкодування по декларації та розрахунку бюджетного відшкодування за січень 2006 р. в розмірі 3 855 039 грн. (том І а.с. 12-19) в порушення п.п. 7.7.1 п.п. 7.7.1 п. 7.7 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”. На підставі зазначеного акту перевірки оспорюваним податковим повідомленням –рішенням № 0000192302/0 від 28.04.2006 р. ТОВ „МГЗ” зменшене на 3 855 039 грн. бюджетне відшкодування ( у тому числі заявлене в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ за січень 2006 р.
За результатами проведеної виїзної позапланової перевірки ТОВ „МГЗ” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по податковій декларації за лютий 2006 р. складено акт № 879/23-5/33133003 від 19.05.2006 р., котрим встановлено неправомірне завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2006 р. на суму 5 078 604 грн. із-за порушення п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”. При цьому в акті перевірки зафіксовано, що на порушення вказаної норми закону підприємством занижено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування відноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок декларації 26 за лютий 2006 р.) в сумі 14 780 413 грн. (том ІІ а.с. 12-18). На підставі зазначеного акту оспорюваним податковим повідомленням –рішенням № 0000252302/0 від 25.05.2006 р. ТОВ „МГЗ” зменшене на 5 078 604 грн. бюджетне відшкодування ( у тому числі заявлене в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ за лютий 2006 р.
За результатами проведеної ДПІ виїзної позапланової перевірки ТОВ „МГЗ” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок по податковій декларації за березень 2006 р. складно акт перевірки № 1006/23-5/33133003 від 08.06.2006 р., котрим встановлено неправомірне завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за березень 2006 р. на суму 847 029 грн. При цьому в акті перевірки встановлено, що на порушення вказаної норми закону підприємством занижено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування відноситься до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок декларації 26 за березень 2006 р.) в сумі 15 627 442 грн. (том ІІІ а.с. 11-16). На підставі зазначеного акту ДПІ прийняла оспорюване податкове повідомлення –рішення № 0000282302/0 від 14.06.2006 р. про зменшення ТОВ „МГЗ” на 847 029 грн. суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявлене в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ за березень 2006 р.
Судова колегія знаходить посилання скаржника такими, які відповідають вимогам чинного законодавства.
Так, згідно з пп..7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується в зменшення суми податкового боргу з цього податку, який виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується в склад податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону „Про ПДВ” якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно підпункту 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Тобто, існує безпосередній зв'язок між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту, визначеного відповідно у грудні 2005 року і сумою, що підлягає відшкодуванню вже в січні 2006 року і так далі по іншим епізодам.
В даному випадку, сума ПДВ в розмірі 3 855 039грн. (986 986 + 901 901 + 1 996 152 грн) не включена підприємством до складу податкового кредиту (рядок 10.1 та рядок 17 декларації з ПДВ за грудень 2005 року) і тому не врахована при розрахунку від'ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню. По іншим місяцям аналогічно.
Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційна інстанція, приходить до висновку про те, що ТОВ "МГЗ" безпідставно включено до розрахунку бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 3 855 039 грн. за січень 2006 року, 847 029 грн. за лютий 2006 р. та 847 029 грн. за березень 2006 р. Відтак, проводячи перевірку відповідач діяв в межах своїх повноважень та, виявивши наведені порушення, зафіксував їх в актах перевірки, саме на підставі котрих склав і направив позивачу оспорювані податкові повідомлення –рішення. Будь-яких порушень в наведених діях відповідача не вбачається.
Аналогічно ТОВ "МГЗ" безпідставно включено до розрахунку бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 5 078 604 грн. за лютий 2006 року зважаючи на відсутність зазначених сум податку у складі податкового кредиту у попередньому звітному періоді (рядок 17 декларації за січень 2006 року) та безпідставно включено до розрахунку бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість в розмірі 847 029 грн. за березень 2006 року зважаючи на відсутність зазначених сум податку у складі податкового кредиту у попередньому звітному періоді (рядок 17 декларації за лютий 2006 року).
Розглядаючи даний спір та приймаючи оскаржувану постанову, господарський суд наведеним вище обставинам належної оцінки не надав та дійшов невірних висновків.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню. Оскаржувану постанову суду слід скасувати, а в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна інстанція не приймає до уваги посилання позивача, оскільки п. п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ" передбачено, що у разі відмови постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Тобто, навіть якщо постачальники не надали податкові накладні товариству своєчасно, позивач міг скористатись своїм правом, наданим пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ»і включити ці суми до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.
Керуючись п. 6 Прикінцевих та перехідних положень, ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –
П о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову господарського суду Миколаївської області від 04.08.2006 р. по справі № 1/438/06 скасувати. В позові відмовити повністю.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Статтями 13, 211, 212 КАС України передбачено право на касаційне оскарження, визначено порядок і строк такого оскарження.
Виготовлення постанови в повному обсязі буде здійснено протягом 5 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови.
Головуючий суддя Сидоренко М.В.
Суддя Таценко Н.Б.
Суддя Мишкіна М.А.