Справа № 254/4072/13-ц
Провадження № 2/254/1271/2013
РІШЕННЯ
ІИМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2013 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі :
головуючого судді: Сибірцева В.П. ,
при секретарі: Перевертайло І.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно. При цьому посилалася на наступні обставини. ОСОБА_4 був власником 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.12.1996 року, а також власником житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_2 відповідно до договору міни від 21.05.1990 року. ОСОБА_5 була власником 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до реєстраційного посвідчення за реєстровим № 157стр від 28.04.1994 року, виданого на підставі свідоцтва про спадкування від 15.10.1993 року, реєстровий № 1-6519. ОСОБА_6 був власником 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до реєстраційного посвідчення за реєстровим № 8389 від 18.12.1987 року, виданого на підставі свідоцтва про спадкування за законом від 13.11.1987 року, реєстровий № 5044. 10.02.2006 року та 16.03.2006 року ОСОБА_4 на ім'я відповідача були оформлені нотаріальні довіреності, відповідно до яких останній отримав повноваження розпоряджатися майном, яке належить власникові. Раніше, 10.08.2005 року така довіреність була оформлена ОСОБА_5, а 15.08.2005 року - ОСОБА_6 25.10.2006 року між ОСОБА_2 та позивачем був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомості. Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 сторони зобов'язалися укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна. Таким нерухомим майном було вказане наступне: 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та домоволодіння з надвірними побудовами АДРЕСА_2, які належали ОСОБА_4; 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_5; 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_6 П. 2.1 договору була встановлена ціна правочину у розмірі 10 000 доларів США. П. 2.2 закріплено, що покупець сплачує продавцю наступним чином: 90% (як завдаток) в день підписання цього договору - що становить 9 000 доларів США, а 10% (решта) у розмірі 1 000 доларів США - на час нотаріального посвідчення основного договору, та за винятком з неї суми сплати комунальної заборгованості та/або іншої заборгованості, пов'язаної з нерухомістю. П. 5.1 договору встановлено, що до підписання цього договору в рахунок належних за цим та основним договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, з метою реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу квартири та своєї платіжної спроможності, покупець передав, а продавець отримав суму завдатку у розмірі 9 000 доларів США. Факт отримання відповідачем суми завдатку у розмірі, еквівалентному 9 000 доларів США, підтверджується розпискою від 25.10.2006 року. Інші 10% відповідно до договору були сплачені у якості заборгованості по комунальним послугам, про що відповідач сам не заперечував. Засвідчити договір купівлі-продажу у нотаріуса відповідач відмовився, посилаючись на зайнятість і відсутність коштів. Однак, на думку позивача, на момент підписання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна сторони обумовили всі істотні умови цього правочину, що підтверджується письмовим доказом у вигляді цього договору і розписки. При цьому, позивач виконала свої обов'язки у повному обсязі, а відповідач прийняв відповідну суму грошових коштів. Раніше позивач мала намір звернутися до суду для оформлення своїх прав на спірне майно. Навіть була проведена оцінка цього майна з метою визначення суми сплати судових витрат, однак позов до суду пред'явлений не був з тих причин, що доволі тривалий час вона перебувала за межами м. Донецька і мешкала у іншій місцевості. На теперішній час у неї виникла потреба поновити свої права відносно спірного нерухомого майна. Відповідно до висновків спеціаліста-оцінювача від 24.04.2007 року вартість всього домоволодіння АДРЕСА_1 складає 34 440 грн., вартість домоволодіння АДРЕСА_2 складає 15 439 грн. Таким чином, розмір завдатку, який був переданий відповідачу відповідно до попереднього договору від 25.10.2006 року значно вищий, ніж дійсна вартість спірного нерухомого майна. Приймаючи до уваги ті обставини, що зазначений правочин між позивачем і відповідачем не був засвідчений нотаріально, а також з огляду на вищезазначене, позивач просила суду визнати договір купівлі-продажу нерухомості дійсним і визнати за нею право власності на це майно.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явилися, надавши суду заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву, якою просив розглянути справу без нього, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом було встановлено наступне.
ОСОБА_4 був власником 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.12.1996 року, а також власником житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_2 відповідно до договору міни від 21.05.1990 року.
ОСОБА_5 була власником 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до реєстраційного посвідчення за реєстровим № 157стр від 28.04.1994 року, виданого на підставі свідоцтва про спадкування від 15.10.1993 року, реєстровий № 1-6519.
ОСОБА_6 був власником 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до реєстраційного посвідчення за реєстровим № 8389 від 18.12.1987 року, виданого на підставі свідоцтва про спадкування за законом від 13.11.1987 року, реєстровий № 5044.
10.02.2006 року та 16.03.2006 року ОСОБА_4 на ім'я відповідача були оформлені нотаріальні довіреності, відповідно до яких останній отримав повноваження розпоряджатися майном, яке належить власникові. Раніше, 10.08.2005 року така довіреність була оформлена ОСОБА_5, а 15.08.2005 року - ОСОБА_6
25.10.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений попередній договір купівлі-продажу нерухомості.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 сторони зобов'язалися укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна. Таким нерухомим майном було вказане наступне: 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та домоволодіння з надвірними побудовами АДРЕСА_2, які належали ОСОБА_4; 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_5; 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_6
П. 2.1 договору була встановлена ціна правочину у розмірі 10 000 доларів США. П. 2.2 закріплено, що покупець сплачує продавцю наступним чином: 90% (як завдаток) в день підписання цього договору - що становить 9 000 доларів США, а 10% (решта) у розмірі 1 000 доларів США - на час нотаріального посвідчення основного договору, та за винятком з неї суми сплати комунальної заборгованості та/або іншої заборгованості, пов'язаної з нерухомістю.
П. 5.1 договору встановлено, що до підписання цього договору в рахунок належних за цим та основним договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання, з метою реалізації своїх намірів щодо купівлі-продажу квартири та своєї платіжної спроможності, покупець передав, а продавець отримав суму завдатку у розмірі 9 000 доларів США.
Факт отримання відповідачем суми завдатку у розмірі, еквівалентному 9 000 доларів США, підтверджується розпискою від 25.10.2006 року. Інші 10% відповідно до договору були сплачені у якості заборгованості по комунальним послугам, про що відповідач сам не заперечував.
Також судом було встановлено, що засвідчити договір купівлі-продажу у нотаріуса відповідач відмовився, посилаючись на зайнятість і відсутність коштів. Однак, на момент підписання попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна сторони обумовили всі істотні умови цього правочину, що підтверджується письмовим доказом у вигляді цього договору і розписки. При цьому, позивач виконала свої обов'язки у повному обсязі, а відповідач прийняв відповідну суму грошових коштів.
Крім того, суд приймає до уваги те, що відповідно до висновків спеціаліста-оцінювача від 24.04.2007 року вартість всього домоволодіння АДРЕСА_1 складає 34 440 грн., вартість домоволодіння АДРЕСА_2 складає 15 439 грн. Таким чином, розмір завдатку, який був переданий відповідачу відповідно до попереднього договору від 25.10.2006 року значно вищий, ніж дійсна вартість спірного нерухомого майна.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно із ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі ст.ст. 204, 220, 386, 386 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити у повному обсязі.
Визнати договір купівлі-продажу нерухомості від 25.10.2006 року - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_4; на домоволодіння з надвірними побудовами АДРЕСА_2, яке належало ОСОБА_4; на 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_5; на 1/6 частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_6.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: