УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 53769/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Довгополова О.М.

суддів: Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області на постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення,-

встановив:

24 січня 2011 позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2010 роки відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, з урахуванням виплачених сум.

Позивач посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії. В порушення вимог статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, дана допомога з 2008-2010 роках виплачувалась не у повному розмірі.

Оскаржуваною постановою позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу передбаченої ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача передбачену ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених на час виплати допомоги у 2010 році, з врахуванням уже виплаченої частини допомоги. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Апелянт звертає увагу на те, що стягнення коштів з управління є неможливим, оскільки застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата допомоги на оздоровлення потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим Законом, крім Закону про Державний бюджет України. Виплата спірної допомоги була проведена відповідно до вимог чинного законодавства. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що від усіх осіб, які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх участю до суду не надходило, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.7).

Відповідно до ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції зі змінами відповідно до Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007) щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується в розмірі - п'яти мінімальних заробітних плат.

Згідно п. 28 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу 2 Закону України від 28.12.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Оскільки зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу 2 Закону України від 28.12.2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) то відповідно до цього діє редакція Закону, яка діяла до внесення змін до нього, а саме редакція від 09.07.2007 року відповідно до якої щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІІ групи виплачується в розмірі - п'яти мінімальних заробітних плат.

При цьому суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, колегія суддів приходить до висновку про залишення позовних вимог без розгляду за 2008 рік та за 2009 рік.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Посилання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірів щорічної грошової допомоги на оздоровлення як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення її без змін; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв'язку з чим така не задовольняється.

Керуючись статями 99, 100, 195, 197 ч. 1 п. 1, ст.ст. 198, 200, 205 ч. 1, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іршавської районної державної адміністрації Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 22 лютого 2011 року у справі № 2а-161/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк