Справа № 254/659/13-ц
Провадження № 2/254/691/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
ЗАОЧНЕ
17 червня 2013 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді: Сибірцева В.П.,
при секретарі: Перевертайло І.В.,
за участю позивачки: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Будьоннівського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, втратила право користування квартирою, -
В С Т А Н О В И В:
31 січня 2013 року позивачка, ОСОБА_1 звернулась до Будьоннівського районного суду м. Донецька з зазначеним позовом, вказавши, що 11 жовтня 2002 року позивачка на підставі договору купівлі-продажу придбала квартиру АДРЕСА_1 у Будьоннівському районі м. Донецька. Відповідач по справі ОСОБА_2, колишній співвласник квартири, свою частку квартири продав позивачці на підставі доручення, виданого ним своєму брату ОСОБА_3, і після придбання позивачкою квартири в ній тривалий час не проживає. Оскільки відповідач не надавав довіреності ОСОБА_3 на зняття його з реєстрації у відчужуваній квартирі, то після укладення договору купівлі-продажу квартири залишився зареєстрованим в ній. Договору найму позивачка з відповідачем не укладала, він не є членом її сім’ї, відсутні також інші домовленості щодо реєстрації і проживання останнього в спірній квартирі. З часу придбання позивачкою квартири минуло майже 10 років, однак відповідач і досі зареєстрований у квартирі, чим порушується її право, як власника, у зв’язку з чим позивачка вимушена сплачувати комунальні послуги за відповідача, який не проживає в квартирі з 2002 року. Позивачка зазначила, що Вона отримую невелику пенсію, що не дозволяє їй сплачувати комунальні послуги і за відповідача, який не проживає в її квартирі. Позивачка вважає дії відповідача такими, що порушують її право власності, а відповідно до ч.І ст.321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.
Таким чином оскільки відповідач ОСОБА_2, понад 10 років в квартирі не проживає, особистих речей не має та теперішнє місце його проживання позивачці не відомо, просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування квартирою № 117 у будинку № 35 по вул. Нижнєкурганській у Будьоннівському районі м. Донецька.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких надали пояснення аналогічні до вказаних у позовній заяві, не заперечувала розглянути справу у заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає за можливе заочно розглянути справу за відсутності відповідача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із Договору купівлі-продажу від 11.10.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний № 1968, зареєстрованого у Донецькому бюро технічної інвентаризації 21.10.2002 року, реєстраційний № 5674 позивачка ОСОБА_1 купила у ОСОБА_3, який діє за себе та на підставі доручення від імені ОСОБА_2, квартиру АДРЕСА_2 (а.с.3).
Згідно із довідки виданої 30.01.2013 року ЖБК «МИР-88» відповідач ОСОБА_2 у спірній квартирі не проживає з 2001 року (а.с.4).
Згідно з ч. З ст. 156 ЖК України, відповідач повинен приймати участь у витратах по утриманню квартири, сплачувати за інші комунальні послуги. Але відповідач з моменту виїзду не приймає участі у вищезгаданих витратах.
На підставі ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов’язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до ч.2 ст. 65 ЖК України, особи, що вселилися у жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівні з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням між наймачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було.
На підставі ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно зі ст. 72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановленні строки, проводиться в судовому порядку.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-ІУ, від 11.12.2003 року зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Тобто суд приходиться до висновку, що реєстрація відповідача у спірній квартирі, дійсно перешкоджає позивачці здійснювати її право власності, а позивачка має право вимагати усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні своїм майном, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 64, 71, 72, 156 ЖК України, ст. ст. 3,27, 38, 77, 118-122 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» N 1382-ІУ, від 11.12.2003 р., суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання особи такою, втратила право користування квартирою - задовольнити у повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування квартирою № 117 у будинку № 35 по вул. Нижнєкурганська у Будьоннівському районі м. Донецька.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський суд м. Донецька шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: