АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 22-ц/744/7112/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Головін В.О.

Справа № 429/10669/12 Доповідач - Петренко І.О.

Категорія - 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Савчук Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачка звернулася до суду із позовом та просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 40969,12 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що з відповідачем по справі вона знаходилася в зареєстрованому шлюбі, під час якого ними була придбана квартира АДРЕСА_1. На купівлю квартири нею, ще під час шлюбу, був взятий кредит у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" в сумі 12500 доларів США. Шлюб між нею і позивачем було розірвано і в подальшому, рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2012 року, було визнано право власності на зазначену квартиру, по ? частці за нею та за відповідачем. Після припинення шлюбу починаючі з 05 березня 2009 року і по 14 серпня 2012 року, вона самостійно виплатила кредитні кошти банку в сумі 10255,09 доларів США. Позивач вважає, що відповідач також як і вона є співвласником ? частини квартири і тому повинен нести відповідні витрати в зв»язку зі сплатою позивачкою кредитного боргу.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і закрити провадження.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.05.2012 року було визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 - за кожним (а.с.19).

Цим же рішенням суду встановлено, що зазначена квартира є об'єктом спільного сумісного нерухомого майна і була придбана за кошти, які були надані ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого являється ПАТ „Райффайзен Банк Аваль") за кредитним договором від 13 серпня 2007 року (а.с.17 оборот).

Згідно кредитного договору №КД 014/01-002/467/1 від 13 серпня 2007 року, позивачу на придбання квартири було надано кредит в сумі 12500 доларів США (а.с.8-9).

Шлюб між сторонами по справі було розірвано вже після отамання кредиту 05 березня 2009 року (а.с.20). За час після розірвання шлюбу, тобто з 05 березня 2009 року і до 14 серпня 2012 року позивач одноособово погасила банку кредитні кошти в сумі 10255,09 доларів США і на сьогоднішній день заборгованості не має (а.с.21).

Відповідач за цей час не приймав участі у погашенні кредитних коштів.

Згідно з частиною 1 статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина 1 статті 70 СК України).

Відповідно до частини 7 статті 57 СК України, якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто (пункт 3 частини 1 статті 57 СК України).

Згідно з пунктами 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (частина 4 статті 65 СК України).

Частиною 4 статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Виходячи з вище наведеного , суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача половину суми , сплаченої позивачкою при погашенні кредитного боргу , що виник при придбанні мана-квартири , що знаходиться у спільній часткові власності сторін.

Доводи апеляційної скарги про те , що позивачкою та судом не вірно розрахована сума , що стягнута з відповідача , оскільки на час отримання кредитних коштів курс долара США був 5,05 грн. за долар , а прийнято до розрахунку курс 7,99 грн. за долар , який діє на час розгляду справи, визнати обґрунтованими не можна , оскільки погашення кредитної заборгованості позивачкою проводився саме за таким курсом , який змінився за час , що сплинув з дня отримання кредиту до дня його остаточного погашення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу в межах заявлених позовних вимог, повно і всебічно дослідив обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх доводів і заперечень, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов висновків, які відповідають встановленим ним обставинам, а тому це рішення не може бути скасованим з підстав що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2013 року - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення , однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: