АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження 22-ц/744/6683/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Болдирєва У.М.
Справа № 185/3279/13-ц Доповідач - Петренко І.О.
Категорія - 30
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2013 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі - Савчук Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання права на страхову виплату,-
в с т а н о в и л а:
У березні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким визнати за нею та ОСОБА_2 право на страхову виплату одноразової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_3, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй та ОСОБА_2 страхову виплату одноразової допомоги у розмірі не меншому за п'ятирічну заробітну плату потерпілого у зв'язку зі смертю під час виконання трудових обов'язків ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала на те, що з 05 грудня 2003 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, від шлюбу має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. ІНФОРМАЦІЯ_3 з її чоловіком стався нещасний випадок під час виконання трудових обов'язків, внаслідок чого він загинув. Позивач звернулась до відповідача за місцем реєстрації підприємства, де працював чоловік в момент нещасного випадку, з усною заявою про призначення одноразової страхової виплати, але їй було відмовлено на тій підставі, що на момент смерті чоловіка вони були зареєстровані за різними адресами проживання. Відповідач запропонував їй звернутися до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю. Позивач вважає дану відмову неправомірною, оскільки сам факт реєстрації шлюбу свідчить про наявність сім'ї, законодавством не передбачено встановлення у судовому порядку факту проживання однією сім'єю осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м. Донецька нарахувати та виплатити одноразову допомогу відповідно до ч.7 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, сім'ї потерпілого, яку складають дружина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м.Донецька просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхили , а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення , яким суд , виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 05 грудня 2003 року ( ар. сп. 6). Від даного шлюбу вона має сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого являється чоловік позивачки - ОСОБА_2.( ар. сп. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_2 стався нещасний випадок під час виконання трудових обов'язків, внаслідок чого він загинув і, про що складено Акт № 1 про нещасний випадок , пов»язаний з виробництвом форми Н-1 ( ар. сп. 8,9-11,12-20).
У відповідності до положень ст. 28 Закону України від 23 вересня 1999 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхові виплати, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Відповідно до ст. 33 Закону України від 23 вересня 1999 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
Виходячи з вище наведеного , позивачка обгрунтовано звернулась до відповідача за місцем реєстрації підприємства, де працював чоловік в момент нещасного випадку, з заявою про призначення одноразової страхової виплати , а відмова відповідача з посиланням не те , що на момент смерті ОСОБА_2 позивачка та загиблий були зареєстровані за різними адресами проживання судом першої інстанції правильно визнана безпідставною.
Так , судом першої інстанції правильно зазначено на те , що оскільки позивачка з загиблим знаходилась у зареєстрованому шлюбі у відповідності до положень ст. 25 СК України , що передбачає одношлюбність , виключає знаходження подружжя у іншому шлюбі.
У відповідності до положень ст. 3 СК України поняття сім»я включає в себе спільне проживання , пов»язаність спільним побутом , наявність взаємних прав та обов»язків , створена на підставі шлюбу . Однак , законодавство , зокрема ч. 2 ст. 3 СК України не виключає можливість не проживання подружжя спільно з поважних причин.
А у відповідності до положень ст 2. закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 2 грудня 2010 року N 2756-VI, від 5 липня 2012 року N 5088-VI, від 20 листопада 2012 року N 5492-VI Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином , колегія суддів вважає , що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги про необхідність суду встановити факт сумісного проживання позивачки та загиблого в зв»язку з тим , що останні були зареєстровані за різними адресами на нормах законодавства не ґрунтуються, суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням суду, були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.
Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України , колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куйбишевському районі м.Донецька - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: