Справа № 22ц-1741-2006 р.                                Головуючий

У першій інстанції: Артюх К.В.

Категорія - цивільна     Доповідач : Іваненко Л.В.

УХВАЛА Іменем     України

"21" листопада 2006р. Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого : Іваненко Л.В.,

Суддів Шемець Н.В., Страшного М.М.

При секретарі :Пац Т.М.

З участю : ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Другої Чернігівської державної нотаріальної контори про встановлення факту проживання однією сім"єю, про визнання права на спадкування, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину,

УСТАНОВИВ:                                                                                                     В апеляційній скарзі на зазначене рішення суду ОСОБА_1 просив його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в цій частині суд неправильно застосував положення ст. 1259 ЦК України , якою передбачено, що фізична особа, що є спадкоємцем за законом наступних черг , може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоєцями тієї черги, що має право на спадкування за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві , який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Апелянт вказував, що проживав із спадкоємицею більше ніж 5 років до її смерті, протягом тривалого часу матеріальноїї забезпечував, надавав іншу допомогу, утримував будинок, а тому має право успадкувати після її смерті майно, як спадкоємець другої черги.

Рішенням Новозаводського районного суду від 28 вересня 2006 року встановлено факт проживання однією сім"єю ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_1 вселений в цей будинок, а в задоволенні вимог про визнання його спадкоємцем, про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину   та про визнання права власності на 1/3 частину спадкового майна відмовлено.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу та наполягали на порушенні судом ст.ст. 1259 ч.2, 1266 ЦК України, що на їх думку призвело до постановления незаконного рішення по справі.

Відповідачки та їх представник заперечували проти доводів апеляціної скарги, посилаючись на те, що вони є спадкоємицями другої черги після смерті ОСОБА_6, а позивач не відноситься до будь-якої черги спадкоємців, оскільки остання не знаходилась в такому безпорадному стані, що зумовлював необхідність піклування за нею , допомоги, догляду. Факт встановлення проживання однією сім"єю з 2001 року вважали таким, що не має правового значення, оскільки положення ст. 1264 ЦК України набрали чинності лише з січня 2004 року.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після її смерті спадкоємицями другої черги по паву представлення являються ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

ОСОБА_1 до дня смерті спадкодавиці проживав з нею однією сім"єю, однак за положенням ч.2 ст. 1259 ЦК України не вправі одержати право на спадкування разом із спадкоємицями вказаної черги, оскільки останнім в судовому засіданні не було доведено, що спадкодавиця через похилий вік або каліцтво знаходилась в безпорадному стані , внаслідок якого позивач тривалий час опікувався нею, матеріально забезпечував та надавав іншу допомогу.

Навпаки, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_6 померла раптово, фактично до дня смерті вела активне життя, працювала, отримувала більшу за розміром пенсію, ніж позивач і не перебувала у безпорадному стані.

За таких обставин місцевий суд прийшов до правильного висновку про те, що відсутні обставини, які б зумовили застосування до спірних правовідносин ч.2 ст. 1259 ЦК України відносно зміни черговості одержання позивачем права на спрадкування.

Встановлення судом факту, що позивач із спадкодавицею проживали однією сім"єю починаючи з 2001 року та до дня смерті останньої, не мають правового значення для визначення позивача спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_6, оскільки положення ст. 1264 ЦК України набрали чинності лише з січня 2004 року .

За таких обставин підстави для визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих на ім"я ОСОБА_2 , ОСОБА_3, визнання позивача спадкоємцем другої черги та права на спадщину за законом за ним на 1/3 частину спадкового майна - відсутні, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки в оскаржуємій частині рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального права.

В іншій частині рішення суду не оскаржується .

Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, 314, 315,317,319 ЦПК України апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 вересня 2006 року без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.